Мама Таня – на честь Тетяни та Жори Тороповських

Мама Таня – на честь Тетяни та Жори Тороповських


Георгій Тороповський на псевдо "Hunter", 18-річний боєць 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» був активістом Майдану, приховавши вік, пішов добровольцем на схід. Хлопець загинув, коли повертався з ротації потягом «Київ-Дніпропетровськ» 17 вересня 2014 року. Його тіло знайшли на півдорозі поряд з коліями. Офіційне слідство тривало з порушеннями, зрештою у січні 2015 року справу закрили, довівши, що то був нещасний випадок. Проте побратими та мати вважають, що Жору вбили, адже за його голову бойовики призначили винагороду.

На честь наймолодшого бійця російсько-української війни та його матері відомий український письменник та кіносценарист Богдан Жолдак (1948-2018) написав спершу статтю, а потім і книгу "Укри", завдяки якій став лауреатом премії імені Богдана Хмельницького. Цей текст – про Тетяну Тороповську, маму Георгія.

Протягом кількох століть і аж до теперішнього дня урядовці, котрі правлять на Вкраїні, робили й роблять усе можливе, аби тут не постало жодного героя.

То звідкіля ж вони беруться?

Щодо Жори Тороповського – то тут ще складніше – адже він зростав без батька. А ми знаємо, що такі діти-мамчури – виростають, звісно, матусиними синочками, млявими, лякливими, словом, женоподібними, звісна річ.

Жора Тороповський

Правда, колись дуже давно, як твердив батько світової історії Геродот, на наших теренах існували колись войовничі жіночі племена амазонок (і ці твердження недавно здобули археологічних підтверджень). Отож, можливо, пані Тетяна Тороповська успадкувала той прадавній бойовий дух, аби передати його своєму синові? А той видався нівроку – ще змалку виявляв неабияку мужність у своїх вчинках. Мало того, він постійно шукав таких ситуацій, аби щоразу випробувати себе. Інша б мама доклала всіх зусиль, аби приборкати ту стихійну силу. Але не мама Таня, вона навпаки, робила все можливе, аби Жора зростав нестримним, рішучим, ба, подекуди некерованим.

Чому?

Тут є ще одна жіноча властивість, прихована – бачити в сім’ї присутнього мужнього чоловіка. Перспектива захисника? Можливо. Але якщо пригадати Жорине дитинство, чи бачила його мама майбутнього захисника Батьківщини? Адже в ті "безхмарні" радянські часи така перспектива нікого не приваблювала, адже СРСР – то була фіктивна батьківщина.

Можливо мама прозирала в майбутнє і відчувала майбутню справжню Україну? А чом би й ні? Адже материнська інтуїція набагато складніша й масштабніша, аніж би видавалися деяким чоловікам, котрі вважають, що далі пелюшок та підгузок такі інстинкти сягати не повинні. Тут можна багато дискутувати, однак на прикладі виховання Жори Тороповського стає очевидним, що його мама бачила майбутнє своєї дитини не в рожевих кольорах і тому дозволяла йому бути нестримним у вихватках, ба, бути й свавільним. Хоча така його нестандартність виявлялася і в великому захопленні військовою справою, технікою, з винахідництвом та конструюванням.

А він поєднував великі наукові таланти з чим? З "руфінгом", наприклад. Це така потужна адреналінова розвага – проникнення на важкодоступні висотні об'єкти і їхнє дослідження. Не кожна людина фізично здатна на таке. Адже підійматися мусиш, покладаючись тільки на самого себе. В цьому екстремальному захопленні схвалюється самостійність.

Або "дігерство" – це мандри аварійно небезпечними підземними тунелями, а ми таки добре знаємо, в якому вони катастрофічному стані, аби довіряти їм власних дітей.

Георгій Тороповський

Чи протидіяла тут пані Тетяна? Ні. Вона вирішила навпаки – допомагати дитині в таких пориваннях, сподіваючись, що саме її розуміння, саме така материнська допомога захистить його од численних небезпек. А що робити? Коли син щосили прагне екстриму, якщо в нього яскраво виражений геройський характер, то може варто посилити його, аби він краще умів долати такі карколомні перешкоди? Мама переживала день у день, але довіряла і знала, що син ніколи не зробить нічого, не обміркувавши до кінця.

Який результат такого виховання? Простий – безмежна довіра до матері, відсутність між ними будь-яких таємниць – це єдиний можливий шлях у вихованні свого надто нестримного сина. Немає секретів між ними, а лише безмежна довіра до матері в будь-яких питаннях, у розв'язанні будь-яких юнацьких проблем – яка ще матір може похвалитися такою педагогікою? Так, на жаль, небагато в нас є таких матерів.

Така педагогіка не регламентована ні у нас, ні закордоном. А радше навпаки – заборонена. Однак наша мама Таня відчувала, що син готує себе до велетенських прийдешніх випробувань, бо він довіряв їй свої історичні передбачення.
Що? У дитини? Хіба таке може бути?

На жаль, так воно й вийшло – коли почалася ця підступна гібридна війна, в неймовірних її обставинах зрадливого командування під Іловайськом Жора вистояв та ще й врятував кількох побратимів. Отак.

Жора Тороповський, "Hunter", Донбас 2014-го

Й отут спрацювала мамина вища освіта – за фахом вона історик. А її ще маленький син весь час дитячою рукою малює майбутні географічні мапи переділу державного простору України. Так-так, набагато раніше, аніж ця біда почалася, це було тоді, коли наші патентовані державці й гадки такої не припускали. А син бачив це. Вражають його тактичні й стратегічні міркування про нашого північного сусіда. Мало того, Жора написав про майбутню війну з Московщиною ще й повість. Так-так, художня література підлітка, можливо стилістично недосконала, але політично напрочуд точна.

То що, заборонити дитині передчувати таке? Заборонити змалку готуватися до цього? Мама Таня розуміла, що тут йдеться не про ігри-стрілячки, а про справжні бойові дії й вірила своєму синові, який був наділений виразно пророцьким талантом.

Як же так? Дорослі політики свято вірують в Будапештську угоду, а син, бачте, ні? Оце казус… Але для матері тут ніякої дилеми немає, бо материнське серце підказує набагато точніше, аніж передбачають патентовані державні угоди.
І що? Вони виявилися пшиком. Помилилися усі, окрім Жори й Тетяни Тороповських. Та що тут гріха таїти, й усі ми, українці непоборно вірили в ті папірці про незайманість українських територій… Отак-то. Біда лише в тому, що у цих пророчих прогнозах сім’я лишилася на самоті з ними.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Але "нежіночі" вподобання сина і неабияке материнське сприяння мало й практичний результат. Наприклад, ще малече захоплення авіацією переросло в юнацьке проєктування дронів, участь у всеукраїнських конкурсах юних винахідників, у створення безпілотника "Блек Хантер", котрого вже під час війни створюватимуть у Дніпропетровську й практично застосують на АТО.

Однак тут треба поміркувати й про те, як жінка з гуманітарною освітою змогла заглиблюватися й в технічні тонкощі конструювання свого сина. Для чого? Та й хіба це легко для жінки? Нелегко, але. Аби лишатися його справжнім другом, а не лише матір’ю. Не кажучи вже про його захоплення найекстремальнішими різновидами спорту, яких, по правді кажучи, спортом і не назвеш. Це щось набагато суворіше за спорт, це ті вподобання, які вели сина по життю в передбачуваному ним непростому напрямкові.

Фото: Youry Bilak

Однак мама Таня і її син вже були добряче підготовані до майбутніх військових дій. Наприклад, шахи, де Жора мав II розряд. Саме шахи допомогли йому у складних бойових завданнях повністю покладатися на інтуїцію в ухваленні важливих і швидких рішень, а зовсім не на логічні умовиводи.

Або Таеквондо. Тут син мав вже чорний пояс майстра. Чи здобув би він його без підтримки й розуміння матері? Інша яка б матінка горою стала, аби її чадо за краще пішло б на бальні танці або в ботанічний гурток. Однак Тетяна Тороповська точно знала, навіщо її синові така бойова вправність, для якої перспективи він себе тренував. Не для уявної а, на жаль, реальної.

Отакі-то матері бувають. Справжні матері.

Колекційні марки, створені на честь українських захисників, серед яких присвячена Георгію Тороповському

Автор: Богдан Жолдак
Головне фото: Тетяна та Жора на Майдані

Матеріал виготовлений в межах проєкту PLUS 1, автор Мар'ян Присяжнюк, директорка проєкту Марина Лук'янова

Останні матеріали:

Переглядів: 3211

Останні новини