Останній політ. Втрати української військової авіації за роки незалежності

Останній політ. Втрати української військової авіації за роки незалежності


За часи незалежності України за різних обставин авіакатастрофи зазнали 29 літаків та 6 гелікоптерів, які були у підпорядкуванні силових відомств. Унаслідок цього загинули 54 людини. Окрім цього, в результаті Скнилівської трагедії, коли під час авіашоу розбився Су-27, на землі загинули 77 людей.

З початком війни на сході України військова авіація також понесла втрати. З 2014 року терористи збили 9 українських літаків, унаслідок чого загинули 56 людей. Ще три літаки з того часу зазнали авіакатастрофи не на території Донбасу. Також бойовики збили 8 гелікоптерів, загинули 29 людей. 5 вертольотів потерпіли авіакатастрофи не на території Луганської та Донецької областей (зокрема, й 29 травня на Рівненщині), ці трагедії забрали 15 життів.

«Повернись живим» розповідає історії військових льотчиків, які загинули на сході України.

Останній політ

Майор Віталій Курилович 22 роки прослужив у Павлоградському полку НГУ з охорони особливо важливих державних об’єктів. Він починав свою військову кар’єру з рядового строкової служби і став начальником групи бойової та спеціальної підготовки частини. 29 травня 2014 року майор летів гелікоптером Мі-8, який повертався після розвантаження провізії для бійців з району гори Карачун. Вертоліт був збитий терористами з ПЗРК. Тоді загинули шестеро військовослужбовців Нацгвардії та шестеро співробітників МВС, серед яких був і генерал-майор Сергій Кульчицький.

Віталій Курилович

Віталію Куриловичу було 40 років. У нього залишилися дружина та двоє синів. Один з них, 14-річний Владислав, на п’ятиріччя загибелі батька прилетів на меморіальний пам’ятник, встановлений на місці загибелі під Слов’янськом. Хлопець – курсант та майбутній військовослужбовець.

«Він фотографує поспіхом все, що встигає, на свій телефон… В гвинтокрилі постійно дивиться в ілюмінатор… Те саме небо… Ті самі пейзажі… Такий самий МІ-8… І на борту навіть той самий штурман з татового екіпажа, єдиний, хто тоді вижив», – написала на своїй сторінці Facebook про цей день Юлія Бабич.

Влад Курилович – по центру

Підполковника (посмертно) Руслана Плоходько з дитинства захоплювали гелікоптери, які він бачив на роботі у батька – кадрового військового. У 1993 році він став курсантом Харківського інституту військово-повітряних сил, а у 1998 р. за розподілом поїхав до міста Броди на Львівщині. У складі миротворчого контингенту Плоходько проходив службу у Ліберії та Конго. На початку березня 2014 року Руслан разом із побратимами вилітав у зону проведення АТО – патрулювати Краматорськ і Слов’янськ. Виліт 2 травня 2014 року став для нього останнім. У той день терористи збили два українських гелікоптери. В одному з них був і офіцер. 20 травня мати військового летіла з Чугуєва на Харківщині у літаку з п’ятьма цинковими трунами до Львівської області – ховати сина.

Руслану Плоходьку було 39 років. У нього залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей.

Руслан Плоходько

Загибель 49 військових – 9 мелітопольських льотчиків і 40 дніпропетровських десантників – стала однією з найтрагічніших та найбільших одночасних втрат української армії. Терористи збили літак Іл-76 з ПЗРК вночі 14 червня 2014 року під час посадки в аеропорті «Луганськ».

13 червня 2014 року військові зробили своє останнє фото.

Верхній ряд, зліва – направо Валерій Грабовий, Антон Кузнецов, Олег Ліфінцев, Павло Ніконов, Владислав Кива. Середній ряд: Олександр Авраменко, Сергій Шостак. Нижній ряд: Сергій Манулов, Сергій Кучерявий, Олександр Котов, Станіслав Дубяга

В Мелітополі на згадку про загиблих бійців встановили меморіал з написом: «Десантники не помирають – вони йдуть у небо».


Переглядів: 179

Останні новини