• UKR
  • RUS
19 Червня 2018

“Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей”

Сергій – дуже спокійний, сором’язливий. Він сіроокий та кремезний. І він – командир роти у «Королівській» бригаді. 

Ми спілкуємося на околицях селища Зайцеве, коли з боку ворога лунають постріли.

«Це не по нас, це – далі», – спокійно пояснює Сергій. Потім чути важке глухе гупання: на землю падають міни. «Це далеко, може, артилерія», – припускає військовий. Він розповідає: в окупантів зараз працює дві групи снайперів. І, на жаль, втрат нам не вдалося уникнути.
«Від снайпера у нас було за той період, що ми стоїмо, дві втрати безповоротні, – на мить командир замовкає. – І вночі, і вдень працює, має тепловізійні приціли. Бійничка була десять на десять сантиметрів, щоб об’єктив тепловізора помістити, і то спрацював».

Для командира немає нічого гіршого, ніж втрачати людей. «Коли розумієш, що людину не повернеш, у кожного є родина. Дуже боляче спілкуватися з рідними, які втратили сина або батька. Ми, йдучи на контракт, розуміємо, що захищаємо країну ціною свого життя. Але рідним важко», – говорить Сергій.

Він рахує кількість «прильотів» за тиждень: «120-й міномет використовували. З десяток мін прилетіло. Використовували і 82-й міномет. Вони застосовують його ефективно, може за вечір прилетіти 20-30 мін».

Сергію – 24. Він закінчив Львівську сухопутку 2015 року. І вже в березні прийшов до бригади. Старший лейтенант каже, коли тільки опинився на фронті, часом було непросто порозумітися з мобілізованими бійцями. Нині з контрактниками легше. «Але коли йде бій, усе стає на свої місця», – усміхається військовий. Він розкриває головну таємницю роботи з людьми:
«Потрібно ставитися до солдата насамперед як до людини. Пам’ятати, що в нього вдома є родина, за якою він сумує».

А ще він завжди радиться з підлеглими: «У нас такий стандарт: хто має якісь пропозиції на рахунок будь-чого, пропонує. Ми їх обговорюємо, і якщо доцільно, то робимо так, як людина пропонує». За роки, проведені в армії, Сергій особисто переконався, що військо змінилося.
«На вищий рівень перейшло забезпечення: це і форма, нові розвантажувальні ремені, тактичні окуляри. Раніше такого не було», – каже він.

Тут тишу розриває гучний «бах» десь поруч. «Це з підствольника», – спокійно коментує Сергій. 
Як командир, він дуже задоволений бійцями. Говорить, що їхній морально-бойовий дух на високому рівні. Навіть, коли комбриг пропонує армійцям із найбільш гарячих позицій кілька днів відпочити від передової, вони відмовляються. «Вони просто знають, що це – їхня робота», – каже командир роти.

Він мріє тільки про те, щоб закінчилася війна і можна було більше часу проводити вдома. Але при цьому додає: його підрозділ перебуватиме на фронті стільки, скільки буде потрібно.

«Свій обов’язок ми виконуватимемо до кінця і не відступимо», – з усмішкою каже він. І в цей час десь зовсім поруч – ще один «прильот». Війна триває. Допомогти Сергію та його підлеглим оборонятися і перемагати можна тут: https://goo.gl/ia2vme.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

14.08 в 13:35
Mmj Card - Overview
13.08 в 18:40
The Do this, Get That Lead On College Essay Matters
13.08 в 18:33
Unheard of Write-up Provides You the Info on School Essay Topics That Just a few Consumers Know Exist
16.07 в 11:12
Бійці облаштували на Авдіївській промзоні спортзалу
16.07 в 11:00
"Аборт". Нічний кошмар мінометників
16.07 в 09:40
Побут на війні завжди облаштований мирно

Читайте також