Кінець дружбі. Що означає припинення дії Договору про партнерство між Україною та РФ

Кінець дружбі. Що означає припинення дії Договору про партнерство між Україною та РФ


Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ був підписаний у 1997 році тодішніми президентами країн – Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним. В Україні він був ратифікований 14 січня 1998 року, у Росії – 17 лютого 1999-го. Документ укладений на 10 років і мав би автоматично продовжуватись на такий же строк (як це й було у 2009-му), якщо про своє бажання припинити його дію не заявить одна зі сторін. При цьому, зробити це необхідно було письмовим повідомленням не менше ніж за шість місяців до закінчення десятирічного періоду. Що, власне, і зробила Україна.

Причиною цьому стала збройна агресія Росії проти нашої держави. І слід зазначити, що це – пряме порушення того самого Договору.

Що прописано у Договорі?

Документ містить у собі 41 статтю і був укладений, «спираючись на тісні зв’язки, що історично склалися, відносини дружби і співробітництва між народами України і Росії». Тут прописане все, починаючи від стратегічного партнерства, зокрема, у військовій сфері, у галузі культури, спорту та ЗМІ до поліпшення стану навколишнього середовища та охорони здоров’я.

Найцинічнішими видаються декілька пунктів, які Росія порушила у 2014 році та продовжує порушувати й до сьогодні.

Наприклад, у статті 2 Договору йдеться про те, що «Україна та Росія поважають територіальну цілісність одна одної  і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів».

Стаття 33 говорить про те, що країни мають боротися зі злочинністю та тероризмом у всіх його формах і проявах,  а також зі «злочинними вчинками, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, цивільної авіації та інших видів транспорту».

У статті 29 йдеться про те, що «причорноморські держави готові і надалі розвивати всебічне співробітництво у справі рятування і зберігання природного середовища Азово-Чорноморського басейну, проведення морських і кліматологічних досліджень, використання рекреаційних можливостей і природних ресурсів Чорного і Азовського морів, розвитку судноплавства та експлуатації морських комунікацій, портів і споруд».

В цілому, документ містить у собі загальні й досить розмиті принципи. І деякі з них російська сторона розтлумачила на свою користь. Пам’ятаєте, як РФ «захищала» російськомовних громадян на Донбасі та ввела своїх «зелених чоловічків»? Так от, вона могла керуватися статтею 12, де сказано, що сторони «забезпечують захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і створюють умови для заохочення цієї самобутності».

Як відреагувала Росія?

Росія не може якось вплинути на припинення дії Договору. Але не вставити свої «п’ять копійок», звісно, не змогла. На офіційній сторінці МЗС РФ у зовсім недипломатичній манері, коли владу України називають «майданною», говориться про те, що, на думку Росії, першими договір порушили українці. Серед «аргументів» – обурення введенням мовних квот, стратегічним курсом України до вступу у НАТО, «відмовою народу Криму у праві вільно розпоряджатися своєю долею» та інший відвертий «треш», який, як стару платівку, РФ використовує вже п’ятий рік – рівно стільки, скільки веде війну на території нашої країни.

Що від того Україні?

Безумовно, денонсація Договору є глобальною для України перемогою у політичному плані. Ми позбавляємося пострадянських загальних принципів, які порушені РФ і давно втратили свою актуальність, та на яких базуються інші, більш предметні угоди. Та, з огляду на те, що країна-агресор п’ятий рік намагається вперто доводити всьому світу, що не порушує статей Договору, сумнівно, що це матиме практичне значення.

Наприклад, стосовно користування Азовським морем та Керченською протокою не зміниться нічого.

«В плані використання Керченської протоки та Азовського моря Україною та Росією нічого не зміниться, – говорить керівник Українського міліарного центру Тарас Чмут. – Адже є окрема Угода про спільне використання від 2003 року. Так, вона базується на цьому Договорі про дружбу, але це інший документ, який ми поки що не розриваємо, тому що на його підставі ми здійснюємо, зокрема, й переходи в Азовське море. Існує угода чи ні, росіяни у будь-якому випадку будуть ходити, бо вони сильніші. Питання тут у тому, чи наступним кроком не буде денонсація Угоди про спільне використання.  І це покаже час».

Фото: GETTY IMAGES

 


Переглядів: 127

Останні новини