День перемоги: уві сні та наяву

День перемоги: уві сні та наяву


Сьогодні, 9 травня, пострадянські країни, в яких переважає «русский мир», святкуватимуть День перемоги. Передусім це — Білорусь, і звісно ж Росія. На жаль, в Україні теж досі достатньо громадян, які наліпили на свої аватарки у соцмережах «75 лет Великой победы». Вони готові виходити в центри українських міст з червоними прапорами та славити генералісимуса Сталіна. Та чи потрібно так екзальтовано підтримувати доводи радянської історіографії?

На прохання «Повернись живим» історик Андрій Давидов зробив фактчек подій, що пов’язані зі спекуляціями РФ на 9 травня.

«9 мая»

Найголовніше, чого не помічали радянські історики, а зараз їхні так звані колеги з Росії — справжня дата капітуляції нацистської Німеччини. Акт про беззастережну капітуляцію підписали 7 травня 1945 року о 02:41 за середньоєвропейським часом у місті Реймс, Франція. Свої підписи під ним поставили: від англо-американської сторони — генерал-лейтенант армії США, начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Вальтер Беделл Сміт, від СРСР — представник Ставки Верховного Головнокомандування при командуванні союзників генерал-майор Іван Суслопаров. Також Акт підписав заступник начальника Штабу національної оборони Франції бригадний генерал Франсуа Севез. З німецької сторони документ підписав генерал-полковник Альфред Йодль. Капітуляція нацистської Німеччини набирала чинності 8 травня о 23:01 (за середньоєвропейським часом). Акт склали англійською мовою, і лише англійський текст визнаний офіційним.

Генерал Суслопаров підписав документ на свій страх і ризик. Оскільки до моменту, призначеного для підписання, інструкції з Кремля ще не надійшли. Незабаром після підписання, Суслопаров отримав повідомлення від Сталіна з категоричною забороною підписувати капітуляцію. На вимогу Радянського Союзу, 8 травня о 22:43 (за центральноєвропейським часом) о (00:43, 9 травня за московським) в берлінському передмісті Карлсхорст союзники підписали ще один Акт про капітуляцію Німеччини. Цей текст майже дослівно повторював текст 7 травня. Карлсхорстський акт підтвердив і час припинення вогню — 8 травня о 23:01 (за центральноєвропейським часом). Таким чином, на догоду Радянського тирана формувався перший міф про Велику перемогу — Дєнь побєди 9 мая. Що встановлювався указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року як день «всенародного торжества».

Парад на «День победы»

Вперше парад у Москві по завершенню Другої світової війни в Європі відбувся 24 червня 1945 року. Парад приймав маршал Радянського Союзу Георгій Жуков. Командував парадом маршал Костянтин Рокоссовський. Жуков і Рокоссовський проїхалися Червоною площею на конях. Йосип Сталін спостерігав за парадом з трибуни Мавзолею Леніна. На трибуні також перебували Молотов, Калінін, Ворошилов, Будьонний та інші члени Політбюро.

Ще один Парад Перемоги відбувся 7 вересня 1945 року в столиці переможеної Німеччини, Берліні. На цьому параді пройшли колони військ і бронетехніки берлінських гарнізонів СРСР, Франції, Великобританії та США. Командував парадом англійський генерал-майор Ерік Нейрс (комендант Британського Сектора в Берліні). Від Радянського Союзу парад приймав маршал Георгій Жуков. Це був перший і єдиний спільний захід союзників перед початком Холодної війни. За два роки, 23 грудня 1947, новим указом 9 травня визнавалось звичайним робочим днем, що унеможливило урочистості. Так свято Перемоги фактично скасовувалось.

Обмежувалися салютами в містах-героях і газетними публікаціями. Відновлення святкування Дня перемоги відбулося лише у 1965 році, коли до влади прийшов Леонід Брєжнєв. Тоді ж Радянський Союз знову мав щастя насолодитися і парадом. Щоправда, до самого розпаду СРСР у 1991 році, парад відбувся ще один раз 9 травня 1985 року. Масове божевілля від парадів на День перемоги розпочалося вже в 1990-х і продовжило набувати химерних форм за керівництва Росією Володимиром Путіним.

«Великая отечественная война»

Термін Велика вітчизняна війна, за даними радянських істориків, з’явився в тексті виступу Юрія Левітана по радіо 22 червня 1941 року: «Внимание, говорит Москва. Передаем важное правительственное сообщение. Граждане и гражданки Советского Союза! Сегодня в 4 часа утра без всякого объявления войны германские вооруженные силы атаковали границы Советского Союза. Началась Великая отечественная война советского народа против немецко-фашистских захватчиков. Наше дело правое, враг будет разбит. Победа будет за нами!».

Також це словосполучення вживалось в газеті «Правда» від 23 і 24 червня 1941 року. Скоріше за все, назва «Велика Вітчизняна війна» з’явилася за аналогією з Вітчизняної війною 1812 року. Термін Вітчизняна війна, закріпився введенням воєнного Ордена Вітчизняної війни, заснованого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1942 року. Прикметно, що західні держави використовують термін Eastern Front World War II (Східний фронт Другої світової війни). Також Німецько-радянська війна. Останній набув широкого вжитку в Україні після початку російської агресії 2014 року. Зважаючи на вищенаведене, нескладно зрозуміти: Росія, як правонаступниця СРСР, не може не святкувати 9 травня. Для неї це питання виживання. Адже з 1991 року їй нема чого запропонувати росіянам, окрім згадки про велич дєдов і мантру «Можем повторить!». Все на що спроможна Росія — це продукувати війни та міжнародні конфлікти. Починаючи з Придністров’я та Абхазії, закінчуючи Україною та Сирією. Життя росіянина без війни — фікція. Проте для українців і всього цивілізованого світу важлива пам’ять про понад 50 мільйонів загиблих у Другій світовій війні та про винних у її розв’язанні: Нацистську Німеччину та Радянський Союз.

P.S.

Останнім підрозділом німців, який офіційно здався вважаються 10 військових на Шпіцбергені (офіцер і 9 солдатів). Їх відправили на полярний архіпелаг ще у серпні 1944 року для установки метеостанції. 29 квітня 1945 року вони втратили радіозв’язок з Німеччиною та жили ізольовано до вересня 1945 року, коли німців випадково знайшли норвежці. Жодного опору при арешті військові не чинили.

Головне фото: REUTERS


Переглядів: 102

Останні новини