• UKR
  • RUS
7 Червня 2018

«Противника не можна недооцінювати»

«Противника ніколи не можна недооцінювати», – говорить Макс, командир роти однієї з десантних бригад. – Зараз чутно черги, і є інформація, що заїхала снайперська група бойовиків. Вони виманюють, хочуть побачити наші вогневі позиції. Стараємося змінювати тактику повністю, одноманітно не працювати. В будь-якому разі треба щось нове здобувати, нові вогневі позиції не відкривати, не демонструвати всі засоби, щоб противник думав, що у нас того немає, а в потрібний момент застосувати…».

Ми спілкуємося на легендарній «промці», і чистота звуку на диктофоні травмується поривами вітру і залпами «братерського» вогню.

«Насамперед задача противника – нас спровокувати, щоб ми відкривали вогонь, – запевняє боєць. – Коли їхні безпілотники вилітають, вони починають відкривати вогонь. Вони можуть бачити, звідки ми по ним стріляємо, це вже, відповідно, буде робота для їхніх мінометів, для артилерії… Нам дорікають, що вони стріляють, а ми, такі «хороші», спостерігаємо… Вони витягують потрібний собі матеріал і все!.. Ми, в свою чергу, намагаємося не вестися на провокації, але в потрібний момент, якщо ми бачимо противника, що безпосередньо по нам працює, коли є загроза життю, жоден командир з нашого підрозділу не буде просто спостерігати!..». Але потім зізнається: мовчазне спостереження дається дуже непросто…

Боєць зауважує, що у своїх інтерв’ю бойовики зізнаються, що командирами рот у них зараз є сержанти, які показали себе в 2014-му: «Зрозуміло, що командири у них – кадрові військовослужбовці, які розуміються на тактиці. І розуміються непогано – вони бачать ситуацію і постійно обладнують свої інженерні позиції, намагаються щось зробити… Ну, зрозуміло, ми їм трошки не даємо цього зробити – не потрібно нахабніти!».

Макс опановував науку війни у військовій академії, а потім «у полях» Донеччини. І попри юний вік, він уже має що розповісти: «Були на Rapid Trident – багатонаціональні навчання. В 2015 році приїздив туди у якості курсанта, а в 2016-му – як командир взводу. Відпрацювали, показали… Вищий пілотаж. Було багато цікавих занять. Всі були задоволені роботою нашого підрозділу. Нам є, що показати, є над чим попрацювати, чого навчитися».

Його першим бойовим завданням було зайти на «промку», другим – її утримати: «Завдання стояло завести сюди людей так, щоб противник не зрозумів, що відбувається ротація. Але потім все одно про ротацію всі дізнаються. Деякі підрозділи, вибуваючи з місця, говорять з бойовиками, приколюються, мовляв, все, ми їдемо…».

Найкращі моменти війни Макс пов’язує зі своїм підрозділом: «Від солдата до командира взводу це – люди, які розуміють, чому вони сюди приїхали. Треба берегти солдата і його поважати – і все буде добре! Повинна бути чітка взаємодія в підрозділі». До слова, в підрозділі все гаразд не лише зі взаємодією, а й зі здоровим гумором – поки ми спілкувалися, підійшли побратими, поцікавилися, чи ми, часом, не для «Плейбою» робимо фотосесію, і чи можна приєднатися…

Коли почалася війна, він навчався на другому курсі: «Багато хто ставив собі питання: що робити далі? Всі розуміли, що вона буде не день-два, не рік. Розуміли, з ким маємо справу». На момент нашої зустрічі він виконував обов’язки командира взводу, а тепер він – ротний. Запевняє – знав, куди і для чого йде, тож йому не дуже важко: «Десантник раз – десантник назавжди. Я вже став на офіцерську лінію, і з неї не зійду. Все буде добре, ми переможемо однозначно!».

Допомогти хлопцям і дівчатам, що злагоджено виконують бойові завдання і жартують за сотню метрів від ворога, можна тут: https://goo.gl/DjHYj1.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

21.06 в 17:37
Фокс витягав Сича з-під обстрілу. Історія друзів-офіцерів
21.06 в 17:16
Юрій з "королівської" бригади. Історія 23-річного командира
19.06 в 17:44
Ціна посмішки добровольця на війні
19.06 в 10:33
"Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей"
19.06 в 10:27
«Та лишай його тут, ми тобі іншого жениха знайдемо»
18.06 в 18:01
Коля з Коломиї та 20 тис. доларів "на тепло"

Читайте також