• UKR
  • RUS
29 Квітня 2018

Як кайєннський гострий перчик. Позивний «Білка»

Білка живе у сауні. Ну, як у сауні – у кімнатці в підвальному приміщенні, де, судячи зі скляних дверей, колись була парна.

«Мій тато, – каже дівчина, – кадровий військовий, він вже на пенсії. Брат служив у 53-й бригаді, а зараз вчиться на офіцера в академії. У нашій родині, виходить, тільки мама ніяк не пов’язана з військовою справою: тато хотів зробити її зв’язківцем, але азбука Морзе, треба сказати, не кожному по зубах».

У звичайному житті, поза передовою біля Донецького аеропорту, де ми розмовляємо, Білку звуть Наталя. Їй – 20 років, сержант народилася і виросла у Вінниці. На фронті – з літа 2017-го, а взагалі у військкомат пішла одразу після школи. «Чекала, – каже, – півроку, щоб підписати контракт. Як тільки виповнилося 18 – одразу пішла оформлювати документи».

І її «куточку» у напівзруйнованому котеджі-позиції під Донецьком, не повірите, лежить пухнастий коврик. Тут також є невелике спальне місце, ну дуже багато паперів-документів-звітів і настільна лампа. А ще у Білки «в номері» дуже чисто і пахне чи то просто солодкими парфумами, чи то бісквітним тортом – загалом, так прекрасно у мене в квартирі не буває навіть перед приходом «важливих гостей».

«Згідно «штатки», моя посада – сержант з матеріального забезпечення, хоча, по факту, я виконую обов’язки заступника командира роти із озброєння. Це дуже відповідальна робота: видаю боєприпаси і вогнестрільну зброю, роблю заявки і веду облік всього цього «добра», – розповідає дівчина.

А я дивлюся на неї і ловлю себе на думці, що не перестаю дивуватися, коли зустрічаю на фронті таких зовсім маленьких дівчат – худеньких, невисокий, але концентрованих по силі духу, як кайєннський гострий перчик.

«Вважаю, що в армії має бути гендерна рівність – ніхто не зобов’язаний, наприклад, чистити за тебе автомат. Є дівчата, які з цим не погоджуються, але це – їх справа. Усі ми тут маємо бути повноцінними бойовими одиницями», – підсумовує сержант.

Допомогти Білці та її бойовим товаришам виграти війну кожен із нас може тут: https://goo.gl/MTvrbq

 

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.05 в 17:31
Міф про кровожерливих "правосєків"
17.05 в 15:51
Ми "граємо на своєму полі"
16.05 в 12:05
"Якщо ви хочете жити в Україні, треба стиснути волю в кулак і допомагати"
15.05 в 15:40
Бойовики застосовують на Донбасі саморобні ракети
15.05 в 15:25
"2 травня ми зрозуміли, що це справжня війна"
12.05 в 19:52
Замальовки з фронту. Коли смішне і страшне крокує пліч-о-пліч

Читайте також