Результати «нормандської зустрічі», затримання підозрюваних у справі Шеремета і мітинги в Білорусі: новини тижня, які ви могли пропустити

Результати «нормандської зустрічі», затримання підозрюваних у справі Шеремета і мітинги в Білорусі: новини тижня, які ви могли пропустити


Важкий тиждень, переповнений новинами – втішними і не дуже. «Повернись живим» підготував чергову добірку важливих подій, які відбулися в Україні та світі.

Нормандські «домовленості». 9 грудня в Парижі відбулася зустріч щодо Донбасу в «нормандському форматі» (шоста за всю історію російсько-української війни. – прим. ПЖ) президента України Володимира Зеленського, президента Франції Еммануеля Макрона, президента РФ Володимира Путіна та канцлерки Німеччини Ангели Меркель.

Напередодні до Парижа прибули ветерани війни на Сході. На знак протесту проти тиску на Україну вони розірвали прапор Росії та самопроголошеної «ДНР». За це українців затримала французька поліція.

Підсумкова пресконференція після зустрічі розпочалася із затримкою у майже три години.

Під час неї лідери країн повідомили, що домовилися про наступне:

– до кінця року на Донбасі має відбутися повне припинення вогню;

– сили та засоби розведуть ще на декількох ділянках, і цей процес запланований до березня 2020 року. До вказаного часу мають бути погоджені ділянки розведення;

– ОБСЕ у Донецькій та Луганській областях переведуть у режим цілодобового спостереження (24 години на добу, 7 днів на тиждень);

– обмін полоненими у форматі «всіх на всіх» (мова лише про обмін з бойовиками, про українців, яких незаконно утримують в РФ, не йшлося) має відбутися до 31 грудня 2019 року;

– наступна зустріч у «нормандському форматі» відбудеться за чотири місяці, а до того про вибори на окупованих територіях Донбасу (і організацію місцевих виборів) не йтиметься.

Під час пресконференції стало зрозуміло, що країна-агресор на чолі з Путіним не збирається відступатися від своїх загарбницьких принципів. Президент РФ заявив, що російська сторона наполягає на «перемир’ї», внесенні до Конституції України закону про особливий статус Донбасу на постійній основі, амністії та забороні кримінального переслідування учасників збройного конфлікту, збільшенні контрольно-пропускних пунктів на лінії розмежування на Сході України й «дотриманні умов Мінських домовленостей». Крім того, Путін знову розповідав про «захист російськомовних», наполягав, що вирішення конфлікту можливе тільки у разі, якщо зустрінуться «сторони конфлікту» та зазначив, що відбудеться обмін «встановленими» полоненими.

Під час зустрічі не йшлося про Крим, але говорили про повернення Україні контролю над державним кордоном. Це запитання залишилося невирішеним. До речі, про це у Путіна спитала під час пресконференції українська журналістка. Мовляв, чому ви вчепилися за державний кордон України, якщо так вболіваєте за встановення миру? А вже наступного дня «турботливий» голова РФ під час засідання Ради з прав людини в РФ лякав, що у разі передачі державного кордону під контроль України, може статися різанина.

«Украинская сторона все время ставит вопрос: «Дайте нам возможность закрыть границу войсками». Ну я представляю, что дальше начнется. Сребреница будет, вот и все. Мы же видели, как президент Зеленский вел дискуссии с националистами. Понятно, кто там сильнее», – заявив президент країни-агресора.

Щодо позиції України на зустрічі у Парижі, то президент Зеленський зазначив: «Українська сторона наполягала, що вирішення питань неможливо без вирішення безпекового питання. Я наполягав на необхідності встановлення Україною повного контролю над державним кордоном. Також безліч разів наголошував на необхідності виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки на роззброєнні НЗФ в окремих районах Донецької і Луганської областей. Хочу окреслити ряд принципів, яких я ніколи не порушу як президент: неможлива федералізація; Україна незалежна, і вектор розвитку завжди обиратиме народ України; неможливі поступки щодо змінення кордонів, для кожного українця Крим та Донбас – це Україна. Ми зі свого боку готові до виконання Мінських домовленостей, але це дорога з двостороннім рухом».

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель висловила задоволення прийняттям «формули Штайнмаєра» та заявила, що «особливу роль відігравати закон про особливий статус і ми матимемо єдину мету – провести там місцеві вибори, які будуть визнані ОБСЄ, хоча це буде і непросто».

Загалом, востаннє зустріч у такому форматі відбулася у жовтні 2016 року в Берліні. Тоді ніяких домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі досягнути не вдалося.

В ЄС привітали «конструктивний підхід» України та сказали, що очікують від Москви, що та скористається своїм впливом на сепаратистів задля цілковитого виконання мінських домовленостей. Також посольство США в Україні звернулося до РФ із закликом поважати взяті на себе зобов’язання та припинити будь-яку агресію.

Затримання підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. У четвер, 12 грудня, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала та оголошує підозру декільком фігурантам справи про вбивство білоруського, російського та українського журналіста Павла Шеремета у липні 2016 року. Згодом начальник кримінальної поліції, замголови Нацполіції, Євген Коваль заявив, що у провадженні фігурують: ветерани війни на Донбасі, добровольці Інна та Владислав Грищенки, відомі за своїми позивними «Пума» та «Буча», музикант та сержант ССО Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугар, волонтерка і лікарка Юлія Кузьменко.

На прес-конференції 12 грудня правоохоронці оприлюднили записи розмов звинувачуваних та запевнили, що про їх причетність до вбивства Шеремета, зокрема, свідчать нібито збіги з камер спостереження напередодні трагедії. Знайомі та близькі звинувачуваних не вірять у правдивість пред’явлених доказів, і навіть запустили у соцмережах флешмоб: до кадрів з камер спостереження додають фотографії інших людей, приблизно так само схожих на тих, хто міг убити журналіста, як, наприклад, Антоненко і Дугар.

У п’ятницю, 13 грудня, суд у Києві відправив під домашній арешт Яну Дугар до 8 лютого 2020 року. Станом на 20:30 п’ятниці Печерський райсуд продовжував визначати запобіжні заходи для Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко. За версією слідства, саме Антоненко начебто був організатором нападу на Павла Шеремета, а Кузьменко нібито приєднала до автівки журналіста вибухівку, яка потім детонувала і в результаті підриву якої Шеремет отримав травми, несумісні з життям.

Білоруси проти Росії. Білорусь сколихнули мітинги проти інтеграції з Росією. За даними білоруських ЗМІ, 7 грудня на вулиці вийшли близько однієї тисячі людей, 8-го – близько 500. Мітингувальники тримали національні прапори та скандували: «Жыве Беларусь!», в руках у деяких з них були плакати з написами: «Прощай, немытая Россия!», «За Білорусь без Лукашенка». Не дивлячись на те, що акції не були погоджені з місцевою владою, правоохоронці нікого не затримували.

Причиною мітингів стало те, що 7 грудня в Сочі відбулися переговори президента Білорусі Олександра Лукашенка та президента РФ Володимира Путіна «про поглиблену інтеграцію в Союзній державі». Наступна їхня зустріч запланована на 20 грудня.

Прощавай, спортивна Росія. Виконавчий комітет Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) на чотири роки позбавив Росію права брати участь у великих міжнародних турнірах, зокрема, у чемпіонатах світу та Олімпіадах.

За рішенням WADA, російські спортсмени, які не були замішані у допінгових скандалах, зможуть виступати на змаганнях тільки під нейтральним прапором і без національного гімну РФ.

Таке рішення пов’язане з допінговими скандалами російських спортсменів. Справа у тому, що після часткового відновлення статусу російського антидопінгового агентства (РУСАДА) Росія передала WADA дані Московської антидопінгової лабораторії з пробами російських спортсменів. Але експерти агентства запідозрили, що вони сфальсифіковані. І небезпідставно. Адже у 2018 році російську збірну відсторонили від участі в Олімпійських іграх в Південній Кореї, підозрюючи, що близько 300 спортсменів вживали допінг.

Росіян новина про відсторонення від спортивних змагань обурила. РФ має намір звернутися з цього приводу у спортивний арбітраж в Лозанні.

Країна фейкометників. Генеральний директор російського «Першого каналу» Костянтин Ернст в інтерв’ю The New Yorker зізнався, що у 2014 році його канал розповсюдив фейк щодо збиття малайзійського «Боїнгу» рейсу МН17 над окупованим Донбасом.

«У листопаді 2014 року на «Першому каналі» було випущено «сенсаційні» кадри: супутниковий знімок, зроблений нібито західними спецслужбами та переданий американським вченим в Росію, який мав показати, що літак атакується українським винищувачем. Знімок швидко було зафіксовано як підробку […] Коли я запитав Ернста, чому його канал передає розголос чомусь так легко спростуваному, він сказав, що це проста помилка: «Так, ми люди, ми помилилися, але не навмисно», – йдеться у матеріалі видання.

Разом із тим, на переконання Ернста, звіт Об’єднаної слідчої групи є «непрофесійним».

У російському полоні. Близько дві тисячі громадян України знаходяться у в’язницях РФ. Про це повідомила Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денісова.

«З 2015 року в Україні діє транснаціональне злочинне угруповання, яке шляхом обману вербує громадян України та втягує їх у незаконну діяльність з розповсюдження наркотичних речовин на території Російської Федерації. Тільки у 2018 році було заарештовано 176 наших співгромадян, а засуджено 692 особи за незаконний обіг наркотичних речовин. Станом на 30 червня 2019 року у в’язницях РФ незаконно утримується 1989 громадян», – повідомила Омбудсмен.

Головне фото з сайта news.tut.by (мітинги в Білорусі).


Переглядів: 67

Останні новини