«Нові» Мінські домовленості, перші суди у справі МН17 та загострення на Сході: новини тижня, які ви могли пропустити

«Нові» Мінські домовленості, перші суди у справі МН17 та загострення на Сході: новини тижня, які ви могли пропустити


У Києві відбувся масштабний марш патріотів до Дня добровольця; Рада ЄС на півроку продовжила санкції стосовно 175 росіян і сепаратистів, а також 44 компаній за порушення територіальної цілісності України; США здійснили серію повітряних ударів по підтримуваній Іраном збройній групф «Катаїб Хезболла» у відповідь на вбивство двох своїх військових; країни світу вводять надзвичайний стан через пандемію коронавірусу, а Україна з 15 березня і на два тижні закриває свій кордон для іноземних громадян; Іран погодився віддати Україні «чорні скриньки» збитого біля Тегерана літака; в окупованому Криму знову пройшли масові обшуки та затримання кримських татарів, а МЗС України закликало світову спільноту посилити тиск на РФ через ці репресії; Російська Рада федерації ухвалила закон, який визнає українців та білорусів носіями російської мови без спеціальних співбесід; Київська міськрада розірвала договори оренди земельних ділянок в місті з посольством Росії в Україні.

Найважливіше за цей тиждень «Повернись живим» зібрав у своєму традиційному дайджесті.

Перші суди у справі МН17. 9 та 10 березня у Гаазі (Нідерланди) відбулися перших два засідання у справі про збитий літак Малайзійських ліній рейсу МН17.

Жоден з чотирьох підозрюваних – ватажок терористів Ігор Гіркін, росіяни Сергій Дубинський та Олег Пулатов і українець Леонід Харченко, який приєднався до незаконного збройного формування так званої «ДНР» – не з’явилися на засідання. Наразі відомо,що 84 родичі загиблих під час авіакатастрофи вимагатимуть компенсацію від РФ.

Адвокат родичів загиблих в катастрофі Boeing 777 Джеррі Скіннер висловив думку, що зенітно-ракетний комплекс «Бук», з якого збили літак, не міг залишити територію Росії без дозволу президента Володимира Путіна.

А за словами засновника міжнародної групи журналістів-розслідувачів Bellingcat Еліота Гіґґінса, Росія відправила на непідконтрольну територію України два зенітно-ракетних комплексів «Бук» та планувала відправити третій.

«Перший прибув за кілька днів до того, як MH17 був збитий, але він зламався та повернувся до Росії. Тоді Росія намагалася відправити ще два у ніч проти 17 липня, але тільки одна установка перетнула кордон, бо бракувало автотягачів для транспортування «Бука», – заявив Гіґґінс виданню «Укрінформ».

Зазначимо, що засідання у справі МН17 розплановані на рік вперед. Протягом цього часу  будуть виступати прокурори і захист, а після цього – 49 родичів загиблих, які зможуть висловитися про покарання для обвинувачених.

Тим часом стало відомо, що 6 березня Бердянський міськрайонний суд Запорізької області звільнив від кримінальної відповідальності уродженця міста Єнакієво на Донеччині, який брав участь у незаконному збройному формуванні «народное ополчение Донбасса» та охороняв уламки збитого Росією літака рейсу МН17.

Нові «Мінські». У Мінську підписали домовленості про створення органу, який буде фіксувати суб’єктність ОРДЛО, а Росія в статусі гаранта-спостерігача, виявилася нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Про це повідомила видання ZN.ua та показало підписаний документ, який передало медіа джерело в ТКГ.

«Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень відносно врегулювання конфлікту відповідно до Комплексів заходів, зокрема, щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України»,– йдеться в рішенні ТКГ.

Документ фактично прирівнює  у статусі представників України та самопроголошених  «Л/ДНР», проти чого Україна боролася шість років. Росія ж з агресора може перетворитися на посередника, якого «там нет».

Загострення на Сході України. Протягом цього тижня російсько-окупаційні війська на Сході України продовжили обстрілювати українських захисників, а також цивільне населення. Так, 12 березня ворог обстріляв підрозділи Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Водяне. А також вів обстріли з протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Крім того, було зафіксовано роботу ворожих снайперів у районі Зайцевого.

«За підтвердженими даними, напередодні з Росії на цю ділянку фронту прибули російські снайпери, які приїхали на українську землю для складання іспитів. Окупанти прицільним пострілом поранили одного нашого захисника. Пораненому воїну негайно надали медичну допомогу», – повідомили у прес-центрі операції Об’єднаних сил.

10 березня російські окупанти з гранатометів обстріляли гаражну споруду у населеному пункті Золоте-4.

Фото: прес-центр ООС

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Чорний вівторок»: п’ятеро загиблих та семеро поранених

Того ж дня російські окупанти обстріляли з ПТРК військову вантажну автівку поблизу селища Піски на Донеччині. Один військовий загинув на місці, ще один помер від отриманих поранень. Семеро бійців зазнали поранень різного ступеня важкості, серед них є важкі.

#розплющіть_очі_на_війну. Журналісти національних телеканалів, які висвітлюють російсько-українську війну, звернулися до офісу президента України з проханням пояснити, чому останнім часом ускладнилася робота українських ЗМІ на передовій. Кореспонденти поширили відео в мережі з хештегами #розплющіть_очі_на_війну та #правда_війни.

«Платформа примирення», яка не відбулася. 12 березня обурені представники «Національного корпусу» та ветерани війни на Сході України зірвали захід колишнього коміка, а нині радника секретаря РНБО Сергія Сівохи «Національна платформа примирення та єднання». Колишніх військових та активістів обурило, що Сівохо говорить не про війну в Україні, а про «внутрішній конфлікт» та наголошує, що ця платформа має стати «майданчиком діалогу українців з українцями».

Словесні перепалки швидко переросли у штовханину, радника секретаря РНБО збили з ніг, після чого охорона вивела Сівохо з приміщення. Поліція ж затримала 15 активістів.

Держдеп про окупований Крим. Державний департамент США опублікував доповідь з прав людини за 2019 рік, в якій йдеться про те, що РФ продовжує порушувати права людини в окупованому Криму.

Зокрема, за матеріалами доповіді, це – «зникнення, тортури, в тому числі каральне психіатричний висновок, погане поводження з особами, що містяться під вартою, довільний арешт і затримання; втручання в особисте життя; жорсткі обмеження на свободу слова, включаючи насильство по відношенню до журналістів і блокування сайтів, грубе і повсюдне придушення свободи зібрань і віросповідання; суворе обмеження свободи об’єднань, в тому числі заборона Меджлісу кримськотатарського народу. насильство і системна дискримінація проти кримських татар і етнічних українців».


Переглядів: 70

Останні новини