“На передовій нема чіткого розмежування обов’язків” – позивний Лайк

“На передовій нема чіткого розмежування обов’язків” – позивний Лайк


Вона не схожа на більшість військових. Не лише тому, що вперше я бачу її не “по формі”, а в спортивному костюмі (гріх втрачати нагоду потренуватися, поки є час і немає у кімнаті побратимів!). Оленка з позивним Лайк із 36-ї бригади нагадує персонажа давнього епосу.
«Морська піхота, бо люблю море, – пояснює вона вибір бригади. – В дитинстві русалкою мріяла бути».

Життєрадісний позивний з’явився ще в «учебці», коли дівчина зламала руку, і та нагадувала значок «лайк» на Facebook. Її любов до моря цілком зрозуміла, адже Лайк родом із Бердянська.

У мирному житті лишився манікюрний салон, власницею якого вона була. «Набридло все, – коментує дівчина свою зміну професії. – Набридло, що нічого не міняється, багато хлопців гине. Хотілося щось змінити».

Її брат служить також. Про рішення підписати контракт вона повідомила родині в останній момент. Брат не говорив із нею два тижні, мати обурювалась, мовляв, діти геть подуріли, погрожувала і собі піти на фронт.

«Тут я займаюся зв’язком, але на передовій немає чіткого розмежування обов’язків – що треба, те й роблю», – говорить Олена. Один із неофіційних її статусів – шеф-кухар. Їй до вподоби готувати, а хлопці люблять її страви настільки, що не відпускають на позиції. Дівчина зізнається, що у неї подвійна спеціальність, також вона є стрілком, і їй дуже кортить спробувати свої сили в цьому амплуа.

«Перший обстріл – страшно було… – згадує вона. – Кілька днів не могла отямитись, спати не могла, голова дуже боліла. Потім нормально, відновилася». До цього звикаєш швидко – обстріли тут відбуваються щодня, практично за графіком, і навіть умовне затишшя, що певний час трималося, ці місця оминуло.

Лайк – єдина дівчина тут: «Спочатку я цих хлопців зрозуміти не могла, потім зрозуміла – нормально! Вони до мене ставляться як до молодшої сестри. Хлопці хороші – пожартувати, посміятися…».

Мрії про нові звершення і поціляння у ворога змішуюються з ностальгією за мирним світом, який не завжди відновлюється навіть після повернення: «Сумую за домівкою, за цивільним життям… Хоча розумію, що повернусь туди вже не такою. Не буде, про що розмовляти з людьми. Змінюється світогляд, змінюється все».

Із подальшими планами вона не визначилась – воювати до переможного кінця або ж після закінчення контракту повернутися і знову відкрити салон. «До поганих моментів не хочеться вертатися в спогадах, а хороші – це коли ми перемагаємо, – говорить вона. – Мене тішить те, що ми перемагаємо. І коли ми просуваємося далі».

Фото автора 


Переглядів: 41

Останні новини