Сайт працює в режимі дослідної експлуатації

Від «занепокоєння» до летальної зброї: як змінювалася світова допомога Україні за 100 днів протистояння

Американські 155-мм гаубиці M777 вантажаться для доставки Україні, в рамках військової допомоги США / Фото: Department of Defence, Twitter

З 24 лютого розпочалась нова фаза війни Росії проти України. Не зважаючи на попередження західних розвідок та матеріали у провідних західних медіа, в яких досить достовірно і завчасно описувались сценарії російських дій проти України, наші західні партнери не квапились реагувати на виклики у практичній площині.

Деякі країни, як, наприклад, США, розпочали надавати озброєння безпосередньо перед новою фазою бойових дій. Але це фактично було озброєння партизанської війни. А представники Німеччини відкрито говорили послу України Андрію Мельнику, що «вам залишилось декілька годин, будемо реалістами». Але Україна довела: вона може і бути оборонятися. І саме наше прагнення у будь-що захищатись змінило підхід до надання допомоги Україні. За сто днів повномасштабної та відкритої війни РФ проти України ми пройшли шлях від країни, в подальшому існуванні якої дозволяли собі висловлювати сумніви, до країни, яка просить про допомогу озброєнням – щоб мати змогу бити ворога самостійно.

Україна отримує допомогу від своїх партнерів у різному вигляді. Зокрема це:

  • безпосередньо військово-технічна;
  • фінансова;
  • гуманітарна;

Джерелами цієї допомоги є:

  • окремі держави;
  • міжнародні організації, зокрема:
    • ЄС і підрядні структури;
    • НАТО;
    • ООН і підрядні структури;
    • Світовий банк;
    • МВФ;
  • благодійні організації;
  • ініціативи громадян різних країн світу;
  • приватні компанії, зокрема транснаціональні корпорації;
  • публічні персони та зірки;
  • релігійні організації та транснаціональні організації;

Україні було надано озброєння та нелетальної допомоги для військових приблизно на суму у 8 млрд доларів. Саме таку цифру озвучив Єнс Столтенберг. Вона також включає допомогу союзників НАТО – Австралії та Нової Зеландії. Країни надали фінансову допомогу на понад 16 млрд доларів, а міжнародні організації близько 7 мільярдів.

Україні було надано чимало озброєння. Більшість надається безоплатно, або ж на пільгових умовах оплати чи співфінансування. Яскравим прикладом такою допомоги є передача 200 танків Т-72М1 від Польщі, котрі мають замінити німецькими та американськими зразками озброєння. Аналогічна ситуація з системами ПРО С-300 від Словенії, котрі після передачі України були заміщені американськими системами Patriot.

Польська модифікація радянського танка Т-72 під час навчань у 2015 році / Фото: Томаш Вашчук

Більшість типів і кількість озброєння не розголошується. Інколи в публічному просторі з’являється інформація про поставки озброєння, але здебільшого після того, як ті чи інші одинці розпочинають працювати безпосередньо на фронті. За інформації відкритих джерел ми можемо говорити про передачу понад 700 одиниць ББМ різних модифікацій та марок, більш як 150 тис. одиниць захисту (шоломів та бронежилетів), понад 300 тис. одиниць різних боєприпасів, більше ніж 60 тисяч гранатометів, не менше 12 тисяч переносних ракетних комплексів (протиповітряних та протитанкових), близько 1000 БПЛА, 16 гелікоптерів, 320 одиниць артилерії, 205 танків.

Американські морські піхотинці завантажують 155-мм гаубиці M777 до літака C-17 Globemaster III, які доправляють ці гармати в рамках військової допомоги США Україні, 29 травня 2022 року / Фото: Department of Defence, Twitter

Це значна кількість допомоги. Але варто відзначити, що чимала її частка надходила вже далеко не в перші дні, особливо важке озброєння. ЗСУ власними силами і власною технікою стримувала натиск ворога, який мав відчутну перевагу у ресурсах. Надання допомоги до початку повномасштабної агресії, і також практично весь перший місяць після того базувалась на підтримці піхоти. Допомога, надана у перші тижні війни більше підходила для партизанської війни невеликих мобільних груп, а не для стримування повномасштабного наступу ворога, який Україна побачила по факту.

Не кажучи про те, що низька підготовка та вмотивованість ЗС РФ надала ЗСУ більше військової техніки, ніж всі партнери разом. За даними Oryx, підтверджено отримання захоплених 1357 одиниць російської важкої техніки, тоді як сумарна допомога партнерів у техніки, станом на 25 травня, рівняється приблизно у 1270 одиниць. Тобто ЗСУ у боях отримало більше трофеїв, ніж наші партнери передали станом на середину травня 2022 року (згідно з даними відкритих джерел). Але важливо враховувати, що не всі отримані трофеї підтвердженні.

Українські танкісти та трофейному Т-72Б3, квітень 2022 року / Фото: Анатолій Гаєвський

Якщо вірити даним про втрати української сторони у техніці, то допомога партнерів заледве компенсувала би втрати. І саме можливість захоплення техніки в боях може надати Україні збільшення чисельності парку важкої військової техніки.

Важливою і безпрецедентною є підтримка у фінансовому секторі. Україна не змогла би витримати бойових дій такої інтенсивності без фінансової підтримки партнерів. Щобільше, вона залишається критичною для існування української економіки. В умовах ракетних ударів, тимчасової окупації більше 20% території та блокування морських портів, знищення транспортної інфраструктури, українська економіка і надалі має екзистенційні загрози. Втрати української економіки варіюються від 200-300 млрд до 1 трильйона доларів, тоді як надано близько 22 млрд, та ще близько 50 млрд можуть надійти.

Важливою складовою допомоги України є санкційний тиск ЄС, США та інших країн на РФ. Це не настільки очевидна допомога, як допомога зброєю чи інвестиціями в Україну, але це заходи, спрямовані на знищення російських економічних ресурсів у середньо- та довгостроковій перспективі. ЄС ухвалила вже шість санкційних пакетів проти РФ. Останній, шостий пакет санкцій передбачає відключення Сбербанку РФ від системи SWIFT та часткове ембарго на імпорт російської нафти.

Але не варто забувати про загрозу протискання Росією концепції business as usual: такі спроби вже фактично відбуваються – Росія прагне зв’язати деблокаду українських портів для можливості випустити з них українське зерно зі зняттям ряду санкцій з РФ. Тобто Росія фактично ставить вирішення проблем загрози голоду в країнах, залежних від українського зернового експорту, та можливості не переплачувати за сухопутну доставку українського зерна у пряму залежність від зниження санкційного тиску на саму РФ. І від готовності світу до розуміння, що бізнесу як зазвичай вже не вийде, залежить як безпека України, і, як наслідок, її готовність до відновлення своєї економіки, так і продовольча безпека в світі.

Окремо варто відмітити, що громадські ініціативи разом з міжнародними організаціями збирають просто фантастичні суми для підтримки. Так, ініціатива Stand Up With Ukraine зібрала близько 10 млрд доларів для українських біженців. Але, на жаль, всього цього замало. Лише за місяць українські біженці витратили з українських карток в ЄС близько 2 мільярдів євро. Тобто ці кошти залишаться в економіках країн Європи, а не в Україні.

Конфіскація російських активів за кордоном разом з макрофінансовою допомогою може становити від 500 до 1 трильйону доларів. Саме тому фінансова підтримка партнерів – це на цю мить чи не єдиний спосіб залишитись економіці на плаву та відновитись після перемоги над окупантом.

Втрати РФ лише у військовій техніці становлять близько 13 млрд доларів, за даними Forbes Україна. Заморожених активів центробанку РФ налічується до 300 млрд, втрати росту ВВП країни дорівнюють приблизно 120 млрд доларів. Проте залежність ЄС від газу та нафти, безпрецедентне зростання цін на енергоресурси та продовольство можуть залишити Росії ще чимало доходів. Президент Зеленський заявив у Давосі що Росія матиме не менше 200 мільярдів доларів доходу від продажу нафти цього року. Також Росія несе втрати внутрішніх резервів. Так фонд національного достатку скоротився за місяць на 2 трильйони рублів – тобто приблизно на 35 млрд доларів. Проте у ньому все ще залишається близько 138 млрд.

Станом на 100 днів війни РФ уже втратила не менше чверті ВВП РФ у кількісних показниках, або більше всього федерального бюджету на 2022 рік.

Таким чином за 100 днів війни, окрім поразки Росії в битві за Київ, важких боїв за Донбас, та в цілому героїчного та абсолютно безпрецедентного в новітній історії спротиву українців, обидві сторони мають втрати в економіці. Хоч в деякому розумінні вони співмірні, супротивник все ж має куди більші резерви. У військовій техніці ЗСУ отримали збільшення чисельності військового парку завдяки трофеям та міжнародній допомозі. Проте Україні потрібно ще більше озброєння, техніки, особливо наступального та ударного типу. Україні також критично важлива визначеність у позиції наших європейських партнерів та безперебійне постачання техніки – без додаткового затягування процесів, адже паузи у поставках створюють для РФ додаткові можливості покращити свої позиції на всіх напрямках бойових дій.

Теги:

Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”

ПІДТРИМАТИ