1620 порушень «припинення вогню», засідання ТКГ та акція родичів полонених: новини тижня, які ви могли пропустити

1620 порушень «припинення вогню», засідання ТКГ та акція родичів полонених: новини тижня, які ви могли пропустити


  • 13 жовтня окупаційна влада Севастополя запровадила в місті режим підвищеної готовності через скорочення запасів води – ресурсу водосховища, якщо не буде великої кількості опадів, вистачить на 81 день, передало УНН;

 

  • Міністерка закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сорейде заявила, що за хакерською атакою на норвезький парламент, яка відбулася у серпні цього року, стоїть Росія;

 

  • Проти ночі 14 жовтня поблизу міста Лашкаргах в Афганістані зіткнулися два вертольоти афганських військово-повітряних сил, які перевозили поранених солдатів. Внаслідок авіакатастрофи загинули дев'ятеро людей, які перебували на борту, повідомило Deutsche Welle;

 

  • Російська влада планує зняти санкції з української компанії «Брацлав», Барського машинобудівного заводу і Рубіжанського картонного комбінату, передало «Громадське радіо» з посиланням на російські медіа;

 

  • 13 жовтня президент України Володимир Зеленський анонсував проведення у день місцевих виборів 25 жовтня «всенародного опитування». Тоді він заявив, що про зміст п’яти запитань українцям «повідомлять пізніше». 15 жовтня видання «Новое время» написало про те, що дізналося про зміст опитування. За інформацією медіа, питання такі: «Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?», «Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?», «Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?», «Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?», «Чи підтримуєте ви право України на використання безпекових гарантій визначених Будапештським меморандумом для відновлення її державного суверенітету й територіальної цілісності?»;

 

  • 15 жовтня суд у Мілані прийняв новий переклад слів Марківа, що доводить його невинуватість, передає «Укрінформ». Згідно з новим перекладом розмови Віталія Марківа зі співкамерником у липні 2017 року, Марків не говорив «ми прибрали репортера», він сказав: «у 2014 був убитий італійський репортер, і тепер вину хочуть покласти на мене». Наступний суд у справі українського нацгвардійця відбудеться 23 жовтня. Попередньо прогнозують, що рішення апеляційного суду у справі Марківа винесуть у листопаді;

 

  • Американський телеканал CBS показав документальний фільм, що розкриває деталі затримання мережі російських шпигунів у 2010 році. Цей скандал вважають одним з найгучніших у сучасній історії розвідки, його деталі – на ВВС Україна;

 

  • Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з очільником МЗС Королівства Нідерланди Стефом Блоком, під час якою обговорив, зокрема, вихід РФ з тристоронніх консультацій з Нідерландами та Австралією щодо міжнародно-правової відповідальності за збиття літака МН17. «Це промовисте свідчення її страху перед правдою про те, що сталося 17 липня 2014 року у небі над Донбасом», – заявив Кулеба;

 

  • США дозволили своїм авіакомпаніям виконувати польоти «в певних районах» району польотної інформації Сімферополя, передає «Крым.Реалии». Це повітряний простір, який окрім Криму охоплює значну частину Херсонської області й Чорного моря. Водночас США продовжили заборону на польоти над Донбасом до 27 жовтня 2021 року «через небезпеку для цивільної авіації у зв'язку з бойовими діями на Донбасі»;

 

  • Уряд Швейцарії запровадив санкції проти двох росіян і чотирьох компаній за будівництво Керченського мосту в Криму;

 

  • Курсантові Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба В’ячеславу Золочевському – єдиному, хто вижив після авіакатастрофи Ан-26 25 вересня під Чугуєвом, вручили медаль «За військову службу Україні», пише «Армія.Inform». Хлопець вирішив продовжити навчання;

 

  • Станом на 16 жовтня в Україні зафіксували 287 231 людину, інфіковану на COVID-19 (5 992 нових заслаблих за добу), з них 5 408 летальних, 121 919 пацієнтів одужали. Щодо ЗСУ, то там у п’ятницю повідомляли про 944 хворих на коронавірус, а загалом за час пандемії одужали 3 126 людей. Крім того, 16 жовтня у Командуванні медичних сил ЗСУ зафіксували 12-го померлого внаслідок COVID-19 – не стало працівника Збройних сил у Львівській області.

Новини тижня, що минає, – у традиційному дайджесті «Повернись живим».

РФ знову в Раді ООН. Після чотирирічної перерви Росію знову обрали членом Ради ООН з прав людини. Таке рішення прийняли після голосування на Генеральній Асамблеї ООН 13 жовтня, де Росію підтримали 158 держав зі 193, передає Deutsche Welle.

Крім Росії до Ради на наступні три роки обрали ще 14 країн: Болівію, Великобританію, Габон, Китай, Кот-д'Івуар, Кубу, Малаві, Мексику, Непал, Пакистан, Сенегал, Узбекистан, Україну та Францію. Рада в новому складі стане до роботи 1 січня 2021 року.

У Міністерстві Закордонних Справ України прокоментували переобрання РФ та України до Ради ООН.

«З усією відповідальністю виконуватимемо зобов’язання перед власним народом – перед тими, хто страждає сьогодні від російської окупації на Кримському півострові та окремих районах Донецької і Луганської областей. На постійній основі порушуватимемо перед Радою проблематику російської агресії, привертатимемо увагу до злочинів і грубих порушень прав людини, які чинить РФ як держава-окупант, працюватимемо над більш активним залученням РПЛ, її спеціальних процедур, УВКПЛ (Управління Верховного Комісара ООН з прав людини – прим.ред), договірних органів у галузі прав людини для припинення порушень прав людини та полегшення долі незаконно ув’язнених Росією українських громадян. І надалі докладатимемо зусиль для наповнення Кримської платформи правозахисним компонентом», – йдеться у повідомленні МЗС.

На Донбасі. Протягом цього тижня російсько-окупаційні війська на Донбасі й далі порушували режим «припинення вогню» і обстрілювали позиції українських військових. Так, 12 жовтня, за інформацією пресслужбі Операції об’єднаних сил, противник здійснив кілька неприцільних пострілів з ручного протитанкового гранатомета та підствольного гранатомета в районі Авдіївки.

Загалом, з 27 липня до 14 жовтня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1620 порушень режиму «припинення вогню» в Донецькій та Луганській областях (зокрема 398 вибухів, 17 невизначених боєприпасів, що пролетіли, 7 спалахів дульного полум’я, 21 освітлювальну ракету, а також 1 177 черг та пострілів). Крім того, в ОБСЄ повідомили, що 10 жовтня їхній безпілотник зафіксував 24 одиниці озброєння, розміщені за лініями відведення, але за межами виділених місць зберігання озброєння (зокрема сім танків) на військовому об’єкті в окупованому населеному пункті Хрустальний.

Тим часом, у Головному управлінні розвідки Міноборони України заявили, що мають докази використання Росією на території України майже всіх типів БПЛА, які є на озброєнні в ЗС РФ.

«З формуванням 1 та 2 армійських корпусів російські окупанти створили окремі роти БПЛА у цих корпусах, а потім окремі групи БПЛА в бригадах і полках. На БПЛА окупантів, які українські воїни збивали в 2014 році, було багато елементів німецького, французького, японського та південнокорейського виробництва. Після того, як іноземні комплектуючі вичерпалися, російські виробники намагаються встановлювати на літальні апарати комплектуючі власного виробництва, але їх якість набагато нижча від тієї, яку мають деталі іноземного виробництва. Тому процес подальшого розвитку російської безпілотної авіації загальмувався», – йдеться у повідомленні ГУР МО.

Також з 15 жовтня тимчасово припинив працювати КПВВ «Станиця Луганська».

«Бездіяльність окупаційної адміністрації РФ призвела до швидкого поширення коронавірусної інфекції COVID-19 на тимчасово окупованій території Луганщини. Враховуючи нестачу медичного персоналу та засобів протидії захворюванню, окупанти не спроможні стабілізувати епідемічну ситуацію», – пояснили у пресслужбі ООС.

Однак зазначили, що, як виняток, за наявності документально підтверджених життєво важливих підстав соціально-гуманітарного характеру, Командувачем ОС може бути прийняте окреме рішення щодо пропуску осіб у зазначеному контрольному пункті.

Як повідомила «Новинарня» з посиланням на ресурси російських пропагандистів, згідно з оприлюдненими даними «влади» так званих «республік», на окупованій Донеччині терористи підтвердили 4556 захворівших (289 померлих), на окупованій Луганщині заявили, що в них хворіють 1209 людей. 

Що у ТКГ? 14 жовтня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи.

Як повідомили у пресслужбі Офісу президента, глава української делегації Леонід Кравчук на початку засідання привітав сторони ТКГ з Днем Захисника України.

Зазначається, що сторони обговорили розв'язання питання оновленого плану розмінування, також українська делегація у соціально-економічній групі знову закликала сформувати групу експертів під егідою МАГАТЕ для моніторингу зберігання радіоактивних матеріалів на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей України.

«Координатор ОБСЄ у гуманітарній групі Тоні Фріш під час обговорення питання взаємного звільнення утримуваних осіб повідомив, що українська сторона передала список з чотирма категоріями таких осіб. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації не надано», – йдеться у повідомленні ОП.

Також Тоні Фріш констатував готовність сторін одночасно відкрити два нових КПВВ у Луганській області в першій декаді листопада.

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

Бої за Нагірний Карабах. Азербайджан 15 жовтня заявив про взяття під контроль ще шести сіл у Нагірному Карабасі. Про це заявив Президент Азербайджану Ільхам Алієв, передає «Український міліарний портал».

У переліку звільнених сіл він назвав Аріш, Дошулу, Едіш, Дудукчу, Еділлі, Чірагуз.

Зазначимо, що 14 жовтня Алієв повідомляв про взяття під контроль восьми населених пунктів: Гарадаглі, Хатунбулаг, Гараколлу Фізулійського району, Булутан, Малікджанлі, Кемертук, Теке.

Військові Азербайджану штурмують населений пункт Фізулі

15 жовтня міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов під час телефонної розмови із заступником держсекретаря парламенту Великобританії з питань європейського сусідства й Америки Венді Мортон заявив, що Вірменія продовжує обстріли населених пунктів Азербайджану.

«Міністр наголосив на невибірковому наведенні азербайджанського цивільного населення та інфраструктури, містах, розташованих далеко від зони конфлікту, ракетних обстрілах Гянджі, що спричинило серйозні жертви серед мирного населення. Також міністр зазначив, що сьогодні вранці Татарський регіон Азербайджану знову потрапив під озброєні сили Вірменії та в результаті артилерійських обстрілів 3 мирних жителі загинули та 5 важко поранені», – пише УНН.

Нагадаємо, вранці 27 вересня почалася ескалація військового конфлікту між Азербайджаном та Вірменією у Нагірному Карабасі. Невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» та Азербайджан звинуватили один одного в обстрілах.

Дотепер запеклі бої тривають. І Азербайджан, і Вірменія оголосили мобілізацію. 1 жовтня Азербайджан назвав звільнені села та показав трофеї, що були взяті у результаті взяття під контроль територій у Нагірному Карабасі. Серед взятих під контроль територій села Гараханбейлі, Гервенд, кендо Горадіз, Юхари Абдуррахманли Фізулінського району, а також села Беюк Мерджанли та Нюзгер.

«Нагадати про кожного». 10 жовтня в Києві відбулася акція «Нагадати про кожного», яку організували родичі полонених, українських бранців Кремля й ОРДЛО, безвісти зниклих та численних громадських активістів із різних регіонів України.

Фото: «Новинарня»

Як пише «Новинарня», маніфестації під таким гаслом пройшли не тільки в Києві, а й ще в більш як десятку міст. Основні вимоги до влади організаторів: призначити в Офісі президента відповідальну особу з питань полонених та зниклих безвісти для покращення комунікації й координації між їхніми родинами полонених та державними органами.

Фото: «Новинарня»

Фото: «Новинарня»

Також учасники акції просили ухвалити закон про полонених, який законодавчо зафіксує правовий статус та закріпить необхідну соціальну допомогу; закон про воєнні злочини; забезпечити роботу комісії Кабміну з питань зниклих безвісти та дати змогу представникам родин зниклих безвісти брати участь у засіданнях; забезпечити ефективну роботу працівників СБУ в питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.

Головне фото: «Новинарня»

Останні матеріали:

 


Переглядів: 1590

Останні новини