• UKR
  • RUS
6 Березня 2018

Іра та Роман. Одна історія фронтового кохання

Кохання на війні буває. Іра та Роман зустрілися під ДАПом у грудні 2014 року. Вона зі Львова, він – з Дніпра. Ірина приїхала з волонтерською та журналістською місією. Роман був бійцем 93-ї бригади.

Хлопці, що керували автобусом з «волонтеркою», втекли. Тому в 2014-му Ірі довелося самій довозити допомогу до пункту призначення. У період боїв за Донецький аеропорт смілива дівчина дісталася на передову, а от транспорту, щоб повернутися назад, просто не було.

Тоді і з’явився Рома. Без лицарських обладунків, але з умовно працюючою ротною «Нивою». Разом із товаришем він вивіз Ірину з «червоної зони». Так і зав’язалося – телефонні розмови та спілкування, «коли все тихо, нема бою чи обстрілу». За тиждень Рома зробив Ірі пропозицію, але вона сприйняла це як жарт.

У кривавому січні 2015-го хлопець потрапив до ДАПу. Іра чекала й молилася, щоб повернувся живим. Роман отримав серйозне поранення, але вижив і таки повернувся до своєї Іри. Через рік вона нарешті відповіла йому: «Так!». А ще за рік з’явився Устим.

Зараз Ірина та Роман живуть як звичайна патріотична родина – виховують сина і роблять усе  можливе, щоб наблизити перемогу. Попри продовження реабілітації, Рома часто їздить на передову як волонтер. Іра, тим часом, знімає документальні фільми про загиблих бійців.

Як і всі інші фронтові пари, Ірина та Роман живуть по черзі у двох реальностях: у світі війни та у світі відносного спокою. З війни не так просто повернутися. Але вони раз за разом повертаються заради сина. У його житті не має бути війни. 
Я бажаю, щоб усі історії фронтового кохання мали такий самий фінал: вони повернулися і, попри життєві труднощі, вони щасливі, адже кохають одне одного і своїх дітей. Банально? То й що? Нехай так і буде. Завжди.

Наблизити перемогу та зробити так, щоб усі кохані повернулися додому живими, можна тут: goo.gl/7Bkbx3.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.06 в 17:37
Фокс витягав Сича з-під обстрілу. Історія друзів-офіцерів
21.06 в 17:16
Юрій з "королівської" бригади. Історія 23-річного командира
19.06 в 17:44
Ціна посмішки добровольця на війні
19.06 в 10:33
"Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей"
19.06 в 10:27
«Та лишай його тут, ми тобі іншого жениха знайдемо»
18.06 в 18:01
Коля з Коломиї та 20 тис. доларів "на тепло"

Читайте також