• UKR
  • RUS
25 Червня 2018

Міхаличу 59 років, він воює на передовій

– Міхалич, а як вас звати?

– Мене? Ой… Слава.

– Дуже приємно, Слава. Я – Оля.

Міхаличу – 59 років, він родом з Харкова, служить у 92-й бригаді. Таких, як він, дорослих чоловіків, які перебувають «за кілька кроків до військової пенсії», на передовій майже так само багато, як і «зелених» пацанів. Перші і другі, як мені здається, однаково відчайдушні: молоді кажуть, що готові ризикувати собою, адже ще не встигли завести сім’ю, а дорослі переконані, що «вже пожили, виростили дітей і онуків, так що і воювати мають на першій лінії».

Ми розмовляємо зі Славою на Авдіївській промзоні. Він упереджено ставиться до журналістів, але робить мені каву і посміхається, коли я називаю його на ім’я. «Ти не подумай поганого, – каже Міхалич, – просто були вже випадки: посидять, подивляться, а потім такого понаписують, що коси дибки стають». «Так, – відповідаю, – це буває. Я не ображаюся, тому що у всіх професіях є як хороші, так і погані люди».

Слава – велика людина. Великий на вигляд і з великим серцем. Щойно починається обстріл, він каже мені: «Біжи вглиб погребу і нікуди не виходь». Перші 15 хвилин я слухаюсь його, а потім піднімаюсь нагору – до точки, звідки Міхалич «гасить» ворогів зі стрілецької зброї. Я поняття не маю, як він чує крізь черги поради коригувальника, незрозуміло взагалі, як у своєму віці та вазі він так швидко піднімається хисткою драбиною на точку, і взагалі дивовижно, як Міхалич може так легко реагувати на повідомлення по рації: «До вас пішли гості – ДРГ».

Коли я засинаю, Слава продовжує стріляти. Коли прокидаюсь – він чистить автомата. Коли  ночую на сусідній позиції, і хлопці там чують стрільбу, то кажуть: «О, це Міхалич навалює сєпарам».

Насправді немає різниці – 59 тобі чи 19. Життя цінне в будь-якому віці та за будь-яких обставин. Вдома на Славу чекає дружина – велике кохання великої людини. І мені дуже хочеться, щоб вона засинала і прокидалася, коли він не стріляє і не чистить автомата, а просто є поруч.

Допомогти Міхаличу і 92-й бригаді наблизити нашу спільну перемогу кожний може  тут: https://goo.gl/ETZmre.

Зашерити Заплюсити

Ми допомагаємо підрозділам в зоні максимально небезпеки

16.07 в 11:12
Бійці облаштували на Авдіївській промзоні спортзалу
16.07 в 11:00
"Аборт". Нічний кошмар мінометників
16.07 в 09:40
Побут на війні завжди облаштований мирно
16.07 в 09:35
Псих з промки. Історія одного бійця
25.06 в 16:18
"Я бачив, як росіяни "Градами" розстріляли Зеленопілля"
21.06 в 17:37
Фокс витягав Сича з-під обстрілу. Історія друзів-офіцерів

Читайте також