• UKR
  • RUS
3 Травня 2018

Чотири роки потому. Що відомо про трагедію в Одесі

Коли частину Донбасу охопила непритомна ідея «русского мира», заворушення почалися і в Одесі. За задумом проросійських кураторів, ще одну «рєспубліку» мали би створити і там, але не так сталося, як гадалося.

Найтрагічнішими для Одеси стали події 2 травня 2014-го, коли увага українців була прикута до ситуації у Слов’янську та інших невеликих міст Донбасу, де вже панувало «ополчение».

В Одесі на Куликовому полі, незважаючи на заклики місцевої влади піти, ще продовжував стояти «антимайдан». Того дня все почалося під час ходи «За єдність України», яку напередодні футбольного матчу організували фанати одеського «Чорноморця» і харківського «Металіста».
За кілька годин перед футбольним матчем фанати зібралися на майдані, заспівали гімн і вирушили колоною містом. Однак невдовзі на них напали місцеві прихильники «русского мира».

«Розпочався мітинг із російськими прапорами, який переріс у сутичку між проросійськими активістами і проукраїнськими. Близько 200 людей з кийками, ланцюгами та іншою зброєю «шукали бандерівців». Невідомий стріляв з травматичного пістолету, йому заламали руки і поклали на асфальт», – писали місцеві ЗМІ.

Інформація оновлювалася щохвилини.
«Сепаратисти йшли разом із міліцією, яка їх не чіпала. Вони першими почали кидати гранати та каміння. Ультраси відповідали, міліція стояла між ними, але нічого не робила», – розповідатимуть журналістам місцеві активісти.
Тоді на вулицях Одеси спалахнули вуличні бої.

Люди почали розбирати тротуарну плитку, з обох боків полетіли світлошумові гранати і вибухові пакети. Міліція стояла кордоном – це і була у їх розумінні «охорона порядку».
Тоді з’явилися перші постраждалі. У результаті зіткнень один із ультрас – Андрій Бірюков – отримав вогнепальне поранення легень. Він так і не дочекався «швидкої».

Після чотирьох годин вуличних боїв у центрі міста проросійські активісти відійшли до табору на Куликовому полі. Згодом їхні намети охопив вогонь – ультрас йшли слідом. 
Тоді ненависники України забарикадувалися у Будинку профспілок і намагалися вести «вогонь» звідти – кидали «коктейлі Молотова» і каміння, відстрілювалися. Бої тривали. Згодом у будівлі сталася пожежа. На місце приїхало десять машин ДСНС.

Одесу охопили вогонь і жах.
Наступного дня у прокуратурі області заявили: під час протистоянь загинуло 46 людей (8 – внаслідок падіння з Будинку профспілок), понад 200 звернулися за медичною допомогою, з яких 20 — міліціонери.
Після цих подій Одеська міська рада оголосила у місті триденну жалобу. Два дні, 3 і 4 травня, були оголошені скорботними по всій Україні.

Потім в Одесі були й інші події: втеча обвинувачуваного у співпраці з сепаратистами головного міліціянта міста Дмитра Фучеджі, ще більша ненависть і тривалі розслідування, які так і не стали вироками в суді.

Багато з тих, хто відстоював українську Одесу, згодом стали добровольцями і поїхали воювати на Донбас. Дехто й досі зі зброєю у руках стоїть на східному кордоні, аби «одеський сценарій» не повторювався вже в інших масштабах. Допомогти їм у цьому легко: https://goo.gl/NvaoFP.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.05 в 17:31
Міф про кровожерливих "правосєків"
17.05 в 15:51
Ми "граємо на своєму полі"
16.05 в 12:05
"Якщо ви хочете жити в Україні, треба стиснути волю в кулак і допомагати"
15.05 в 15:40
Бойовики застосовують на Донбасі саморобні ракети
15.05 в 15:25
"2 травня ми зрозуміли, що це справжня війна"
12.05 в 19:52
Замальовки з фронту. Коли смішне і страшне крокує пліч-о-пліч

Читайте також