• UKR
  • RUS
25 Травня 2018

Звичайний-незвичайний. Історія програміста-волонтера

Звичайні-незвчичайні люди – українці, які живуть, здавалося б, далеко від війни, ходять на роботу, виховують дітей, котрим не «прилітає» у двір серед ночі з мінометів, та, тим не менш, ці прильоти за сотні кілометрів відгукуються в їхніх серцях. Ті, хто з року в рік допомагають фронту.

Олександр Бондаренко – один із них. Програміст, батько трьох дітей. Допомагає армії з перших днів війни.
«Почалося все з Майдану, – згадує він. – Я раз на тиждень їхав у супермаркет, затарював всякої їжі, віз це діло на Майдан, якісь речі віддавав… Коротше, якось так все завертілося. З Віталіком Дейнегою я навчався в школі, в інституті. Він якраз у Фейсбуку почав розганяти, мовляв, давайте щось робити, давайте «броніків» купимо… Я йому дзвоню і кажу: «Давай». Я закинув трохи грошей… зустрілися, обговорили ситуацію…».

Паралельно із допомогою «Повернись живим» він підтримує друзів-волонтерів із Дніпра. На початку пересилав кровоспинне, закуповував каски: «На Позняках є воєнторг, і туди якраз тоді привозили якісні італійські каски недорого, кевларові. Я їх закуповував, відправляв «Новою Поштою» або з провідниками в потягах. Мені потім мій друг повертав гроші, я касок 30–35, мабуть, так перевіз… Мене змотивувало, що друг розказав, як ці каски сильно допомогли».

Олександр зрозумів, що допомагати організаційно він не може, тому вирішив надавати підтримку матеріальну. Частину кожної своєї зарплати він заносить у фонд, причому “Повернись живим” – не єдиний напрямок його допомоги. 
«Дуже мало, на жаль, хто з мого оточення допомагає, – розповідає меценат. – Я був дуже розчарований свого часу. Одиниці, напевно, постійно щось віддають на армію. Інші всі тримаються якоїсь такої пасивної позиції, типу, «самі розпетляють». Тут я навіть трошки обурений. Не може, мені здається, так довго триматися потужна хвиля волонтерства, вона триматиметься тільки в критичні моменти».

Люди розслабилися, коли конфлікт перейшов у пасивну фазу. Та й критичної нестачі речей першої необхідності на фронті зараз немає. «У моєму розумінні потрібно працювати за тими напрямками, де бюрократична державна машина ще дуже повільна», – розмірковує програміст.

Він переконаний – хай там що, але ставлення держави до армії можна ставити першій у заслугу: «Враховуючи те, з яким саботажем навіть у разі найідеальніших намірів доводиться стикатися, то мені здається, що те, що робиться, – непогано. А робилося б краще, якби всі були більш пасіонарними, якби всі хотіли втілити нову армію в життя. Але у нас, на жаль, не така ситуація зараз у суспільстві та у владі загалом. Але типу щось робиться…».

До тотальних поразок держави Олександр відносить роботу з населенням, наслідками чого є поширення відверто сепаратистських настроїв, а також елементарне невігластво: «Мені не подобається, що досі є люди, які на п’ятому році війни кажуть, що «ета все договорняк!». Колишня няня моєї дитини казала: «Шо ж Порошенко ету войну нє прєкратіт?!». У людей якийсь наївний світогляд ще. Мінус роботи нашої влади – вони не працюють із населенням! Ясна річ, що людям поколіннями вдовблювали щось одне в голову, але треба якось роззомбовувати потроху… Радянський Союз, звісно, «підсадив» трохи з генетичною пам’яттю, тепер будемо довго із себе це виживати…».

Наприкінці розмови він, ніби вибачаючись, додає, що з народженням третьої дитини тимчасово припинив свою благодійницьку діяльність, але планує невдовзі повернутися. 
Допомагати тим, хто того потребує, простіше, ніж здається. Чим більше людей «включиться» у допомогу армії, тим швидше вдасться звільнити окуповані землі: https://goo.gl/4imBoV.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.06 в 17:37
Фокс витягав Сича з-під обстрілу. Історія друзів-офіцерів
21.06 в 17:16
Юрій з "королівської" бригади. Історія 23-річного командира
19.06 в 17:44
Ціна посмішки добровольця на війні
19.06 в 10:33
"Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей"
19.06 в 10:27
«Та лишай його тут, ми тобі іншого жениха знайдемо»
18.06 в 18:01
Коля з Коломиї та 20 тис. доларів "на тепло"

Читайте також