«Консультаційна рада з питань ОРДЛО»: чи увійдуть туди бойовики та які ризики для України?

«Консультаційна рада з питань ОРДЛО»: чи увійдуть туди бойовики та які ризики для України?


11 березня в Мінську відбулася позачергова зустріч Тристоронньої контактної групи (ТКГ). У складі української делегації були присутні другий Президент України Леонід Кучма та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Російську Федерацію представляв заступник Адміністрації Президента РФ Дмитро Козак, що фактично відповідає за «український напрямок» у Кремлі.

Ключовою темою, яка обурила українське суспільство, стало створення нового органу – Консультативної ради у складі Політичної підгрупи ТКГ. Зазначимо, що про цей факт стало відомо не з офіційних джерел, а зі ЗМІ. У п’ятницю, 13 березня, знімки документа з’явилися на інтернет-ресурсі ZN.ua, звідки «перекочували» в інші медіа.

Тож, для чого потрібна Консультаційна рада та чи загрожує її створення інтересам та суверенітету України? Відповідно до документів, які з’явилися в інтернеті, головним завданням нового органу є здійснення діалогу, консультацій та напрацювання порад відносно політичних й правових рішень щодо врегулювання військового конфлікту. Наприклад, одне із завдань Ради – вирішення питання про проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Однак, слід наголосити, що рішення самої ради матимуть лише рекомендаційний характер.

Коли запрацює Консультаційна рада?

У протоколі від 11 березня відзначається, що рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано під час наступної зустрічі, яка очікується 25 березня 2020 року. Також воно стане можливим після проведення додаткових консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

Чи увійдуть в Раду представники незаконних збройних формувань?

До складу Ради мають увійти 24 особи, 20 з яких – з правом голосу. Це по 10 представників від України та від «окремих районів Донецької та Луганської областей України». Інші учасники матимуть дорадчий голос.

Наразі невідомо, хто персонально має увійти до складу Ради. Відкритим також залишається питання, чи будуть серед десяти представників ОРДЛО переселенці, які виїхали на підконтрольні українському урядові території (на що розраховують в Офісі Президента Зеленського).

Відповідно до тексу протоколу, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, окремими районами Донецької і Луганської областей України, Росією, Німеччиною, Францією та ОБСЄ самостійно. Не пізніше, ніж за три робочих дні до дня першого засідання Ради, сторони повинні повідомити Спеціального представника голови ОБСЄ в Україні та в ТКГ про своїх учасників.

Безпосередню роботу Ради модеруватиме представник ОБСЄ, у якого буде по два заступники – від України та окремих районів Донецької та Луганської областей.

Які загрози для України можуть виникнути зі створенням Ради?

Інформація про створення додаткового органу у складі Тристоронньої контактної групи викликала великий суспільний резонанс. Однією із загроз українці вважають те, що цей крок фактично прирівняє представників незаконних збройних формувань ОРДЛО до офіційних представників України. Подібний формат був недопустимий для Києва у попередні роки переговорів у Мінську. 

До того ж, у складі Консультаційної ради не передбачено представників Російської Федерації, з якою фактично Україна веде гібридне протистояння з 2014-го року. Роль РФ у Раді зводиться до «гаранта-спостерігача» на рівні з Францією, Німеччиною та ОБСЄ. Таким чином, дійсно можливе зміщення акцентів протистояння «Росія – Україна» на «Україна – представники ОРДЛО», на чому й наполягає Кремль з 2014-го року. Але зрозуміти, якою буде риторика новоствореного органу, ми зможемо після того, як стане відомий його склад.

Окремо варто відзначити низьку якісь комунікації представників Офісу Президента щодо створення нового органу, формату його роботи та очікуваного результату. Брифінг пана Єрмака не лише не дав відповідей на очікувані запитання, а й створив нові, та ще більше загострив суспільний інтерес. Це не лише нагнітає суспільне несприйняття переговорного процесу, який відбувається у Мінську, але й грає на руку проросійським силам в країні.

Чи продовжиться розведення військ?

Однією з тем переговорів 11 березня було подальше розведення сил на лінії фронту. Однак, про які саме напрямки йде мова, уточнення не було. Нагадаємо, що на зустрічі у Мінську 17 січня Україна запропонувала розведення в районі залізничного мосту в Станиці Луганській, поблизу Авдіївки, Новоселівки Другої та КПВВ «Гнутове». Росія ж наполягала на розведенні в районі Щастя, Веселогорівки, Розкладки, Широкіно, Авдіївки та КПВВ «Гнутове». Також тоді сторони домовилися про відкриття додаткових контрольних пунктів в’їзду-виїзду у Золотому та Щасті Луганської області.

Головне фото: переговори ТКГ в Мінську / УНІАН


Переглядів: 35

Останні новини