Найбільші навчання НАТО в поблизу Криму й Калінінграду та майбутнє української військової авіації: новини тижня, які ви могли пропустити

Найбільші навчання НАТО в поблизу Криму й Калінінграду та майбутнє української військової авіації: новини тижня, які ви могли пропустити


  • Міністерство ветеранів України створить гарячу лінію для ветеранів з питань соцзахисту, працевлаштування, медичної, санаторно-курортної реабілітації, психологічної, правової підтримки. Новий сервіс працюватиме на платформі Урядової «гарячої лінії» і матиме єдиний телефонний номер для всіх регіонів України.

  • 10 лютого снайпер російських окупаційних військ поранив українського воїна поблизу населеного пункту Піски у Донецькій області.

  • Державний концерн "Укроборонпром" потрапив до переліку прозорих оборонних компаній світу складених Transparency International Defence & Security. Перелік поділяється за рейтингом: A (VERY HIGH), B (HIGH), C (MODERATE), D (LIMITED), E (LOW) та F (VERY LOW). За ним вітчизняна оборонна компанія отримала рейтинг LOW – низький.

  • ВМС ЗС України отримали швидкісні RIB та RHIB човни від США в межах матеріально-технічної допомоги.

  • Вранці 11 лютого поблизу населеного пункту Зайцеве у Донецькій області від кулі російського снайпера загинув український воїн Олександр Глушко. Ввечері того ж дня від кулеметної черги біля Новомихайлівки на Донецькому напрямку помер воїн Владислав Лященко. 

  • До Сил реагування НАТО вступить ще один підрозділ Сил спеціальних операцій ЗС України, зараз він готується до проходження оцінювання першого рівня NEL-1. 

  • 11 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський розпочав робочу поїздку на Донбас. Глава держави ознайомився із ситуацією на передовій і поспілкувався з військовослужбовцями, які несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Разом з Президентом у Донецьку область вирушили посли іноземних держав, зокрема й представники країн G7.

  • Станом на 12 лютого в Україні за час пандемії зафіксовано 1 262 867 випадків захворювання на COVID-19 (4 773 нових за добу), з них 24 174 померли, 1 106 155 пацієнт одужав. Щодо ЗСУ, то там станом на п'ятницю хворіли 546 (за добу зареєстровано 41 нових заслаблих), загалом за час пандемії одужали 15 359 військовослужбовців ЗСУ, зафіксовано 43 померлих.

Важливі військові новини тижня, що минає, – у традиційному дайджесті «Повернись живим».

НАТО готується до найбільших навчань поблизу Калінінграду та Криму

НАТО готується в кінці весни – на початку літа 2021 року до проведення найбільших навчань поблизу Калінінграду та Криму. Про це повідомляє "Суспільне.Крим" з посиланням на заяву верховного головнокомандувача силами НАТО в Європі американського генерала Тода Уолтерса.

Пройдуть наймасштабніші маневри Північноатлантичного альянсу Defender Europe – 2021 на території 12 держав. У Defender Europe — 2021 візьмуть участь близько 31 тис. військовослужбовців з 26 країн НАТО і партнерів організації. На східному фланзі НАТО, як це було кілька останніх років, основним стратегічним завданням для альянсу, яка розігрується на навчаннях, залишається вирішення «проблеми» Калінінградського ексклава і Сувальського коридору, які дають можливість легко “відрізати” і оточити країни Балтії в разі конфлікту з Союзною державою Росії і Білорусі.

На південному сході Європи, згідно з неодноразовими заявами керівництва НАТО, проблемою стає "мілітаризація Криму, окупованого Росією", яка "дестабілізує обстановку в чорноморському регіоні". Заявляючи про одночасне проведення масштабного навчання Defender Europe — 2021 на двох стратегічних напрямках, військове керівництво США і НАТО мають на меті відпрацювання узгоджених дій проти Росії і Білорусі.

При цьому в Центральній Європі, ймовірно, війська будуть розігрувати план "розширення" Сувальського коридору за рахунок території Білорусі і Калінінградської області. На південному сході — ізоляцію Криму від решти території Росії.

Як пише "Мілітарний", у Калінінградській області, на кордоні з Польщею та Литвою вже сформована мотострілецька дивізія, до складу якої входять артилерійський, мотострілецький та танковий полки. У 2019 році, сформований роком до цього, 11 танковий полк отримав перший батальйонний комплект Т-72Б3 та батальйонний комплект знятих з консервації БМП-2.

Пункт постійної дислокації новоствореного танкового підрозділу – місто Гусєв. У 2020 році він отримав на озброєння ще 30 нових танків Т-72Б3. Також у 2019 році на озброєння полку надійшов дивізіон самохідних артилерійських установок 2С19М1 "МСТА-С". Інша артилерійська частина дислокована у Калінінградській області – 244-та артилерійська бригада у 2019 році отримала протитанковий дивізіон 9П157 "Хризантема-С". Додатково у Калінінградській області постійно присутній патрульний корабель озброєний крилатими ракетами типу "Калібр" та винищувачі Су-30СМ, кількість яких не відома, а також на нові ракетні комплекси "Искандер" переозброєної 152 ракетної бригади.

У 2020 році на озброєння ЗСУ прийнято 29 зразків техніки

У 2020 році на озброєння українського війська прийнято 29 зразків військової техніки. Таку інформацію озвучив Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), пише АрміяInform. Допущено до експлуатації 33 зразки озброєння.

Зокрема, це зразки бронетехніки –  бойова колісна машина "Козак-2М1" та тактична бойова колісна машина "Дозор-Б". Серед інших – безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ "Фурія", 7,62-мм снайперська гвинтівка UAR-10M, 14,5-мм однозарядна великокаліберна гвинтівка ручного заряджання T-REX, переносна радіостанція цифрового транкінгового зв’язку спеціального призначення "Либідь К-1А", береговий ракетний комплекс 360МЦ, ударний безпілотний авіаційний комплекс Bayraktar TB2, комплекс протидії безпілотним літальним апаратам EDM4S-UA, тепловізійна система нічного керування ATRI TINDS, комплекс зенітний ракетний переносний 9К310УМ "Колібрі" (модернізований ПЗРК "Игла-1"), захисний авіаційний шолом HGU-56/P RWH тощо.

Фахівці Інституту також здійснили науково-методичне забезпечення 56 випробувань дослідних зразків ОВТ, засобів ураження і боєприпасів, техніки зв’язку та тилу. Виконано 40 науково-дослідних та здійснено науково-технічне супроводження 282 дослідно-конструкторських робіт із розробки (модернізації) зразків (комплексів, систем) ОВТ, засобів ураження і боєприпасів та техніки тилу.

За даними "Мілітарного", у 2020 році на закупівлю й модернізацію озброєння та військової техніки з державного бюджету України надійшло майже 13 млрд грн. Загалом, відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2020 рік, до ЗСУ надійшло понад 10,5 тис. одиниць нового й модернізованого озброєння та військової (спеціальної) техніки.Також понад 1,5 тис. одиниць керованих засобів ураження та понад 3 млн штук боєприпасів різного призначення.

Цьогоріч за ДОЗ (Державним оборонним замовленням) 2020 року ЗСУ отримає озброєння на 10 млрд гривень. За словами Міністра оборони України Андрія Тарана планування заходів із закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення відбувалося ще у 2020-му році за чинним на той час законодавством.

Космічна розвідка України показала як РФ мілітаризує Крим

Космічна розвідка України показала як Росія мілітаризує окупований Крим. Низку об’єктів було продемонстровано у матеріалі проєкту Радіо Свобода "Крим.Реалії". За російською мілітаризацією українського півострова, щодня з космосу спостерігають в Українському національному центрі управління та випробувань космічних засобів.

Попри те, що Україна власних супутників не має, але напряму приймає сигнал від іноземних космічних апаратів. Наша держава стежить за Росією у Криму із космосу з 2014 року та як заявляють у національному центрі управління та випробувань космічних засобів можуть визначити розташування військових об’єктів на окупованому півострові з точністю до 50 см на 1 піксель. Минулого року було введено в експлуатацію новий радіотелескоп РТ-32 створеному у процесі дослідної модернізації 32-метрової антени MARK-4B. Розташований новий радіотелескоп у Центрі космічних досліджень і зв’язку, що в місті Золочів на Львівщині.

До 2025 року в Україні передбачена модернізація всіх типів бойових літаків

До 2025 року передбачена модернізація всіх типів бойових літаків, що перебувають на озброєні Повітряних Сил ЗСУ. Такі дані озвучив Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації ОВТ. Льотно-випробувальний склад Інституту в рамках виконання дослідно-конструкторських робіт виконуватиме польоти на модернізованих літаках типу Су-24МР (М), Су-25, МіГ-29 та Су-27.

В Україні вже декілька років тривають дослідно-конструкторські роботи по модернізації винищувачів МіГ-29МУ2. На літаку МіГ-29МУ2 встановлено системи VOR, ILS, DME — бортову апаратуру, яка дасть змогу в автоматичному режимі здійснювати контроль за посадкою літака та виконувати польоти на міжнародних трасах.

Завдяки модернізації на МіГ-29МУ2 можливе встановлення ракетно-бомбового озброєння з телевізійними головками наведення типу Х-29Т типу «повітря-поверхня» та КАБ-500КР, про випробування яких "Мілітарний" повідомляв у вересні 2020-го року. Кореговані авіаційні бомби КАБ-500КР з телевізійною голівкою самонаведення та ракети Х-29Т випробовували по наземним учбовим цілям на авіаційному полігоні Повурськ в Ковельському районі.

У травні 2019-го року стало відомо, що на базі Львівського Державного авіаційно-ремонтного заводу починаючи з 2020-го року заплановано розпочати роботи з модернізації літаків марки МіГ за участі іноземних партнерів. В серпні 2020-го стало відомо, що таким партнером стане ізраїльська компанія Elbit Systems. За домовленостями вона модернізуватиме українські МіГ-29 за 40 млн доларів за одиницю, поки йдеться про модернізацію партії з 11 винищувачів Повітряних Сил ЗСУ.

Щодо інших бойових літаків – Су-24М (МР), Су-25 та Су-27, то відомо про роботи над літаком-розвідником Су-24МР, які проводить ДП «Одеський авіаційний завод». Щоправда, Міністерство оборони України припинило фінансування модернізації фронтового розвідника Су-24МР до усунення всіх недоліків.

Водночас Візією Повітряних Сил ЗСУ передбачено заміну всього парку радянських бойових літаків на один уніфікований західного виробництва. В пріоритеті впродовж 2023-2025 років у Командуванні ПС ЗСУ вважають доцільним закупити до 6-12 одиниць нового типу літака, за для вивчення його характеристик, форм і способів застосування, організації системи перепідготовки авіаційного персоналу та удосконалення наземної інфраструктури.

Проте станом на лютий 2021 року закупівля нових винищувачів для Повітряних Сил ЗСУ не включалась до проєктів документів Планування оборонного замовлення. Мова йде про середньостроковий та довгостроковий період відповідно до орієнтовних показників оборонного замовлення. Зараз у Командуванні чекають рішення держави на закупівлю нових винищувачів на заміну наявного авіаційного парку радянських зразків.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Розробка української авіоніки обійдеться у майже 2 млрд грн

Розробка вітчизняної авіоніки для літаків та гелікоптерів обійдеться Україні у майже 2 млрд гривень (1769 млн) впродовж 10 років. Як пише "Мілітарний", про це йдеться у Державній цільовій науково-технічній програмі розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки оприлюдненій Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України. За програмою фінансування отримало піднапрям "Авіаційні системи".

Фінансування відбуватиметься за кошти платників податків у розмірі 1099,9 млн гривень та з інших джерел (коштом підприємств) – 669,1 млн гривень.

Піднапрям розділений на чотири частини по розробці та впровадженню:

  • пілотажно-навігаційного обладнання для літаків і вертольотів
  • систем електронної індикації для літаків і вертольотів
  • комплексу радіозв’язку для літаків і вертольотів
  • бортових систем літаків і вертольотів
  • бортового радіоелектронного обладнання нових літаків і вертольотів

Фінансування піднапряму «Авіаційні системи» за державною програмою на 10 роківФінансування піднапряму «Авіаційні системи» за державною програмою на 10 років

Пілотажно-навігаційне обладнання для літаків та вертольотів отримає фінансування у розмірі 389,1 млн гривень, з яких частка державних коштів складе 242,1 млн гривень, а інші джерела – 147 млн гривень.Представлення зразків вітчизняних зразків пілотажно-навігаційних приладів (всього роботи йтимуть по трьох позиціям) має відбутися у 2029 році. 

Системи електронної індикації для літаків та вертольотів за державною програмою потребують кошти у розмірі 391 млн гривень. 243 млн гривень – це фінансування з державного бюджету, а ще 148 млн – інші джерела (кошти підприємств). Роботи профінансують для чотирьох типах, два мають завершені у 2027 році, один у 2028, решту – у 2029 році. Комплекс радіозв’язку для літаків та вертольотів планують завершити у 2026 році, а витрати коштів – 161,6 млн гривень. 100,4 млн гривень – це гроші платників податків, а ще 61,2 млн гривень – інші джерела. Бортові системи літаків та вертольотів фінансуватимуться по 6 позиціям на загальну суму в 171,7 млн гривень (106,7 млн гривень – державне фінансування та ще 65 млн – інші джерела). Календарний план завершення – 2 системи у 2025 році, одна – 2026 року, та ще 3 у 2028 році.

Розроблення щодо комплексування (інтеграції) бортового радіоелектронного обладнання нових літаків і вертольотів потребує 655,5 млн гривень. Держава віддасть на це 406,7 млн гривень, з інших джерел буде профінансовано на 247,9 млн гривень. У 2027 році має бути представлене вітчизняне бортове радіоелектронне обладнання.

 


Переглядів: 3793

Останні новини