Економіка війни: як виглядає сучасний перехід на військові рейки?

Економіка війни: як виглядає сучасний перехід на військові рейки?


Війна потребує значних витрат ресурсів, людського капіталу, фінансів тощо. Під час бойових дій економіка будь-якої країни напружується і потребує перебудови. Її подекуди називають переходом на “військові рейки”. Зазвичай під цим словосполученням розуміється мобілізація усіх спроможностей держави забезпечувати максимум ресурсів (матеріальних та людських) для протидії ворогу. Економічна війна – важлива складова для перемоги. Таке визначення можна зустріти й у енциклопедії Britannica.

Як виглядає перехід на "військові рейки" в умовах сучасної війни – читайте у матеріалі аналітичного відділу Фонду "Повернись живим". 

Умовно, можна поділити економічну війну на два напрями: зовнішню (наступальну) та внутрішню (оборонну). 

Наступальними вважають дії, що послаблять, дестабілізують або знищать економіку супротивника: торгові ембарго, бойкоти, тарифні дискримінації, заморожування резервних фондів, зупинки інвестицій чи інші втрати потоків капіталу. Оборонні ж стосуються здатності держави протидіяти аналогічним діям супротивника. Сюди може входити перерозподіл внутрішніх ресурсів на користь військових чи інших інститутів, фіскальна політика, соціальні видатки, фінансування медицини, зміна системи освіти тощо. Тобто йде мова про те, як влада регулює економіку для збереження свого потенціалу в умовах військових дій.

Класичне розуміння “військових рейок” перш за все стосується оборонного елементу. Це перш за все про здатність забезпечити циркуляцію товарів та послуг в ситуації, коли єдина умова існування держави ─ виграти війну.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Класична “економіка тотальної війни”

Спроби регулювати економіку в умовах війни супроводжувала всі військові конфлікти. Зі збільшенням кількості сфер та географії видобутку ресурсів, роль її роль зросла безпрецедентно.

Класичними прикладами “економічних рейок” можна вважати дві світові війни. Економічне виснаження, логістика ланцюгів постачання, фінансові ресурси та енергетичні запаси стали основними чинниками перемоги одних та поразки інших. Наступальні дії на різних театрах воєнних дій були спрямовані на зрив постачання критично-необхідних ресурсів.

Поразка Німеччини у Першій світовій взагалі обумовлена фактично економічними проблемами, а не військовою поразкою. Кайзерівський Рейх, нагадаємо, переміг на східному фронті, а бойові дії не велися на території Німеччини, окрім короткого проміжку часу у серпні-вересні 1914 року. Проте на осінь 1918 року нестача ресурсів виснажила економіку, що, своєю чергою, призвело до революції і Комп’єнського перемир'я.

У Другій світовій основним фактором “економічної війни” були постачання сировини та готової промислової продукції. Фактично єдиною країною, яка не залежала від таких постачання були США. На додаток, саме Сполучені Штати і були джерелом постачання, “арсеналом демократії”. Інші ж основні гравці тієї війни, Британія, Німеччина, Італія, Японія та СРСР критично залежали від ресурсів. Японія навіть вступила у війну через економічні санкції з боку США, Британії та Нідерландів. Останні просто наклали ембарго на постачання нафти до Японії через її дії у Китаї. А фактичний союз СРСР та Третього Райху у 39-41-му рр. був обумовлений, перш за все, потребою в ресурсах для промисловості Німеччини.

Промислові центри, як завод Volkswagen були головними цілями союзників у Другу світову війну

Перехід економіки на задоволення потреб ведення війни супроводжувався також мобілізацією населення, всеохопною пропагандою, штучним здешевленням робочої сили та певним плануванням. Наприклад, розклад руху потягів та переведення годинників двічі на рік це ніщо інше, як наслідки запровадження плановості в економіці для задоволення військових потреб. Розклад руху поїздів (на той момент основного виду транспорту) дозволяв без затримок доставляти людей, паливо, техніку у потрібні місця, а переведення на “зимовий час” - економити на витратах вугілля для освітлення в домівках людей.

Таким чином, серед особливостей “військових рейок” світових війн можна виділити наступні:

  • нарощення внутрішніх позик у населення країни;
  • фокусування промисловості на виробництві продукції військового та подвійного призначення;
  • мобілізація населення в армію та на виробництво;
  • збереження та захист ланцюгів постачання.

Нові елементи війни

RAND Corporation та інші провідні світові аналітичні центри вказують на зростання ролі економіки (зокрема постачання ресурсів та торгівлю) у майбутніх конфліктах. Це помітно не лише у теорії ─ вже зараз економічні санкції покликані впливати на військову міць через вплив на економіку.

Така ситуація призводить до розробки державами різних підходів у політиці, які б задовольняли потреби економіки. Від автаркії в економіці, тобто того, що наші північні сусіди називають “імпортозаміщенням”, до стратегій захисту ланцюгів постачання енергоносіїв, консервування критичних резервів, як це було викладено у так званій доктрині Картера в США.

Проте сучасні економіки є здебільшого високотехнологічними, що робить критичною вже не стільки важку промисловість, як доступ до мікропроцесорів, рідкоземельних металів та комп’ютерних плат. Розвиток точного озброєння, автоматизація систем управління, використання штучного інтелекту та, в цілому, все більше використання кіберпростору створюють потребу у закупівлі дорогого та складного обладнання.

Сучасна війна не можлива без дронів та камер спостереження. А вони неможливі без процесорів та мікросхем

З розвитком технологій, імпортозаміщення, яке слугувало підготовкою практично до будь-якого великого військового конфлікту, в багатьох сферах просто перестало працювати. Чи варто розробляти власне високоточне озброєння, системи управління військами тощо, отримуючи продукт, який часто не відповідає потребам споживача через його технологічну відсталість? Чи все ж краще закупити у надійних союзників? Технологічні розриви та вартість сучасного озброєння призводять до того, що покрити 100% потреб армії внутрішніми розробками неможливо. А отже, світ все більше схильний до кооперації у розробці військових технологій. І прикладів тому безліч. Програму розробки винищувача п'ятого покоління, завдяки якій з’явився Lockheed Martin F-35 Lightning II фінансували понад десяток держав.

Нові виміри логістики зростають

Логістика завжди була важливим елементом будь-яких військових кампаній. Але з часом її роль лише зростає. Якщо раніше існувала потреба у забезпеченні ланцюгів постачання ресурсної бази та промислової продукції, то тепер існує потреба у поширенні інформації у мережі, збережені безпечних каналів зв’язку, постачанні кіберзброї та високотехнологічних елементів. В сучасному світі мікросхеми чи кристали процесорів такі ж важливі, як і нафта. Без них технологічна війна неможлива.

Як неможлива вона і без кіберінфраструктури, яка потребує спеціалістів, програмного забезпечення, дата-центрів та систем захисту даних (не тільки електронних, а й фізичних). США, наприклад, мають нормативно-правову базу, яка дозволяє в разі потреби використовувати обчислювальні потужності приватних компаній. Тобто це вже свого роду державно-приватне партнерство у сфері кіберзахисту.

Витрати на аналітичні спроможності стали ключовими

Прогрес кібертехнологій створив абсолютно нові виміри для ведення воєнних дій. Прогнозування розвитку нових сфер, де можлива загроза для національної безпеки, розширюється у геометричній прогресії. Така ситуація створює потребу у фокусі на зборі, обробці та аналізі інформації більше ніж будь-коли до цього в історії.

Доступ до інформації, потужності вищезгаданих дата-центрів, аналітиків та програмного забезпечення важливі не лише для точкових ударів, але й для розуміння сотих і тисячних змін у показниках практично будь-якої сфери економіки - від зміни кількості чи характеру переказів з-за кордону до моделювання циркуляції використання джерельної води домогосподарствами. Від аналізу чисельності та контенту проросійських сил на мітингах до кадрової політики збройних сил. Спроможність аналізу інформації часто виходить за рамки чисто військового сегменту, проте прямо впливають на ситуацію економіки та спроможність ведення бойових дій.

Єдиним правильним рішенням є нарощення витрат на аналітичні спроможності, що своєю чергою можливі не тільки за державний кошт. Для цього, перш за все, важливо створювати умови для розвитку цивільної інформаційної інфраструктури. Витрати на неї стосуються створення умов освіти та ведення бізнесу.

Отже, захист ланцюгів постачання не є чимось новим у теорії війни, але їхня роль суттєво зросла та охоплює набагато ширший спектр потреб.
Мобілізувати населення важче, регулювати економіку - також. 

Зараз неможливо та й немає сенсу мобілізувати населення в армію і на виробництво. А навчити будь-кого створювати програми навігації крилатих ракет, чи ознайомити з архітектурою фаєрволу супротивника, м’яко кажучи, не просто. А ще важче змусити залишитись фахівців у країні, щоб ті не сіли на перший-ліпший літак до більш безпечного місця. І це вже не кажучи про потребу зберегти інвестиції у економіку, втримати діяльність компаній сфери послуг, втрата яких одночасно означала би втрату в 2020-ому 23% ВВП в Україні, або ж 78% у випадку Німеччини. Промисловість та сільське господарство хоч і важливі, але не є основними рушіями економік більшості країн світу. Мало того, вони не можуть продукувати усі необхідні ресурси для життя людей.

Фінансова система глобалізована мобілізувати кошти стає складніше.

Суттєво складнішим стало “викачування” коштів з населення, як це було у Другу світову війну, коли населення купувало держоблігації - держава фактично брала у населення кошти в борг. Сучасна ж фінансова система глобалізована і тримається на кредитно-фіскальній політиці глобальних мереж. Фінансові потоки та міжнародні фінансові установи грають безпрецедентно велику роль, а фінансові ресурси населення відносно слабкі. Наприклад, обсяг переказів з закордону в Україну у 2020 році склав близько $9 млрд. Відсутність доступу до міжнародних систем просто могла б лишити нашу економіку без цих грошей.

Інвестиції у економіку часто залежать від можливості держави довести безпечність ведення бізнесу. Ключову роль тут грає репутація держави, і в умовах війни зберегти потік акцій компаній, позик чи інших вливань коштів значно складніше. Забезпечити це можна завдяки надійним союзникам, що могли би кредитувати країну. Але куди більш важливою є потреба у стабілізації економіки поза зоною бойових дій.

Витрати на цивільні інформаційні технології та політики як складова війни

Інформаційні атаки чи протидія їм потребують все більших ресурсів - витрати на ЗМІ, пости у соціальних мережах, створення наративів, фейкових та реальних соціальних груп, т.д. На додаток, зародки пропагандистських кампаній у вигляді розкидування листівок еволюціонувало у надпотужну інформаційну сферу. Інформація циркулює на дуже великій кількості рівнів. 

Це дає можливість для створення проксі-груп, лобістів, радикальних та екстремістських організацій, що можуть дестабілізувати суспільство, зривати договори щодо постачання ресурсів, або ж мобілізовувати населення за допомогою дезінформації чи просто політизуючи дискурс у невигідний для супротивника вектор. Основний спосіб протидії цьому - інформаційна протидія.

Суть інформаційної політики лежить у активній комунікації з населенням, що в сучасному світі практично повністю залежить від потужностей виробництва контенту.

Прикладами тому можуть слугувати як нещодавня заява СБУ про викриття дезінформації з РФ щодо шкідливості вакцинації від COVID-19 в Україні, або ж протести місцевого населення проти видобутку британсько-нідерландської компанії Shell сланцевого газу на Донбасі ще на початку 2010-их років. Не варто забувати й про куди більш прямі кейси пов’язані з обороноздатністю країни, а саме риторика про ультраправі рухи в Україні, що ледве не стало проблемою для постачання військової допомоги США для України. А Німеччина через таку риторику супротивника й досі не наважується надати військову допомогу нашій країні. Протидія таким випадкам - це також про кошти, технології та якість бізнесу, без якого якісних кадрів, що могли б розвінчувати фейки, навчити практично неможливо.
Всі ці проблеми потребують не лише уваги зі сторони внутрішньої безпеки, але й економічних затрат на нівелювання негативних ефектів проявів ворожих інформаційних кампаній. Але це лише частина інформаційної складової.

Чому це важливо?

Отже, у сучасних умовах роль аналізу впливу економічних процесів на оборону зростає безпрецедентно. Підсумовуючи, можна виділити наступні економічні виклики, з якими стикається держава під час стратегування безпеки та оборони:

  • Зросла потреба у витратах на інформаційну сферу війни - дезінформацію, пропаганду та протидію їм;
  • Мобілізувати населення для військових дій складніше, зростає роль розподілу благ серед суспільних груп;
  • Інвестиції, акції компаній, фінансові та платіжні системи потребують максимального збереження сприятливого клімату розвитку;
  • Повне імпортозаміщення стає неможливим - зростає роль запасів нових типів ресурсів, патентів, технологій, спеціалістів з вироблення;
  • Логістика військових дій чи стратегії оборони мусить враховувати чималу кількість нових сфер, зокрема кіберсферу;
  • Економіка подібна до організму людини, і збереження її дієздатності та готовності протидії ворогу — ключовий елемент, без якого навіть наявність сучасного озброєння та вмотивованої армії може стати безсенсово.

Допомогти команді Фонду "Повернись живим" реалізовувати більше нових проєктів ви можете за посиланням


Головна ж зміна – зростання спроможності моделювати та прогнозувати динаміку виробництва та розподілу ресурсів. Зросла чисельність і важливість нових технологій - від новин у ЗМІ до програм для розробки нейронних мереж. Спроможність країни забезпечувати ефективну оборону напряму залежить від здатності адаптувати оборонні та безпекові плани до нових реалій економіки, впливу на неї технологій та міжнаціональних надбудов. Саме цей виклик стоїть перед Україною зараз, і саме від адекватності нашої відповіді багато в чому залежить наше майбутнє.

Текст – Тарас Тарасюк

Головне зображення  – Hromadske


Переглядів: 6189

Останні новини