• UKR
  • RUS
Про війну
8 Листопада 2017

Тайра

Тайра – група родів у давній Японії, що мали імператорське походження, але були позбавлені статусу принців. Незважаючи на приналежність до аристократії, Тайра швидко перетворилися на самураїв через регулярні військові завдання.

Юля Паєвська обрала цей позивний невипадково: дарма, що вона очолює групу парамедиків, із першого погляду ясно – це воїн. Художниця-дизайнерка та викладачка айкідо з 20-річним стажем, вона ще на Майдані перекваліфікувалася: «Війна для мене почалася з 19 січня, з «Груші», коли я стала такмедом. На той момент ще ніхто не знав, що це тактична медицина». 

Вона самостійно склала курс такмеду на основі відео натівських інструкторів і почала викладати – спершу на полігоні, потім на фронті. Та з появою там поранених зрозуміла, що буде ефективнішою як парамедик. «Я почала співпрацювати з Іллею Лисенко, «АСАП», увійшла туди як підрозділ, – згадує Тайра. – І це неабияк просунуло мене, сподіваюся, «АСАП» також. Я їм дуже вдячна». 

«Янголи Тайри» – так називається підрозділ, відомий чи не по всій лінії фронту. Окрім, власне, поранених, вони не відмовляють у допомозі місцевим мешканцям, а за відсутності бойових дій прищеплюють воякам основи такмеду. У «янголів» відмінна взаємодія з волонтерами та  армією – за роки війни вони виправдали довіру з надлишком.

«Рівень забезпечення і підготовки з такмеду в ЗСУ за ці роки, звісно, став кращим, але досі далекий від досконалості», – переконана Тайра.

Визнає: найважче на війні – зберегти постійну готовність, працездатність. Потрібно забезпечити побут, мінімальний комфорт, аби зберегти здоров’я та бути завжди готовим до виїзду. Зберегти концентрацію. «Координація – найскладніше. Підтримувати задовільний стан техніки, котра вивозить поранених, набрати правильних людей, можливо, чомусь їх навчити. Спланувати, забезпечити продуктами, одягом, взуттям тих, хто приїжджає. Утримувати аптеку, дивитися, чого бракує», – говорить Тайра. 

У людях, що приходять до команди, Юля найбільше цінує адекватність і розуміння того, де вони перебувають: «Я надаю перевагу тим, хто уже був на війні. Неважливо, ким – медиками, бійцями чи мехводами. Їм не треба пояснювати елементарні речі. Будь-яка людина, яка вважає, що може бути корисною, не має боятися крові, має розуміти, що війна – це бруд, це незручно, це холодно, це спекотно, це боляче. Часом це несправедливо, тому амбіції слід запхати подалі. Часто амбіційність заважає. Скажімо, приїжджає інструктор такмеду, впевнений, що дасть раду з пораненим, а в результаті хибить в елементарній ситуації. Тому що одна справа – читати такмед, а інша – опинитися під обстрілом, тягнути пораненого, вивозити, стабілізувати, ставити венфлон під вогнем, прийняти правильне рішення, який препарат застосувати». 

Війна зробила її жорсткішою і м’якшою водночас: «Циганка нещодавно до мене підходить: «Тьотя-солдат, ай-ай, тебе поранено, ти на милицях – ай, вони негідники, аби їм руки-ноги повідсихали!». А я розумію, що це неправильно, і кажу, що не треба такого нікому бажати – це недобре!». 

Каже, що не запам’ятовує обличчя врятованих, проте запам’ятовує поранення: «Забігає хлопець, приносить шоколадку: «Тайро, дякую, що ти мене вивезла!». А я не пам’ятаю… Він: «Ну як же!.. У мене було поранення у праву сідницю!..». Я: «Згадала! Згадала!». 

Хтось приїздить на два тижні, хтось не лишає посту місяцями. З різним світоглядом, різним минулим, «янголи Тайри» та їхня лідерка давно стали чимось більшим, аніж просто група такмедів. Тими, що дають сили протистояти загрозі – як зовнішній, так і внутрішній.

А загроза ця у нас спільна. Просто Тайра, її команда та бійці, що ними медики опікуються, фізично ближчі до неї. І саме завдяки цьому терористи лишаються там, де вони є, – з іншого боку лінії розмежування. Допомогти її утримувати можна тут: https://goo.gl/rR9E9H.

Олена Максименко

Фото: Facebook Юлії Паєвської

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

17.12 в 22:09
Серце на війні. Мар’їнка
17.12 в 22:05
Бібліотека середньої школи селища Піски
17.12 в 22:03
Джузеппе
17.12 в 22:00
Жолудь і Макарон
13.12 в 13:59
Подивіться йому в очі
12.12 в 12:51
Сашко

Читайте також