Брат за брата. Три історії захисників України

Брат за брата. Три історії захисників України


13 листопада 1942 року під час морського бою за Гуадалканал загинули п’ятеро рідних братів Салліван. Американці служили на легкому крейсері «Джуно»: наймолодшому з них було 20 років, найстаршому – 27. Після їхньої загибелі в армії США зробили жорсткішу вимогу, згідно з якою родичі не можуть служити разом. А за мотивами цієї історії в 1998 році зняли легендарний фільм «Врятувати рядового Райана».

У 2014 році моторошні історії, які ми бачили в кіно і знали з історії, стали реальними в Україні. За період війни на передову вирушили сотні сімей.

«Повернись живим» зібрав історії братів, які воювали на Донбасі. На жаль, не всі з них повернулися з фронту живими.

Брат Героя України

11 квітня на Донбасі загинув старший солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Роман Чибінєєв. 6 червня бійцеві мало би виповнитися 30 років, але тепер йому назавжди буде 29.

Роман служив в одній бригаді зі старшим братом. На параді до 25-річчя Незалежності в 2016 році капітану Валерію Чибінєєву вручили Зірку Героя України. Пізніше він зізнався журналістам, що не знав про нагородження і думав, що десантників покликали на парад, щоб оголосити про нові військові завдання.

Герой України Валерій Чібінеев

Валера і Рома рано залишилися без батьків, обидва вчилися в Бердянській школі-інтернаті. Старший брат познайомився там з майбутньою дружиною. За словами Романа, син директора інтернату був десантником – служив в 79-й бригаді, і це теж зіграло свою роль у виборі професії.

Роман Чибінєєв загинув недалеко від Маріуполя, виконуючи бойове завдання. Його брат Валерій отримав поранення влітку 2016- го біля Авдіївки: він командував ротою снайперів і, незважаючи на поранення, провів успішну операцію, в ході якої були ліквідовані і бойовики, і їхня техніка.

Роман Чибінєєв

«Андрій загинув в Донецькому аеропорту»

Ще одні брати-десантники з 79-ї бригади, Андрій і Олександр Горбань, воювали разом з самого початку війни. Молодший, Андрій, служив за контрактом, був у званні молодшого сержанта. Старший, Олександр, мобілізувався в травні.

Брати Горбань до війни. Фото: radiosvoboda.org

«Деякий час ми стояли під Савур-Могилою, потрапляли під незначний обстріл, але більшу частину часу перебували в Маринівці, що біля кордону з Ростовською областю. Я був безпосередньо там, на посту, а Андрій трохи ближче до тилу, він супроводжував всі колони, які їхали на передову, до нашого блокпосту», – розповідав в інтерв’ю «Радіо Свобода»Олександр Горбань.

Брати Горбань на передовій. Фото: radiosvoboda.org

29 листопада 2014 року молодший з братів, Андрій, був важко поранений в старому терміналі Донецького аеропорту. Той день тепер називають чорним – бойовики і російський спецназ багато годин штурмували ДАП. 21-річний хлопець отримав два кульові поранення, але все одно продовжував прикривати найнебезпечніше напрямок. За словами очевидців бою, далі був вибух і Андрія відкинуло з третього поверху на другий. Медик зробив все, що зміг, десантника евакуювали. 30 листопада серце Андрія зупинився на операційному столі.

Крім брата і батьків, вдома у нього залишилася наречена.

Між небом і землею

Майже п’ять років тому недалеко від селища Металіст Луганській області безвісти пропали два рідних брата Хом’як – старший Володимир і молодший Дмитро. Вони народилися в Луцьку, і на самому початку війни записалися в добровольчий батальйон «Айдар».

Брати Володимир і Дмитро Хом’як

За роки пошуків мама братів Катерина Хом’як кілька разів отримувала відомості про те, що її сини загинули. Пошукові групи позначали їх тіла в могилах, але жінка відмовляється вірити в загибель синів і брати грошову компенсацію, яка належить сім’ям загиблих на Донбасі військових.

Катерина Хом’як. Фото: radiosvoboda.org

У Старобільську на кладовищі невпізнаних Героїв братів Хом’як ідентифікували під номерами 245 і 250. Допомогла ДНК-експертиза. Однак мама не прийняла тіла – з’їздила і відчула, що це не її Вова і Діма.

Влітку 2018 року Єкатерина Хом’як, яка вдома в Луцьку виховує п’ятьох дітей, розповіла в інтерв’ю ТСН, що продовжує пошуки синів самостійно. У мами зниклих безвісти братів є папка з історіями її дітей, а також інших військових, які зараз знаходяться між небом і землею. Така, за словами Катерини Хом’як, є у всіх мам бійців, зниклих безвісти.


Переглядів: 53

Останні новини