Ми просто працюємо за системою НАТО – вдень та вночі, як готують стрільців-піхотинців

Ми просто працюємо за системою НАТО – вдень та вночі, як готують стрільців-піхотинців


У межах оборонної реформи масштабні зміни торкнулись Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ та Морської піхоти. На якісно новий рівень піднявся у Збройних Силах снайпінг, з’явився новий вид високоточного стрільця – марксмен.

Сухопутні війська – найчисельніший і найпотужніший вид ЗСУ в силу свого розміру змінюються менш помітно. Проте модернізуються танки, виготовляються нові ракетні системи й системи залпового вогню, модернізуються і надходять нові БМП, БТРи й автомобільна техніка.

За всіма ціми машинами стоїть солдат з автоматом, який окрім виконання специфічних функцій: механік-водій, навідник, оператор та інше – часто виконує роботу стрільця, або як вжилося в армійській розмові – піхотинця.

08:30

Стрільбище у Навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Інструктори завершують останні приготування, обговорюють плани на день. За 30 хвилин сюди прийде одна з рот Навчального центру, бійці-контрактники якої проходять курс молодого бійця (КМБ). Їм належить пройти оновлену програму підготовки стрільця-піхотинця.

Солдат повинен володіти індивідуальною зброєю, — говорить викладач циклу вогневої підготовки школи піхотинця, підполковник Ігор Безоглюк.Незалежно, ти танкіст, зенітник, медик чи артилерист — повинен володіти усіма видами загальновійськового бою. Масштабні операції 2014-2015 років показали недостатню навченість особового складу та її наслідки.

Підполковник Безоглюк у Десні з лютого 2019 року. До 2010-го служив у ЗСУ, з початком збройної агресії РФ воював у складі добровольчих підрозділів. З 2018-го служив в НГУ, був заступником командира окремого загону спецпризначення з бойової та спецпідготовки.

Курсант пристрілює автомат АКС-74. Фото: Анатолій Гаєвський

09:03

На стрільбище приходить рота курсантів. Бійців спочатку розділяють повзводно, потім інструктори взводи ділять на групи.

На полігоні різні взводи одночасно навчаються вправам. Розпочинають усі з «холощіння» – навичка плавного спуску гачка. На газову трубку ставлять гільзу і плавно роблять спуск так, аби гільза залишилася на місці.

Курсанти відпрацьовують вправу з «холощіння». Фото: Анатолій Гаєвський

Заняття починаємо з пристрілки зброї на 25 метрів, – пояснює інструктор з вогневої та тактичної підготовки Андрій Загорницький. – Кожна людина індивідуально, згідно зі своїми фізичними параметрами має підігнати зброю під себе. Коли боєць збирає групу на 25 метрів, вносимо поправки й переходимо на дистанції 50 і 100 метрів. Якщо курсант показав задовільний результат на 100 метрів, він переходить на рубіж із дальністю мішеней 150-250 метрів: лежачи, з коліна та стоячи.

Після загального інструктажу курсанти отримують набої і йдуть до навчальних місць. Над стрільбищем свистять поодинокі постріли, а за пару хвилин стрілянина й геть не припиняється.

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

– Ми не вигадували велосипед, просто навчаємо бійців за системою НАТО, – говорить керівник курсу Олексій В. – Ця система свого часу була реалізована для підготовки спецпризначенців американської поліції SWAT. Вона показала себе дуже результативно і її почали застосовувати для підготовки стрільців у всіх силових структурах США і в Збройних Силах відповідно. А звідти методика поширилась на усі держави-члени НАТО. Ми лише скоригували її до застосування саме в Сухопутних військах ЗСУ і під використання різних типів автоматів АК. Вона затверджена командуванням і сьогодні вже стала типовою для підготовки стрільця у Сухопутних військах. Під наглядом інструкторів з курсантами працюють і майбутні сержанти-інструктори навчальних полків центру. Військовослужбовці одночасно засвоюють нові техніки стрільби й методику передачі набутих вмінь.

Інструктор Андрій Загорницький проводить інструктаж курсантам перед відпрацюванням мішені на 100 метрів. Фото: Анатолій Гаєвський

– Нова система підготовки складніша і цікавіша, – каже Андрій Загорницький. – Більше теоретичних і практичних вправ. Після проходження курсу бійці їдуть у підрозділи, максимально володіючи індивідуальною зброєю, технікою стрільби. Курсанти, з якими ми сьогодні працюємо, проходять четверте заняття, і результат ви побачите на мішенях.

Після відпрацювання кожного етапу вправи бійці йдуть до мішені та з інструктором обговорюють результати, слухають поради й зауваження.

Завершується заняття стрільбою по рухомих мішенях на відстані 200-250 метрів. Тут уже з кожним бійцем інструктор працює індивідуально, пояснює тонкощі. Не з першого разу, не без допомоги, але мішені вражають усі курсанти. Відпрацювання автоматичних цілей стане для них перепусткою до наступного етапу.

Курсант стріляє по рухомих мішенях. Фото: Анатолій Гаєвський

Коли останній курсант покидає стрільбище, інструктори беруться за сержантів, майбутніх інструкторів навчальних полків. Хлопці зі зброєю на “ти”. Стрільба з різних положень, на ходу, з перепонами. Спостерігати за таким дійством – задоволення.

18:10

З сутінками на стрільбищі розпочинається друга частина занять. Курсанти освоять стрільбу по мішенях вночі з використанням нічного прицілу та без.

Курсанти розглядають комплекс для стрільби вночі. Фото: Анатолій Гаєвський

Російське вторгнення українська армія зустріла оснащена нічною оптикою кінця Холодної війни. Росіяни ж мали значну перевагу в засобах нічного спостереження. 

– 2015 року противник у Широкиному підходив на 200-250 метрів до наших передових укріплень і зі стрілецької зброї обстрілював позиції, – розповідає Ігор Безоглюк. – Нічні прилади у військах були не сильно розповсюджені, підрозділи зазнавали втрат людьми, технікою та обладнанням. До того ж це сильно пригнічувало моральний стан бійців.

За словами фахівців, і на сьогодні паритету в оснащеності нічними засобами спостереження Збройні сили з окупантами не досягли.

Інструктори обладнують автомат АК-74Н (автомат АК-74 із кріпленням типу «ласточкин хвост» для різних типів радянських прицілів) та контейнери з нічними прицілами НСПУ (нічний стрілецький приціл зразка 1970 року). До настання темряви кожний приціл пристрілюють до конкретного автомата.

Інструктор з курсантом пристрілюють комплекс для нічної стрільби. Фото: Анатолій Гаєвський

– В армії Росії вже є нові нічні приціли НСПУ-3 та 1ПН93, – розповідає інструктор. – Це оптика покоління 2+ і 3+. Вони дають кращу видимість на дальші дистанції. У нас же базовим нічником залишається радянський НСПУ.

З початком військової агресії РФ українські армійці різними способами намагаються покращити своє становище у темну пору доби. Найпопулярнішим є обладнання автомата/кулемета коліматорним прицілом та придбання пристрою нічного бачення (ПНБ). Вартість такого комплекту стартує від $1100 за ПНБ покоління 2+ і від $1700 за нічник 3+ покоління. Такі комплекти найчастіше можуть дозволити собі розвідники та інші бійці зі специфічними завданнями.

– Якщо порівнювати НСПУ і комплекс ПНБ-коліматорний приціл, я б віддав перевагу першому, – розповідає Ігор Безоглюк. – З нього можна впевнено вразити ціль на відстані до 600 метрів, ПНБ працює до 400 метрів. Є підприємства, які розробили проєкт модернізації НСПУ до рівня 2+ і 3. Це не дешево, в районі $1200. Я з ними ще не працював і у військах не бачив.

19:07

З настанням темряви на стрільбищі вимикають останні джерела світла. Курсантів знайомлять спочатку з принципом роботи самого НСПУ, а далі – практична стрільба.

Курсанти в темряві ведуть вогонь по мішенях. Фото: Анатолій Гаєвський

Довколишня темрява змушує всіх бути зібранішими та зосередженішими. В руках бойова зброя, а без допоміжного обладнання далі витягнутої руки нічого не видно.

Практична стрільба відбувається у два етапи, після першого боєць має можливість зробити роботу над помилками, внести поправки. Сьогоднішня стрільба для курсантів ознайомча і не остання, кажуть інструктори.

Нічні стрільби вкрай важливий елемент підготовки піхотинця, пояснюють військові. Після 2014-2015 років основну активність бойовики проявляють саме вночі. 

– З часу першого перемир’я противник боїться відкривати вогонь удень, – розповідає інструктор.  – Веде спостереження ОБСЄ, є системи відеофіксації. Вночі з’являється активність, рухаються диверсійно-розвідувальні групи, противник намагається розвивати систему спостережних постів.

Останнє відділення курсантів покине стрільбище далеко за 23.00, а інструктори ще обговорюватимуть сьогоднішні стрільби, результати й варіанти поліпшення своєї роботи.

Стрільба по мішені в темряві. Фото: Анатолій Гаєвський

Безумовно, армія мусить технічно готувати себе до не лише оборонного, а й до наступального бою вночі. Середній вік НСПУ у військах 30-35 років, а термін його експлуатації – 7. Та зрушення є, рано чи пізно вони дійдуть і до піхоти, а значить рядовий боєць має бути готовий, переконані в «Десні».

Текст та головне фото: Анатолій Гаєвський

Останні матеріали:


Переглядів: 1023

Останні новини