Політичні потуги навколо режиму тиші, або як навчитися говорити правду!

Політичні потуги навколо режиму тиші, або як навчитися говорити правду!


У вівторок, 25 серпня, неподалік окупованої Горлівки поранення отримали двоє військових, а саме командир батальйону та сержант. В спринті за ексклюзивом мережею почали ширитись багато версій, але от політична найбільше дратує. Як все сталось насправді, чому Офіс Президента не хоче говорити правду та коли Москва дасть своїм псам відмах? Читаємо, аналізуємо, робимо висновки.

Перший постріл з боку бойовиків пролунав близько другої ночі 25 серпня. Бойовики перекрутили постріл ручного протитанкового гранатомета, встановивши на нього протипіхотну осколкову міну, яка розірвалась при падінні. Військові називають це – «перекрут». Це вже не вперше, коли вони застосовують саме таку тактику проти наших бійців.

По-перше, протипіхотні осколкові міни натяжної дії типу ПОМ-2 заборонені Міжнародними конвенціями. Про їхнє активне використання та застосування навіть неодноразово писали у своїх звітах Міжнародні спостерігачі ОБСЄ, але з кожним роком росіяни все активніше користуються ними.

По-друге, ПОМ-2 хоч і заборонений, але дуже допомагає бойовикам відводити від себе всі підозри. Використовуючи міну на «перекруті», є три варіанти її детонації. Вона розривається при падінні, самоліквідовується за понад 70 годин, або коли наступають на натяжний елемент. Останнім часом бойовики активно закидали міни в десятках метрів перед своїми позиціями, чекали самоліквідації, аби надалі звинувачувати ЗСУ в обстрілах. Цього разу вони пішли далі й застосували чергову агресивну тактику.

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

Зранку командир батальйону разом із сержантом вирушив зафіксувати чергове порушення з боку російських військ. В момент їхнього переміщення між позиціями бойовики роблять чергові два постріли з ручних протитанкових гранатометів з накрученими мінами, внаслідок чого офіцер та сержант отримують поранення. Чому саме ПОМ-2, а не гранатометний постріл чи якесь інше озброєння? Розслідування вже показало, що це була саме накручена міна. Своєю чергою, окупаційні війська вже готуються звинуватити ЗСУ в виході диверсійної групи з подальшим підривом, щоб звинуватити в порушенні домовленостей. Вочевидь, правда на нашій стороні. Питання лише в тому, як політика вплине на подальший перебіг подій.

На жаль Офісу Президента важко сприйняти той факт, що «та сторона» ніколи не дотримуватиметься домовленостей. Ще важче їм усвідомити, що Росія застосовуватиме всі свої важелі впливу для дестабілізації політичної ситуації в Україні. І вона вже це робить своїми звичними методами у вигляді залякування та шантажу.

Перший крок зробив Дмитро Козак, який погрожував заморозити Нормандський формат на рівні радників. Це був такий собі персональний меседж для Єрмака, тому що цей канал був і залишається найдієвішим. Згодом Росія погоджується на режим припинення вогню і вперше за шість років «знижує» рівень ескалації, але робить це зовсім не для того, щоб припинити війну, а для того, щоб користуючись майже місячною «тишею», виторгувати собі певні політичні поступки від України.

Одним з таких варіантів може бути розгляд Верховною Радою дозволу на проведення виборів на території проведення Операції Об’єднаних Сил, де зараз діють військово-цивільні адміністрації. Звісно, політична сила кума Путіна, Медведчука, зробить все можливе, аби взяти максимум голосів, поставивши своїх посіпак, які й далі дискредитуватимуть чинну політику та військових.

«Дієве перемир’я» – один з важелів шантажу. Росія готова до зриву режиму тиші й вже погрожує його зірвати. Ворога не влаштовує активне обговорення всередині України ідеї виходу з Мінських домовленостей, або повного перегляду всіх пунктів. Мінський процес влаштовує агресора відсутністю конкретики, логіки виконання та можливістю підігрівати війну на Сході довгий час. Так, ми показали світовій спільноті свою готовність до завершення війни, але ж майте яйця: виходьте з Мінську з новими вимогами, називаючи речі своїми іменами, а саме:

Росія напала на Україну! Не та сторона, а саме Росія вбиває та калічить наших військових. Не заважайте справжнім професіоналам на фронті робити свою справу. Вони, як ніхто краще, знають, коли захищатись, знищувати ворога чи звільняти захоплені території. Я вже не говорю про те, що є необхідність термінового збільшення оборонного бюджету для швидкого фінансування та подальшого створення батальйонів територіальної оборони з огляду на те, що відбувається в Білорусі. А Росія вже заводить туди війська, але це вже зовсім інша історія, до якої ми обов’язково повернемось.

А читачам пропоную долучитись до допомоги армії з однієї простої причини. Ми професіонали своєї справи й завжди на крок попереду держави. Врятувати життя військових ви можете саме тут.

З повагою, Андрій Римарук, ваші очі і вуха фронту. Читайте правильну і перевірену інформацію про війну.

Фото ілюстративне з відкритих джерел

Рубрика «Експертна думка» містить матеріали, які відображають винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Останні новини:


Переглядів: 954

Останні новини