«Добрий Захід» і «прості люди». Огляд міжнародних медіа

Відірваність від реальності господаря кремля, проблеми наших західних партнерів, безкінечна суспільна дискусія в Німеччині про мир і зброю — про це та інше у нашому новому огляді західної преси та аналітики.

«Чи США все більше втомлюється від довгої війни в Україні» — задає питання The Economist. В листопаді в США пройдуть проміжні вибори, на яких республіканці матимуть шанс взяти під контроль як Сенат, так і Палату представників. До того часу ухвалення нового пакету воєнної допомоги для України є малоймовірним, а після цей процес може зіштовхнутись з труднощами.

Хоча сьогодні Україна користується двопартійною підтримкою у США, але з посиленням позицій групи Дональда Трампа в Республіканській партії все може змінитись. Виборці республіканців також менш схильні терпіти високу інфляцію та зростання цін на енергоносії заради підтримки України. Також багато республіканців вважають, що європейці повинні більше допомагати Україні, зважаючи на географічну близькість російської загрози. Але ключовим фактором продовження підтримки будуть успіхи на полі бою: українці мають показати здатність наступати і відбивати території, а не лише оборонятись чи навіть відступати, як це відбувається зараз.

На The New York Times вийшла стаття експертки Фонду Карнегі Татьяни Станової під назвою «Путін вважає, що він перемагає». Вона описує відірваність від реальності кремлівського очільника, який насправді вірить у те, що у довгостроковій перспективі зможе досягти всіх цілей конфронтації із Заходом навколо України. Ця «перемога» матиме три рівні.

На першому рівні Росія повністю захопить територію Донецької області, що, на думку Кремля, є лише питанням часу, і не допустить українських контратак на окупованих територіях сухопутного коридору в Крим. На другому рівні, за рік-два Україна втомиться від війни, в Києві відбудеться розкол еліт і назріють умови для капітуляції, без необхідності захоплювати Київ військовим шляхом. Путін вірить, що цьому ніщо не завадить, як би фантастично це не звучало. На третьому рівні, він хоче встановити новий світовий порядок. На його думку, «поганий Захід», представлений традиційними елітами, занепадає. На зміну йому прийде «добрий Захід» з політиками на зразок Віктора Орбана чи Марін ЛеПен і «простими людьми», які хочуть вести бізнес і підтримувати добрі стосунки з Росією.

Гарні новини в тому, що поки Путін вірить в успішність свого плану, ризик ядерної ескалації є досить низьким. Погані новини в тому, що раніше чи пізніше йому доведеться зіткнутись з реальністю, і, відчуваючи розчарування і крах планів, саме тоді він буде найбільш небезпечним. 

Jamestown Foundation опублікували матеріал «Чи варто очікувати військового перевороту в Росії». В матеріалі зазначається, що формується більш радикальна частина російського суспільства, яка підтримує війну, але не задоволена її результатами і прагне повної перемоги Росії. Її лідери думок — це воєнні кореспонденти та відомі учасники російської війни на Донбасі з 2014 року, на зразок Ігоря Гіркіна.

Невдоволення буде підсилюватись російськими військовими, що повертаються з війни в Україні. Паралельно формується запит на радикальну боротьбу з корупцією, кадрові зміни в оточенні Путіна і посилення економіки. І якщо досягнення певних воєнних цілей Росія може подати суспільству як перемогу, то із реструктуризацією системи, заснованої на корупції, справа набагато складніша.

Британський аналітичний центр RUSI піднімає тему залежності Європи від російського газу. Автори аналітичної записки «Ціль російської газової гри в Європі може завдати більшої шкоди, ніж повне відключення» стверджують, що Європі буде складно позбутись російського газу, але відмова від нього дозволить уникнути значної шкоди в довгостроковій перспективі.

Тактика Газпрому у поставках газу зараз – це створити відчуття невизначеності, коли газ постачається на мінімальному рівні, але ніхто в Європі не може планувати наперед. Для Росії ця тактика генерує прибутки внаслідок зростання ціни газу і дозволяє посіяти суперечності між США, країнами ЄС та Україною. Також підривається спроможність Європи закачувати газ у газосховища, що дасть Росії додаткові козирі з початку зими.

Ця тактика невизначеності продовжує працювати, поки Європа не зважиться на повне відключення поставок газу з Росії. Чим швидше європейські покупці визнають очевидне — що Росія є ненадійним партнером — і домовляться про постачання газу з інших країн, тим сильніший буде удар по російському газовому секторі економіки, який не зможе швидко переорієнтуватись на інших покупців. Також це вдарить по видобутку газу в Росії, адже деякі свердловини будуть змушені припинити роботу без можливості її відновлення.

В німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung вийшов матеріал німецьких безпекових експертів «Коли підходящий час для переговорів?». Вони заявляють про те, що всі попередні дослідження в сфері конфліктів та безпеки свідчать проти негайного припинення вогню.

Спочатку потрібно досягти того стану, коли жодна зі сторін не може просуватись. Ті, хто закликає до негайного перемир’я задля збереження життів військових і цивільних, ризикує досягти зворотнього, а саме погіршення становища українських військ і України в цілому. Вони повторюють ті ж самі невірні оцінки підвалин авторитарного режиму в Росії, які змушували європейців до пошуку компромісів з Росією незадовго до війни — компромісів, які ніколи б не були реалізовані.

Західні демократії намагаються вести раціональну політику вирішення глобальних проблем, що, зважаючи на цинізм, брехню та готовність до застосування насильства з боку авторитарних режимів, виглядає безпорадним і наївним підходом. Набагато більш адекватними були оцінки і побоювання країн Східної та Центральної Європи, які задовго до війни говорили про необхідність протидії агресивній Росії.

Ще один матеріал присвячений обіцяному обміну техніки: в обмін на більше ніж 300 танків Т-72, які Чехія та Польща доправили в Україну, Німеччина мала поставити в ці країни нові танки Леопард-2 різних модифікацій.Але відправка затягується з політичних і технічних міркувань: у Німеччини немає достатньо справних танків, які вона могла б поставити Польщі та Чехії, і не ослабити Бундесвер, на заваді стоять також бюрократичні процедури.

В цілому, за останній тиждень дещо зменшилась кількість аналітичних матеріалів про війну в Україні у західних медіа та аналітичних центрах. Це пов’язано з початком «літньої перерви» у багатьох країнах Європи та США. При цьому, детальне висвітлення поточних подій, пов’язаних з російсько-українською війною, залишається на перших шпальтах. Важливими темами залишаються поточні бойові дії на Сході та Півдні, удари ЗСУ по тилових об’єктах за допомогою систем HIMARS, поставки озброєння для України, потенційна енергетична криза в Європі та прогрес у переговорах щодо розблокування українських портів і можливості вивозу сільськогосподарської продукції.