Катування в окупованому Криму та заборонені російські міни на Донбасі: новини тижня, які ви могли пропустити

Катування в окупованому Криму та заборонені російські міни на Донбасі: новини тижня, які ви могли пропустити


  • Європейський суд з прав людини зареєстрував позов Нідерландів проти Росії через збиття з зенітно-ракетного комплексу «Бук» літака рейсу MH17 на Донбасі у липні 2014 року;
  • Верховна Рада України закликала міжнародну спільноту засудити нелегітимне проведення загальноросійського голосування щодо поправок до Конституції Росії в анексованих Криму та Севастополі;
  • Генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю виданню El Pais заявив, що Росія і Китай використали пандемію коронавірусу для поширення неправдивої інформації, зокрема, про країни Альянсу. Крім того, він повідомив про збільшення військової присутності Росії в Лівії;
  • Великобританія, США і Канада звинуватили Росію у спробі вкрасти дані про вакцину від COVID-19;
  • Верховна Рада підтримала постанову про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року. Вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей проводитися не будуть.
  • В Гаазі у справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі;
  • Кораблі Другої постійної військово‑морської групи НАТО (SNMG2) та Другої постійної протимінної групи НАТО (SNMCMG2) увійшли до Чорного моря для участі у двох регіональних навчаннях, організованих флотами Болгарії та України;
  • Печерський районний суд Києва пом’якшив запобіжний захід підозрюваній у справі журналіста Павла Шеремета Яні Дугарь: з неї зняли електронний браслет, а також виключили з переліку свідків, з якими не можна спілкуватися військовослужбовцям, з якими вона проходить службу. Щодо Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко, то їх залишили за ґратами ще на два місяці.

Важливі новини тижня, що минає, – у традиційному дайджесті «Повернись живим».

Катування в окупованому Криму. Співробітники ФСБ Росії та інших правоохоронних органів в окупованому Криму застосовують тортури, зокрема, використовують побиття, удари електричним струмом і задушення.

Про це йдеться у доповіді Генерального секретаря ООН по Криму, повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

«Ні в одному з випадків катувань і жорстокого поводження, зафіксованих в Криму та нашою місією, винні не були притягнені до відповідальності. Суди або повністю ігнорували скарги жертв на тортури і жорстоке поводження, або ж призначали розслідування, які проводилися формально і завершувалися без пред’явлення звинувачень. У задокументованих випадках, після надходження постраждалих в Сімферопольському СІЗО або ізолятори тимчасового тримання, медичний персонал зазвичай не виробляв належний огляд і не фіксував наявні тілесні ушкодження», – йдеться у повідомленні.

На Сході. Тиждень, що минає, став важким для військовослужбовців, які захищають країну на Донбасі. Російсько-окупаційні війська і далі щоденно обстрілювали позиції українських воїнів. Унаслідок цього, станом на 17 липня, восьмеро військових у зоні операції Об’єднаних сил були поранені, троє – загинули.

 13 липня під час виконання бойового завдання в районі селища Зайцевого загинув командир взводу 35-ї ОБМП Дмитро Красногрудь.

Після цього сторона противника підтвердила дотримання режиму тиші, аби група евакуації змогла забрати з поля загиблого. Однак, нашим військовим не дали навіть наблизитись до тіла.

«Ми не дійшли до тіла метрів 10-15. Там була влаштована підла засідка, почався шквальний вогонь з трьох сторін. Ми були вимушені відійти назад, ми відповзали», – розповів керівник української сторони СЦКК за режимом припинення вогню полковник Микола Левицький, який також був у групі евакуації.

Унаслідок обстрілу військовий медик загинув на місці, одного бійця було поранено – вони залишилися в «сірій зоні» у районі селища Зайцеве. Ще один військовий отримав контузію.

Пізніше у соцмережах та ЗМІ оприлюднили ім’я загиблого медика. Ним виявився громадянин Естонії Микола Ілін.

15 липня з тимчасово окупованої території українській стороні передали тіло Дмитра Красногрудя. А 17 липня терористи передали українській стороні неідентифіковане тіло. Підтверджень того, що це – військовий медик, немає. Для впізнання знадобиться експертиза ДНК.

Зазначимо, що російська пропаганда не змогла не розповсюдити брудні фейки щодо цієї теми. Так, 16 липня так званий представник «управління народної міліції «ДНР» Едуард Басурін заявив, що у Зайцевому підірвався «прихильник ультраправих поглядів із Техасу», «американський диверсант» Шон Фуллер, нібито його тіло віддали українській стороні 15 липня.

Насправді Шон живий та продовжує служити в 503-му окремому батальйоні морської піхоти, повідомив «Новинарні» пресофіцер батальйону Олексій Годзенко.

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

На цьому цинічні дії ворога не закінчуються. Як повідомили у пресслужбі ООС, російські незаконні збройними формування на Донбасі продовжують встановлювати заборонені міжнародними конвенціями протипіхотні міни ПОМ-2.

«15 липня російсько-окупаційні війська з напрямку непідконтрольного селища Доломітне здійснили обстріл у бік житлових будинків селища Новолуганське, Бахмутського району, Донецької області. Ворог застосував РПГ-7, гранату якого замінено на міну ПОМ-2. Оперативно прибувши на місце обстрілу спостережна група української сторони СЦКК, провела фотофіксацію та встановила, що на території ЗАТ «Бахмутський аграрний союз» внаслідок обстрілу російськими окупантами була виявлена міна ПОМ-2, яка не привелась у бойовий стан», – говорять військові.

Зазначимо, що ПОМ-2 заборонені Оттавською конвенцією з 1997 року та виготовляється виключно в РФ. Протипіхотна міна має період самоліквідації від 4 до 100 годин (у середньому 23-24 години). Для доставлення мін використовується гранатомет РПГ-7 з переробленою гранатою ПГ-7. Радіус суцільного ураження становить до 16 метрів, міна спрацьовує у момент, коли людина зачепить одну із чотирьох тонких капронових ниток, завдовжки до 10 метрів кожна.

«Руки геть від мови!». 16 та 17 липня під Верховною Радою відбулися акції на захист української мови.

Учасники акції тримали плакати з надписами «Заважає мова – геть до Ростова», «Руки геть від української мови», «Кажи мовою, а не ляпай язиком», «Зупини лінгвоцид», пише «Укрінформ».

Фото: Укрінформ

Причиною обурення суспільства та акцій став законопроєкт №2362 Максима Бужанського «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти», який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою.

Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики ще 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту.

Головне фото: пресслужба ООС / Facebook

Останні новини:


Переглядів: 65

Останні новини