Центр «Десна». Монолог сержанта

Центр «Десна». Монолог сержанта


Це виглядає як змагання «Яка країна краще і більше допоможе». Вони розуміють: якщо російська агресія не зупиниться в Україні, їм далі буде непереливки. А ще, як не крути, НАТО, бачать нас у своєму Альянсі. І намагаються нас до цього підвести.”

Так головний сержант 169-го навчального центру СВ ЗСУ Сергій Олех (на фото) пояснює одну з причин зацікавленості НАТО якісною підготовкою української армії. Саме він став нашим провідником у «Десні» і розповів про тонкощі підготовки сержантів у центрі.

У липні 2017 року в Генштабі запевнили: за три роки в Збройних силах України з’явиться професійний сержантський корпус зразка провідних армій світу. Робота в цьому напрямку «кипить». Були створені центри підготовки сержантського складу, введені курси лідерства для сержантів і курси для інструкторів. І все – за системою, прийнятою в збройних силах країн-членів Альянсу.

Прощання зі старою системою

Тут 8 навчальних підрозділів, безліч нових переобладнаних класів, віртуальна стрілянина, новітні смуги перешкод та десятки спеціальностей. 169-й центр підготовки сержантського складу в «Десні» випустив уже кількасот сержантів. Багато з них вже використовують набутий досвід на передовій. Від них з фронту сьогодні нерідко лунають слова подяки своїм учителям.

Раніше підготовкою сержантів в армії мало переймалися. Сьогодні ж картина інша. З початком війни багато сержантів добре показали, на що здатні на передовій. Сьогодні, щоб ділитися власним досвідом та здобути новий, вони їдуть за кордон на місячні курси та навчаються новій системі у країн НАТО. І тут задача «максимум» – за мінімальний термін змінити погляд на армію і поняття «сержант», а також зрозуміти власне місце і значення в ній. Війна триває, і часу навчатися по кілька років просто немає.

Найважче навчатися тим, хто свого часу пройшов радянську школу. У людей залишилися радянські звички. Багато хто до кінця не може усвідомити, що це за новий підхід такий. За 2 роки, як раніше було на службі, в армії формується особистість і переінакшити її потім дуже важко. Тепер сержант має думати самостійно, а не як було раніше, коли за нього вже «подумали» у статуті.  Саме тому перекваліфікацію проходять далеко не всі”, – розповідає Олех.

Сержант сержанта бачить здалеку

Бажаючих стати сержантами нового зразка вистачає. Сьогодні з 30 охочих до змін сертифікати отримують трохи більше половини. Так збройні сили потроху відмовляються від радянської системи.

Раніше як було: 30 осіб прийшло, 30 вийшло з сертифікатами. Сьогодні такого немає. Йде чітка робота на якість.

За новою системою, майбутніх сержантів навчають сержанти, які пройшли спеціальну підготовку. Навчаються за досвідом західних країн. Наші військовослужбовці вже встигли побувати в Литві, Латвії, Польщі, США та Канаді. Представники цих країн приїжджали поділитися досвідом і до України.

Необхідно, щоб сержант ЗСУ був справжнім лідером – умів грамотно керувати та підбадьорювати солдат у важкі моменти. Здавалося, зрозумілі речі. Але насправді навчати цьому у нас почали, тільки коли стикнулися з війною у власній країні.

Я на особистому прикладі можу розповісти. Я був у складі ротно-тактичної групи у 2014 році. Ми були на Дебальцевському плацдармі. Після того, як нас змінили, ми прибули до підрозділу, і нас всіх відрядили до збройних сил Литви, де ми пройшли міжнародний курс інструктора базового рівня. Як повернулися, почали запроваджувати іноземний досвід у нас. Вище керівництво спочатку дуже пручалось. Через деякий час до нас приїхала перевірка, побачила, що це працює, і затвердила нову програму курсів.”

Є кілька рівнів підготовки: базовий, підвищений та академічний. Це стосується і сержантів, і інструкторів, які в подальшому навчатимуть сержантів. На кожному рівні свої обов`язки. Наприклад, на базовому рівні інструктори мають право навчати тільки солдат свого підрозділу. На підвищеному – навчати сержантів. Після академічного рівня вже з`являється можливість розробляти навчальні програми, їздити за кордон та брати більше обов`язків. Існують варіанти кар`єрного зростання. Далі все залежить від амбіцій та старанності.

Що цікаво, серед курсантів немало жінок. Сьогодні вони все частіше йдуть на чоловічі професії. Особливо побільшало представниць прекрасної статі в лавах армії з 2014 року.

Я хочу вам сказати, що жінки – це найкращі й найдисциплінованіші курсанти. Навіть на польовому виході показують себе краще за чоловіків. Вони можуть важчий рюкзак взяти, всю ніч не спати. Здається, вони хочуть довести, що можуть  більше. І заробляють найвищі бали. До того ж, серед тих, хто отримує сертифікати, найбільше саме жінок.”

На курсах сержанти вивчають теоретичну частину, а потім виходять у поле. Деякі вправи виконують просто в кімнатах. Наприклад, за останні 4 роки в центрі з`явилися кімнати, які імітують «гарячі» точки. Перед очима – екран. З екрану в тебе «стріляють», і треба вчасно та влучно дати відсіч. При цьому використовують не набої, а спеціальний лазер, який наводять на екран.

Важлива частина підготовки – навчання швидкому реагуванню та вмінню користуватися власною логікою. Цьому навчаються на смугах перешкод. Так, наприклад, після відрядження українців до частини нацгвардії Каліфорнії у «Десні» створили нову «смугу лідерства», якої раніше в Україні взагалі не було. Тут 16 перешкод – фізичних та логічних. Це точна копія смуги, яка на сьогодні існує у Штатах. Щоб навчити правильно нею користуватися, у вересні до «Десни» приїдуть інструктори з Каліфорнії.

З боїв до навчання

На Донбасі навчилися вчасно виявляти, звідки стріляють. Цю задачу ми розв’язували по-різному. Іноді виходили по дві доби в поле, ночували там, жили, спостерігали. Виїжджали й на край села за 700 метрів від нашого блокпосту. Там же недалеко і бойовики були – на горбочку.  Ми за ними всю ніч спостерігали, щоб вони не поперли на наш блокпост”, згадує сержант.

Вчасно реагувати в непередбачених ситуаціях, витримувати складні умови та вміти швидко скласти план дій багатьом доводилося навчатися саме на фронті. Це неабияк допомагає тепер, вже у навчальному центрі, передавати цей досвід майбутнім сержантам. Людина, яка була на війні, найкраще може розповісти, як потрібно і непотрібно поводитися у різних ситуаціях.

Я як інструктор, наприклад, знаю, як виглядав блокпост, де я був. Сьогодні  вже тут я можу створити модель цього блокпосту під час заняття. Я знаю, яка там, на війні, була ситуація і чим вона закінчилась. Тут я вже можу сам розвивати варіанти закінчення цієї ситуації. І у кожного свій досвід. Хтось мав сутичку з ворогом віч-на віч, хтось бачив його лише на відстані.”

Цей же досвід допомагає і країнам НАТО. Зараз ми поєднуємо наш досвід участі в бойових діях та їхній досвід викладання методичних занять. Отже, ми навчаємося в них, вони – в нас.

Крім того, за словами Сергія, існують деякі паралелі в навчанні та в бою. Так само, як на передовій, існують ризики, наприклад, що почнуть стріляти. Під час навчання можуть бути неочікувані ситуації, які потрібно вирішувати «тут і зараз». Адже часу не так багато. І необхідно встигнути виконати за місяць той самий «максимум».

Сьогодні центр розвивається не лише в напрямку підготовки курсантів, а й у технічному плані. Нове обладнання, нові меблі і навіть нові будівлі. Наразі  будується новий гуртожиток для інструкторів 197 центру підготовки сержантського складу, які навчатимуть сержантів. Повним ходом триває переобладнання казарм. Від будівель 1970-х років залишилася хіба що зовнішня оболонка. А ось вся «начинка» запозичена на прикладі ЗС  Литви.

Наступного року планується переобладнання ще однієї казарми, а також першого в ЗСУ клубу сержантів. А до підготовки самих сержантів долучаться військові Великої Британії».

Всі фото автора


Переглядів: 84

Останні новини