• UKR
  • RUS
15 Травня 2018

“2 травня ми зрозуміли, що це справжня війна”

«2 травня ми зрозуміли, що це справжня війна. І не з місцевими «ополченцями», а з ворогом з іншої країни. Тоді розпочалися заходи щодо виставлення блокпостів навколо Слов’янська. І ми нарвалися на перші кулі, перші підриви, перші знищені наші вертольоти», – так згадує дні чотирирічної давнини Ігор Криштун, який у 2014-му організовував службу штабу і підрозділів, що першими вирушили на захист Донбасу.

Саме 2 травня 2014 року під час виконання завдання щодо забезпечення повітряного патрулювання в небі над Слов’янськом росіяни за допомогою переносних зенітно-ракетних комплексів збили два ударні вертольоти Мі-24 з 16-ї бригади ЗСУ. Зенітними комплексами явно керували не «шахтарі-ополченці», а кваліфіковані військові фахівці.

Штурм позицій бойовиків у Слов’янську розпочався близько 5:00 ранку. Спочатку підбили перший вертоліт, а інший полетів на допомогу. Командир гвинтокрилу, який підбили першим, дав можливість своєму техніку вискочити з машини і намагався врятувати ще одного члена екіпажу. Спочатку повідомлялося про двох загиблих і кількох тяжкопоранених. Але, за остаточною інформацією, тоді загинуло п’ятеро військовослужбовців: майор Сабада Олександр, майор Плоходько Руслан, майор Руденко Сергій, капітан Топчій Микола і старший лейтенант Гришин Ігор. У всіх них залишилися діти від 2 до 11 років. Вони були уродженцями різних областей – Черкаської, Харківської, Львівської, Донецької. Ігор Гришин загинув у небі над містом, в якому народився.

Загиблі льотчики в різні роки виконували миротворчі місії на різних континентах, пройшли по три війни за межами України, а загинули на рідній землі.
Українські вертольоти не здійснили жодного пострілу, не випустили жодної ракети. У них не було такої мети. Бойовики думали інакше.

Того ж дня пострілами зі стрілецької зброї пошкодили вертоліт Мі-8 армійської авіації ЗСУ. Жертв і постраждалих вдалося уникнути.

Через кілька днів, 5 травня, з зенітної установки ЗУ-23-2 росіяни підбили ще один вертоліт Мі-24. Пілотам вдалося аварійно посадити машину, їх самих без втрат евакуювали.
А наприкінці травня сталася перша з найбільших одночасних втрат під час АТО. Пострілом з ПЗРК бойовики знищили вертоліт Мі-8, який перевозив військовослужбовців для ротації. Тоді загинуло 14 бійців, включаючи генерала Сергія Кульчицького.

Якщо чесно, цей текст я написала не для того, щоб ми сіли і плакали над тим, скільки чудових людей забрала війна. А для того, аби ми пам’ятали і розуміли, як це все починалося. Щоб навіть, якщо неможливо запам’ятати кожного-кожного загиблого за Україну, ми пам’ятали, що ці люди гинули за нас усіх. І для того, щоб кожен з нас таки знайшов у собі сили чи сміливість і доклав свою маленьку часточку в перемогу української армії у війні проти нас як народу. Загиблим наші сльозі і зітхання ні до чого. Але їхні смерті не повинні бути марними. Підтримуйте українську армію: https://goo.gl/m9BR67.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.05 в 17:31
Міф про кровожерливих "правосєків"
17.05 в 15:51
Ми "граємо на своєму полі"
16.05 в 12:05
"Якщо ви хочете жити в Україні, треба стиснути волю в кулак і допомагати"
15.05 в 15:40
Бойовики застосовують на Донбасі саморобні ракети
12.05 в 19:52
Замальовки з фронту. Коли смішне і страшне крокує пліч-о-пліч
11.05 в 17:25
Остап Коркуна. Підтримка з-за кордону

Читайте також