Кількість знищених терористів у березні, російські фейки про COVID-19 в Україні та новий пакет допомоги від НАТО: новини тижня, які ви могли пропустити

Кількість знищених терористів у березні, російські фейки про COVID-19 в Україні та новий пакет допомоги від НАТО: новини тижня, які ви могли пропустити


Розвідка США вважає, що Китай занизив дані про зараження коронавірусом; Сергія Сивоху звільнили з посади радника секретаря РНБО; ЄС виділив Україні 80 мільйонів євро на боротьбу з корона вірусом; Росія заборонила мешканцям окупованого Криму виїзд на територію материкової України; МЗС України засудило проведення «президентських і парламентських виборів» 31 березня на території Нагірного Карабаху; через коронавірус бундесвер виводить частину контингенту з Іраку; на окупованій території Луганської області, в Слов’яносербському районі, зафіксовано перший випадок зараження коронавірусом (хоча у деяких пабліках повідомляють про те, що лікарні окупованих Донецька та Луганська переповнені хворими на «пневмонію» та «застуду»); президент України Володимир Зеленський підписав законопроект щодо безперебійного харчування військовослужбовців; Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав РФ зупинити бойові дії на Донбасі, щоб зробити можливими заходи з протидії поширенню COVID-19; у той же час російська влада понад тиждень блокує транзит через свою територію гуманітарного вантажу товарів медичного призначення для України, необхідних у боротьбі з коронавірусом.

Детальніше про головні новини цього тижня – у традиційному дайджесті «Повернись живим».

Російські фейки про «корону». СБУ в Києві викрила та припинила діяльність групи інтернет-агітаторів, які за гроші з Росії поширювали в українському сегменті Facebook фейковий контент про COVID-19.

Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

«Двоє зловмисників виконували замовлення з Росії на публікацію неправдивої інформації про поширення коронавірусу. Їхньою метою було спричинення паніки, дискредитація дій влади та дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні. Для популяризації фейків про COVID-19 вони активно використовували мережу бот-акаунтів, недостовірну інформацію цілеспрямовано брали із заборонених російських соцмереж», – йдеться у повідомленні.

Винагорода за розповсюдження фейків надходила з гаманців електронних платіжних систем РФ із максимальною анонімізацією замовників. Всього за період дії карантину СБУ виявила 81 особу, які поширювали фейки про коронавірус, із них – 6 інтернет-агітаторів, що діяли за завданням російської сторони.

Фото: пресслужба СБУ

Справа МН17 без генпрокурора. Головний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке, який, зокрема, займався розслідуванням справи збиття влітку 2014 року літака рейсу МН17 над окупованим Донбасом, з 1 квітня 2020 року йде з посади.

Про це повідомив Укрінформ.

«З 1 квітня 2020 року Фред Вестербеке буде новим начальником поліції Роттердама», – повідомили виданню в пресслужбі генпрокуратури.

На посаді генпрокурора Вестербеке був з 2014 року. Він відповідав, серед іншого, за кримінальне розслідування збиття літака рейсу MH17 та інші справи щодо тероризму та організованої злочинності. Також Вестербеке за ініціативою родичів загиблих у катастрофі MH17 було вручено нагороду за роботу у справі розслідування про збиття літака.

Ситуація на Сході та знищені бойовики. Російсько-окупаційні війська продовжують обстрілювати позиції українських військових та цивільних мешканців на Сході. Зокрема, й з озброєння, забороненого Мінськими домовленостями.

Так, ввечері 1 квітня ворода міна 120-го калібру розірвалася за кілька метрів від багатоповерхівки в населеному пункті Новотошківське. На щастя, ніхто з мешканців не постраждав. У той же день збройні формування РФ з позицій поблизу населеного пункту Голубівське вели вогонь із мінометів калібру 120 мм. Вогнепальне осколкове поранення отримав один військовослужбовець ЗСУ (його стан медики оцінюють як задовільний). Ще двоє українських бійців зазнали поранень від час ворожого обстрілу на Луганського напрямку 31 березня. Того ж дня загинув 21-річний командир гірсько-штурмового взводу 10-ї ОГШБр Олександр Маланчук.

Обстріл Новотошківського 1 квітня 2020. Фото: пресслужба 93-ї ОМБр

30 березня по українських захисниках поблизу населеного пункту Шуми російські окупанти вели вогонь з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Внаслідок ворожих обстрілів двоє військовослужбовців ООС отримали поранення.

У штабі операції Об’єднаних сил зазначають: на кожну провокацію противник отримує відсіч українських військових.

«За підтвердженими даними розвідки, втрати російсько-окупаційних військ за березень склали: загиблі – 51 окупант; поранені та травмовані – 113 окупантів. Також військовослужбовці ООС знищили 10 одиниць техніки противника: міномет калібру 120 мм, дві бойові машини піхоти, два МТЛБ, безпілотний літальний апарат та чотири військові автомобілі», – підсумували в штабі ООС.

«Боротьба» РФ з санкціями. Україна заблокувала ініційований Росією проєкт резолюції Генасамблеї ООН про боротьбу з коронавірусом, яким країна-агресор намагалася позбутися міжнародних санкцій.

Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Україна першою з держав-членів ООН перервала процедуру умовчання щодо ініційованого Росією проекту резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Декларація солідарності Об‘єднаних Націй перед викликами, створеними коронавірусом 2019 (COVID-19)» […] Російська резолюція не буде ухвалена. Ми і надалі блокуватимемо зусилля Росії зруйнувати санкційний режим», – написав очільник МЗС.

Україна-НАТО. 2 квітня міністри закордонних справ країн-членів НАТО погодили новий пакет підтримки для України та Грузії.

Про це повідомляє «Європейська правда».

«Ми вирішили ще більше поглибити наше партнерство з Україною і Грузією, зокрема, за допомогою навчань у стратегічному регіоні Чорного моря, а також спільну роботу, щоб протистояти кіберзагрозам, включаючи обмін радіолокаційними даними про рух у повітряному просторі з тим, щоб зробити небо безпечніше для всіх», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За його словами, новий пакет підтримки передбачає військові навчання і додатковий доступ до навчальних програм НАТО.

Реформи в ЗСУ. 4 березня Верховна Рада України ухвалила президентський законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо зміни термінів набрання чинності положень стосовно Головнокомандувача ЗСУ, начальника Генштабу ЗСУ, видів і окремих родів військ із 2021-го на 2020 рік. Документом, зокрема, розділили посади Головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу. 27 березня Головнокомандувачем ЗСУ був призначений генерал-полковник Руслан Хомчак.

В інтерв’ю АрміяInform він розповів про завершення першого етапу трансформації управлінської ланки війська за прикладом країн НАТО та про новації, які передбачені з переходом на J-структуру.

«Така законодавча зміна дає змогу вирішити завдання з впровадження нової об’єднаної системи керівництва та управління силами оборони ЗСУ за прикладом країн НАТО вже у 2020 році. Оборонна реформа у Збройних Силах проводиться відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Одна з них − розвиток системи управління ЗСУ на основі ухвалених у НАТО принципів і стандартів саме до кінця 2020 року», – прокоментував Хомчак.

Він також пояснив, що головнокомандувач ЗСУ є найвищою військовою посадовою особою в державі. Начальник Генерального штабу ЗСУ підпорядковується Головнокомандувачу ЗС У та відповідає за виконання завдань і функцій, покладених на Генштаб.

«В процесі реформи жоден бойовий підрозділ не скорочено. Оптимізовані штати окремих органів управління з метою усунення дублювання функцій та уніфіковані деякі військові частини, – зазначив Хомчак. – Нам потрібна сучасна ефективна система управління кар’єрою військовослужбовців, основою якої є прозора, доброчесна процедура підбору, розстановки і призначення військовослужбовців на вищі посади виключно в порядку визначеного рейтингу. А ще обов’язкові ротації з однієї посади на іншу, перепідготовка. Маємо відмовитись від практики «насиджених теплих місць», коли чимало офіцерів на одній посаді перебувають 5–7, а то й 10 років. А має бути, до прикладу, так: полковник зі штабу видів чи родів військ за 2–3 роки служби пересувається на посаду командира бригади. Комбриг на кілька років — на викладацьку роботу у військовий виш. Згодом — на посаду в орган управління виду чи роду військ».

Також, за словами Головнокомандувача ЗСУ, у процесі нинішньої реформи в українському війську скорочується 17 генеральських посад.


Переглядів: 89

Останні новини