• UKR
  • RUS
17 Грудня 2017 ГРК Броня

Жолудь і Макарон

Жолудь і Макарон – бійці славетної 79-ї десантно-штурмової бригади. Тут, під Авдіївкою, вони стоять вже півтора місяці. 
Між обстрілами на передовій у солдат кипить звичайне життя – найбільше на фронті вони роблять дві речі: курять і сміються. Тут всі регочуть з приводом і без: особливо, коли йдеться про «новобранців» – тих, хто ще вчора служив «срочку», а сьогодні вже підписав контракт. Жолудь і Макарон, як раз, – із «вчорашніх срочників».

Ми сидимо на вході у бліндаж, в якому ще рік тому дислокувався противник, та був акуратно і тихо витіснений із цих позиції. Холод компенсується казковим видом на зимовий ліс – просто тобі ілюстрація до «Снігової королеви» або ж «12-ть місяців».

«Нормальна обстановка, спокійна…» – запевняє Жолудь.
«…періодично…» – додає його друг.

«Періодично, да!» – погоджується перший.

«О, та вона ж все пише!!!» – хлопці нарешті усвідомлюють, що «брати коментар» – це означає «писати на диктофон». Сміються і цікавляться, чи «запікуємо» ми матюки.

Хоча вояки подібні, як брати, і кожен може продовжити фразу, яку почав інший, та наміри на повоєнне життя у них різняться. Якщо Жолудь налаштований звільнитися з армії, то Макарон навпаки планує «вивчитися на лейтенанта».

«Яскраво – це коли трайсер пролетів над головою!..» – згадує він пережитий досвід.

Трейсера і «шалені кулі» у цих місцях не рідкість: бійці, які тут стоять, кажуть, що до вбиральні зазвичай пересуваються бадьорим кросом. Тишу ворог порушує здебільшого з СПГ, РПГ, АГС, але бувають й крупніші «прильоти». 
«Найбільше бракує… солодощів!» – раптово видає один.

«Прийде комбриг – зробить тобі солодке життя!» – погрожує інший. 
Хлопці зізнаються: найяскравішим враженням став перший стрибок з парашутом, здійснений у Житомирі напередодні виїзду на фронт. Обоє не приховують – було страшно.

Дуже хочеться побажати, щоб для цих хлопців до кінця війни стрибок із парашутом лишився найяскравішим спогадом про мить страху і захвату.

Завдяки ваші допомозі побратими Жолудя і Макарона вже отримали інструктаж та планшет із ГРК Броня – Armor, що дозволяє точно і швидко наводитися та влучати у ціль з першого пострілу.

Проте, досі потреби у такому програмному забезпеченні закриті далеко не на всій лінії фронту. Підтримати проект «Броня» та допомогти нашим військовим зберегти власні життя можна тут: https://goo.gl/5Y5Poy

Olena Maksymenko
Фонд “Повернись живим”

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.06 в 17:37
Фокс витягав Сича з-під обстрілу. Історія друзів-офіцерів
21.06 в 17:16
Юрій з "королівської" бригади. Історія 23-річного командира
19.06 в 17:44
Ціна посмішки добровольця на війні
19.06 в 10:33
"Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей"
19.06 в 10:27
«Та лишай його тут, ми тобі іншого жениха знайдемо»
18.06 в 18:01
Коля з Коломиї та 20 тис. доларів "на тепло"

Читайте також