“Було складно, іноді страшно, але це був лише початок серйозної війни”, – спогади про бої за Красний Лиман

“Було складно, іноді страшно, але це був лише початок серйозної війни”, – спогади про бої за Красний Лиман


Внаслідок наступу сил АТО, який розпочався 3 червня 2014 року, українські сили звільнили місто Красний Лиман (нині Лиман) Донецької області. Попереду ще були бої за Ямпіль 19 червня, але тоді, коли у місті знову запрацювала міська рада та міліція, здавалося – перемога поряд. Так згадує події шестирічної давнини військова кореспондентка Дар’я Бура.

5 червня 2014 року над містом Красний Лиман на Донеччині замайорів український прапор. Тоді хотілося вірити, що це початок швидкого відновлення миру на території Луганської та Донецької областей.

Перші числа червня 2014 року – вся країна намагається усвідомити, що в нас почалась війна, в новинах використовують невідому до цього абревіатуру АТО, а українська армія робить усе можливе, щоб (десь по розрахункам, до осені) звільнити міста від прихильників новоросії і вийти на державний кордон.

В Красному Лимані з 3 червня йшла зачистка міста. В місті і навколо було облаштовано близько п’яти сєпарських блокпостів, які треба було знищити, не шкодуючи ворога.

Напередодні проведення операції по звільненню міста Красний Лиман. Відео НГУ

Протягом трьох днів українській армії доводилося знищувати вогневі точки противника. Долати постійні засідки, непогано облаштовані укріплення «денерів» в самому місті і на околицях.

Наша авіація проводила розвідку, а десантники 25-ої, 79-ої, 95-ої бригад, бійці 24 бригади, спецназ квартал за кварталом займали місто. І ніби й не грандіозні бої, але українським військовим довелося добряче подовбатися, щоб здолати самовпевнених до цього прихильників «республік».

25-та ОДШБ ЗСУ. Відео НГУ

Я завжди боюсь писати про бої, зачистки, операції, бо мене там не було, а скільки б очевидців не переслухати, все одно, для кожного ці дні запам’яталися по-різному. Та, кажуть, між 13:00 і 14:00 5 червня 2014 року місто Красний Лиман повністю перейшло під контроль української армії і було очищене від «терористів».

Було складно, іноді страшно, але це був лише початок серйозної війни. Попереду будуть ще звільнені і втрачені міста, роки війни, втрати, але тоді військові вірили в свій успіх і доводили це навіть без важкої техніки і танків.

Сьогодні багато хлопців, свідків тих подій 14-го року знову повернулися на фронт. Вони й далі боронять Донбас від ворога. Війна змінилась, але не припинилась. Військовим потрібно вижити. Допомагайте в цьому своїй армії.

Дар’я Бура

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити ще більше гарних історій, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.


Переглядів: 127

Останні новини