"Добряче нас "потрусило" — морські “Об’єднані зусилля-2021” на борту ракетного катера "Прилуки" (ФОТО, ВІДЕО)

"Добряче нас "потрусило" — морські “Об’єднані зусилля-2021” на борту ракетного катера "Прилуки" (ФОТО, ВІДЕО)


"Об'єднані зусилля" – наймасштабніші військові навчання українського війська протягом року. Цьогоріч участь у них взяли 12 500 вояків та понад 600 одиниць озброєння і військової техніки. До проведення стратегічного командно-штабного навчання залучено підрозділи 15 країн, серед них – 11 країн-членів НАТО та 4 країни-партнери.

У фокусі уваги журналістів, як правило, перебуває сухопутна компонента навчань, яка у 2021 році представлена маневрами на майже усіх полігонах Збройних Сил. 

Журналісти "Повернись живим" Анатолій Гаєвський та Максим Лиманський вирішили стати учасниками та показати морську частину "Об'єднаних зусиль-2021". Вони провели дві доби на ракетному катері "Прилуки" та малому броньованому артилерійському катері "Костопіль" у складі катерної групи, яка супроводжувала судно розмагнічування "Балта" та середній десантний корабель "Юрій Олефіренко". 

Про свій перший морський похід, враження від нього та перебіг навчань кореспонденти розкажуть у двох репортажах. Це другий з них – з ракетного катера "Прилуки". Прочитати першу частину історії ви можете – за посиланням

Місто та місце, з якого катери ВМС України висунуться у район проведення навчань, ми дізнаємося менше ніж за добу до відправлення. Й це не дивно – кожен рух українського флоту, склад групи, яка здійснює вихід та її мета – інформація не для широкого загалу. Куди, на скільки й як рухатиметься наш флот ми з напарником дізнаємося вже перебуваючи на борту.

10 годин потягом, ранкова кава й наша знімальна група на місці – в Одеському порту. Саме ця головна військово-морська база України і стала відправною точкою мандрівки.

Мені випала можливість побачити та зняти навчання на борту ракетного катера U153 "Прилуки", Анатолій Гаєвський же ненадовго став членом екіпажу малого броньованого артилерійського катера "Костопіль" – найновішого МБАК'а українського флоту. 

Кілька годин підготовки, коротка екскурсія, яку проводить старший лейтенант Жданов, знайомство з офіцерами та матросами й РК "Прилуки" в морі. Позаду нас на горизонті залишається Одеса, а попереду – безмежні чорноморські простори.

"Прилуки" (U153) — ракетний катер проєкту 206МР. Водотоннажність – 230 т, довжина – 38,6 м, ширина – 7,6 м, осадка – 2,1 м, максимальна швидкість – 43 вузли. Озброєння – 76,2-мм артустановка АК-176М, 30-мм артилерійський комплекс АК-630М

Це був перший мій вихід у відкрите море, тим паче на військовому судні, а тому все навколо викликає цікавість й навіть дитячий захват: катер впевнено йде курсом на Схід, розрізаючи хвилі, а кожен з членів екіпажу спокійно виконує свої завдання. Лише іноді шум моря та рев моторів перериває голос командира, який по внутрішньому зв'язку віддає накази матросам. 

Ракетний катер "Прилуки" залишає порт Одеси 

Над командним пунктом катера розташувався мобільний комплекс спостереження, переданий "Прилукам" командою "Повернись живим". Це був один з перших таких пристроїв, який потрапив у війська й перший, встановлений на суднах українських ВМС. За його допомогою з КП можна фіксувати та слідкувати за ситуацією на кілька миль довкола у будь-який час доби.

Мобільний комплекс спостережння, переданий на РК "Прилуки" Фондом "Повернись живим"

Сонце сідає й з палуби я перемістився на командний пункт. Разом з закінченням дня, скінчився і спокій на морі – вітер посилився, катер починає розхитувати. Командиру катера, капітану ІІІ рангу Володимиру Углінському, доповідають про трибальний шторм, штурману доводиться відхилятися від курсу і йти зиґзаґами, щоб уникнути надмірного розгойдування. Близько 22:00 "Прилуки" увійшли в заданий район, віддано наказ стати на якір.  

Десь в цей самий час вахтовий помічає БПЛА, який пролітає неподалік катера, й доповідає про це на КП. Лунає дзвін й капітан оголошує навчальну тривогу. Завдання екіпажу приготуватися до оборони судна від можливої спроби захоплення. Матроси озброюються, займають свої пости, розставляються чатові. 

Вахтовий оглядає акваторію у пошуках кораблів та катерів, безпілотних літальних апаратів противника

Після відпрацювання протидії ворожому нападу, чергові приступають до несення варти, а я відправився відпочивати до каюти.

О 4 ранку "Прилуки" знімаються з якоря й висуваються до місця проведення навчань, які заплановані у водах біля Херсонщини, поблизу Тендрівської коси. Дорогою знову помічаємо над катером роботу безпілотників – БПЛА умовного противника пролетів на висоті 300 метрів. Вахтовий доповідає про ворожу катерну групу, яку виявлено по курсу слідування "Прилук" до точки збору. Матроси отримують команду зайняти вогневі рубежі та приготуватися до ураження суден противника. Після успішного влучання, команда U153 продовжує спостереження за акваторією у пошуках інших представників ворожого флоту. 

Світанок я зустрічаю близько 6:00 на палубі РК "Прилуки" – це одне з найбільш потужних вражень за весь похід, бачити як з ніби з морського дна на горизонті з'являється розжарений сонячний диск, а поруч видніються силуети українського флоту. 

Світанок над корабельною групою ВМС ЗС України

Ми приєднуємося до корабельної групи ВМС України. Тепер її завдання – підтримати вогнем й охороняти висадку морського та повітряного десанту на необладнане узбережжя. Останнє – є ключовою компонентою навчань, яка покладена на середній десантний корабель "Юрій Олефіренко", десантний катер "Сватове" та гелікоптери морської авіації. 

Гелікоптери Мі-8 морської авіації здійснюють прикриття корабельної групи Військово-морських сил 

Прикриття операції з моря здійснювали МБАК'и "Костопіль" та "Нікополь", артилерійські катери "АКА-02" та "АКА-03", а також судно розмагнічування "Балта" та РК "Прилуки". Перед десантуванням морпіхів, тактична група кораблів й катерів ВМС провела розвідку та зачистила узбережжя. Контроль ситуації з неба забезпечували вертольоти Мі-8 та штурмовики Су-25. 

Штурмовики Су-25 авіації Повітряних Сил у небі над Чорним морем

"Юрій Олефіренко" та "Сватове" впритул наблизилися до Тендрівської коси. Середній десантний корабель відкрив апарель і на пляж рушили морські піхотинці, просуваючись углиб суходолу. Їм на підмогу з гвинтокрилів висаджуються десатно-штурмові підрозділи морпіхів. В цей час "Прилуки" патрулюють акваторію південніше точки висадки, поки не отримують від командування наказ наблизитися до інших суден з числа корабельної групи. Катер вповільнює хід і "на холостих" неквапливо продовжує рух. 

Морська піхота здійснює висадку з середнього десантного корабля "Юрій Олефіренко" та десантного катера "Сватове" на необладнане узбережжя Тендрівської коси

Цей час матроси використовують для перепочинку. На палубі зустрічаю Максима. Він не тільки військовий моряк, а й учасник російсько-української війни, який близько півроку тому повернувся з ротації на Донбасі. Підрозділ матроса боронив ділянку фронту на Світлодарській дузі неподалік Торецька. 

"Вночі чітко бачили на горизонті Горлівку", – розповідає Максим. За його словами, окупанти на цій ділянці не шкодували боєприпасів: "Бачиш, це по нас б'ють зі 120-мм мінометів", – показує він мені відео на телефоні

Максим пригадав, як після чергового обстрілу російські війська вирішили просунутися вперед й диверсійно-розвідувальною групою рушили в напрямку позицій українських захисників. У відповідь матрос з побратимами "насипали" ворогу кілька черг з "Дашки" (ДШК – станковий кулемет радянського виробництва – ПЖ) й окупанти вимушені були відступити. 8 місяців ротації й Максим знову на флоті. 

Час на відпочинок вичерпався, я повертаюся на місток, де дізнаюся, що своє завдання "Прилуки" успішно виконали й тепер ми йдемо на базу – на годиннику близько 10 ранку.

Здіймається вітер, море збурюється і катер, як у кіно, розбиває носом хвилі. Через командний пункт виходжу на верхню палубу до вахтового й прошу його дозволу піднятися на дах КП, щоб це зняти. Матрос на посту наполегливо просить мене бути обережним і по драбині мені таки вдається вилізти нагору.

Це можна вважати "місцями в першому ряду", однак замість фільму перед тобою на багато миль вперед тільки море, шквальний вітер і "Прилуки", які "з боєм" прориваються крізь хвилі. Подих перехоплює й хочеться пробути тут максимально довго, але погода погіршується, тому кілька кадрів – і всередину відпочивати після насиченого ранку. 

Ракетний катер "Прилуки" під час чотирибального шторму поблизу Тендрівської коси

Шторм то набирає, то збавляє оберти, підіймаюся з каюти на КП. Керує процесом на командному пункті капітан ІІІ рангу Володимир Углінський.

"Старшино, який курс?", – питає він в штурмана. – "Курс 290 градусів", – відповідає старшина. Командир оцінює обстановку на морі й віддає наказ: "Праворуч 5, тільки повільно, щоб нас не "кинуло". – "Слухаюсь!", – штурман переводить ручку керма й фіксує новий курс. – "Є. праворуч 5". 

Штурман намагається вести "Прилуки" рівно, проте часом катер таки наштовхується на високі хвилі й встояти на ногах важко навіть досвідченим морякам. 

"Ух і добряче нас "потрусило"! Я навіть не пригадаю, щоб нас так гойдало", – напівжартома говорить капітан Углінський. – "Мені доповіли про ситуацію на "Костополі", там вашому колезі не солодко прийшлося – вони теж потрапили у шторм". 

З наближенням до Одеси море заспокоїлося, починаємо помічати на радарах та на горизонті вантажні кораблі, контейнеровози та катери берегової охорони. Вихід на палубу дозволений і я вирішив ще раз поглянути на місто з борту катера.

Вид на Одесу з моря

В цей час матроси готуються до швартування у Практичній гавані, а на КП капітан Углінський інструктує штурмана: "Уважно слухай мої команди й миттєво підкручуй кермо. Тут треба працювати швидко. Зрозуміло?". – "Слухаюся!", – відповідає старшина

Тепер все залежить від чіткої взаємодії капітана, старшого лейтенанта Жданова, який стоїть на панелі керування двигунами, машинного відсіку і штурмана. Йдемо за сигнальними ліхтарями порту які вказують вірність напрямку для заходу у гавань. Збавляємо хід, звучить команда командира: "Ліво 15! Ліва машина стоп! ", – її дублює лейтенант Жданов: "Ліва машина стоп – права вперед!". Ще кілька команд і "Прилуки" пройшли мол Одеського порту. 

Далі складніше  – тепер завдання зайти в Практичну гавань й пришвартуватися. "Право 20, права машина стоп!", – кричить у рацію капітан Углінський. – "Обидві машини стоп!", – і ми у гавані. Катер розвертається й наближається кормою до причалу. За 10 хвилин "Прилуки" пришвартовані, командиру доповідають: "Час швартування – 18:00".

До мене підходить старшина й посміхаючись питає: "Ми вже пришвартовані – вам не хочеться зійти на берег?". – "Ще встигну", – відповідаю я. 

Зібравши речі, попрощавшись з екіпажем, я зійшов на берег у Практичній гавані близько 18:30 – мій перший морський похід тривав понад добу.

ФОТО – Максим Лиманський

ВІДЕО – Анатолій Гаєвський


Переглядів: 5682

Останні новини