Інструктор "Повернись живим" навчає гірських штурмовиків саперній справі

Інструктор "Повернись живим" навчає гірських штурмовиків саперній справі


Старший інструктор зі спеціальної інженерної підготовки фонду "Повернись живим" Євгеній Антипенко протягом декількох днів навчав воїнів окремої гірсько-штурмової бригади основам саперно-інженерної справи та передав українським захисникам досвід протидії диверсантам російсько-окупаційних військ. 

Про це йдеться у репортажі інформаційної агенції "АрміяІнформ". 

Як розповідає Євгеній Антипенко, для мінування місцевості противник використовує здавалося б абсолютно звичайні побутові предмети: мишоловки, одноразовий посуд, консервні банки, деталі від канцелярських ручок, дитячі іграшки та газети. 

"Ми бачимо, скільки підривів на фронті останнім часом, скільки поранених, які в найкращому випадку залишаються без однієї нижньої кінцівки. Я тут для того, щоб убезпечити й попередити наших військових, з чим вони можуть зіткнутися на полі бою під час "зачистки" або розмінуванні території", – інструктор зі спеціальної інженерної підготовки Фонду "Повернись живим" Євгеній Антипенко. 

Українські воїни під час тренінгу набули теоретичних знань у способах і видах мінування місцевості, приміщень та транспортних засобів, які підручні матеріали для цього можна використовувати, заходи безпеки під час диверсійної діяльності тощо.

"Попри те, що підрозділи Збройних Сил, на відміну від представників незаконних збройних формувань та російських бойовиків, не займаються мінуванням, кожен із них має знати, які пастки може приготувати ворог, як у них не втрапити і як діяти, щоб знешкодити їх", – інструктор зі спеціальної інженерної підготовки Фонду "Повернись живим" Євгеній Антипенко.

Теоретичний курс завершився практичним засвоєнням матеріалу. У хід йшли всі підручні предмети – одноразовий посуд, нитки, голки, канцелярські кнопки, скотч. Як розповідають учасники тренінгу, вони усвідомили, що саперна справа вимагає ювелірної точності.


Читайте про те, чому заборонена радянська міна ПОМ-2 є серйозним викликом для української армії на Донбасі у нашому матеріалі


"Іноді просто бракувало пальців! Коли однією рукою тримаєш запальник, іншою кільце для гранати, а ще під неї підсунути сірник треба, потрібна неабияка спритність рук!", – військовослужбовець гірсько-штурмової бригади з позивним "Чип".

Фінал курсу відбувся на місцевості, в умовах, наближених до бойових. За легендою, військові мали здолати мінні загородження, встановлені ворогом, а також у разі підриву евакуювати побратима з місця події. Групу поділили на команди по три особи, які в повному спорядженні й зі зброєю проходили стежку, виявляючи пастки й позначаючи їх. Кожен старший групи, який йшов попереду, на нозі мав спеціальний комплект сапера в сумці з необхідними приладами для огляду місця мінування, пошуку вибухонебезпечних предметів та їх знешкодження.

"На подолання стежки довжиною близько 30 метрів ми з побратимами витратили пів години. Надзвичайно напружений процес, який потребує надмірної уваги і гостроти зору, адже побачити у траві розтяжку чи встановлену МОН, яка майже не відрізняється від неї кольором, дуже складно. І хоча ти розумієш, що це лише тренування, але викладаєшся максимально, адже не знаєш, де і в яких умовах опинишся завтра. Я не переоцінюю своїх сил, розуміючи, що потрібно ще не один день і не один десяток годин тренуватися, щоб бути впевненим у бойових умовах", – військовослужбовець гірсько-штурмової бригади з позивним "Азот".


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Після завершення напруженого курсу навчання кожен військовий отримав сертифікат, який засвідчив проходження програми підготовки позаштатних груп саперів.

 

 

 

 

 

 


Переглядів: 2028

Останні новини