Озброєні вогнем – направлені пожежі на службі в окупантів

Озброєні вогнем – направлені пожежі на службі в окупантів


30 вересня Луганщину знов охопили масштабні лісові пожежі. Основні осередки займання виникли безпосередньо уздовж лінії зіткнення поблизу населених пунктів Станиця-Луганська, Щастя, Старий Айдар, Трьохізбенка, Кряківка, Оріхово-Донецьке тощо. Завдяки сильному східному та південно-східному вітру вогонь того ж дня перекинувся на населені пункти Муратове, Капітанове та на околиці міста Сєвєродонецьк.

Мапа пожеж з 30.09 по 03.10.2020 року

Станом на 7 жовтня, продовжувалося гасіння пожеж в лісових масивах в Луганській області. Найбільш складна обстановка, за інформацією Держслужби з надзвичайних ситуацій, склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапило 32 населених пункти. Станом на середу основні зусилля рятувальників були направлені на захист населених пунктів, польового артилерійського складу ЗСУ поблизу селища Боровеньки та газорозподільчої станції на околиці Олександрівки. Також залишався локалізованим осередок біля селища Гаврилівка на площі 150 га.

Наразі достеменно відомо про 11 загиблих осіб. Ще 19 постраждалих госпіталізували (зокрема, трьох працівників ДСНС України). 

На перший погляд, все може здатися звичайним сезонним стихійним лихом, але це вже друга масштабна пожежа на Луганщині безпосередньо у зоні проведення ООС в цьому році.

Враховуючи багато інших локальних випадків займання, а також з огляду на неодноразово зафіксовані дії російських окупаційних військ, спрямовані на створення таких осередків (обстріли, підпали тощо), можна стверджувати: організація на території України направлених пожеж стає звичайною практикою Кремля та фактично є одним з його методів гібридного бойового впливу. 

Найбільші пожежі 2020 року

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій України, станом на 1 серпня 2020 року тільки в лісовому фонді країни кількість пожеж збільшилася в три рази, а площа — в 40 разів (порівняно з минулим роком).

До наймасштабніших лісових пожеж, які сталися на території України цього року, слід віднести такі:

  • квітень 2020 року — пожежі у Чорнобильській зоні відчуження, на території Житомирської та Київської областей; 

  • липень 2020 року — пожежі на території Новоайдарського району Луганської області (зона проведення ООС, поблизу лінії зіткнення);

  • жовтень 2020 року — пожежі на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького та Старобільського районів Луганської області (зона проведення ООС, поблизу лінії зіткнення).

Зона відчуження

Пожежі, що виникли на території Житомирської та Київської областей у квітні 2020 року, попри завдання значних матеріальних та фінансових збитків, також доволі сильно вплинули на морально-психологічний стан населення столиці України та найближчих областей. Річ у тім, що пожежами охопило Зону відчуження, в тому числі й так званий «Рудий ліс», де осіла значна частина радіоактивного пилу після Чорнобильської катастрофи у 1986 році. Занепокоєння людей почало зростати, коли столицю просяк смог, а її мешканці почали відчувати стійкий запах згарища. 

Прогноз переміщення потенційно забруднених повітряних мас внаслідок пожеж в Зоні відчуження на 13-14 квітня 2020 року

Все це доповнювалося тим, що в Україні на той час вже розпочався національний карантин. 

Щодо виникнення даної пожежі, то МВС серед іншого розглядало й версію з навмисними підпалами. 

На це вказувало декілька моментів:

  • осередки займання були в різних місцях та у глибині лісів, де люди зазвичай не ходять;

  • одному з місцевих мешканців вдалося зафіксувати на відео двох підпалювачів на мопедах, за що він отримав нагородний годинник від заступника Міністра внутрішніх справ;

  • інші місцеві мешканці в лісі знайшли смолоскипи, якими, ймовірно, здійснили підпали.

Отже, можна припустити, що  пожежі організова, аби завдати Україні збитків та вплинути на морально-психологічний стан її громадян.

Слід зазначити, що Російська Федерація з 2014 року продовжує гібридну агресію проти України, і тому для Кремля завжди доречна дестабілізація нашого суспільства і значне зростання наших витрат.

Водночас наразі про участь Росії у цих підпалах можна казати лише опосередковано.

Зона проведення ООС

Лісові пожежі на Луганщині в цьому році завдали значної шкоди не тільки місцевим мешканцям і навколишньому середовищу, а й підрозділам ЗСУ та іншим формуванням зі складу сил та засобів Операції об`єднаних сил, дислоковані вздовж лінії зіткнення.

За повідомленнями Штабу ООС, пожежа, яка почалася 30 вересня, сталася внаслідок підпалу противником сухої трави трасувальними кулями на різних ділянках фронту.

Також представники Станично-Луганської РДА повідомили на своїй сторінці в facebook, про застосування противником важкого озброєння, після чого почали поступати повідомлення про пожежу у лісовому масиві біля КПВВ.

Водночас військовослужбовцями однієї з бригад, що розташовується безпосередньо вздовж лінії зіткнення, надали представникам міжнародного благодійного фонду «Повернись живим» відеодоказ спроб підпалювання противником сухої трави у так званій «сірій зоні».

Попередня велика пожежа, що сталася у липні на цьому ж напрямку, почалася не з передової, а з глибини лісу,  а саме з району озера Ведмеже.

Результат липневих пожеж (чорна пляма - вигорівший ліс)

І все ж, ймовірність навмисного підпалу даного району залишається високою принаймні через те, що наступного дня після поширення пожеж, співробітники контррозвідки СБУ затримали агента ФСБ РФ, який мав здійснити диверсію, підірвавши цистерни з аміаком місткістю 3500 тонн на території ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».

Не виключено, що цей диверсійний акт мав відбутися у комплексі зі штучно створеними агентами Кремля пожежами.

Але чи вперше російські окупаційні війська використовують направлені пожежі у бойових цілях?

«Сама тактика випалювання наших позицій не нова», – наголошує ветеран війни, менеджер по роботі з військовими МБФ «Повернись живим» Андрій Римарук. За його словами, з 2015 року противник регулярно застосовує такі методи на різних ділянках фронту з мінливим успіхом. Попри це, в лісах уздовж річки Сіверський Донець таких великих пожеж до цього року не було.

Як противнику вдається створювати пожежі на нашій території

Глобально є два способи утворення Росією пожеж на території України: прямий та опосередкований.

Прямий – характерніший для зони бойових дій, де російські військовослужбовці, «добровольці» та місцеві колаборанти безпосередньо утворюють осередки пожеж за допомогою:

  • так званих «коктейлів молотова» або інших саморобних запалювальних сумішей;

  • трасувальних боєприпасів;

  • сигнальних мін чи освітлювальних ракет;

  • освітлювальних мін чи артилерійських снарядів;

  • звичайних мін,  артилерійських снарядів чи танкових пострілів тощо.

Андрій Римарук також наголошує, що останнім часом противник для скидання невеликих запальних снарядів все частіше використовує малі квадрокоптери.

Опосередкований – характерніший для створення пожеж в тилових районах, зокрема поза зоною бойових дій, наприклад, у Чорнобильській зоні відчуження. Зазвичай для цього не потрібна безпосередня участь російських чинних військовослужбовців чи співробітників спеціальних служб. Може використовуватись вербування безхатьків на місцях або просто лояльних до РФ громадян України (в тому числі через мережу інтернет), які за умовну плату  підпалюють ліс, поля або комиші.

Причини успіху в застосуванні направлених пожеж російськими окупаційними військами у зоні проведення ООС

На рівень успішності направлених пожеж, як і на успіх застосування хімічної зброї, дуже сильно впливають погодні умови.

Чому ж даний вид агресії був вдалим саме на Луганщині?

В цьому регіоні противник має вигідні позиції та сезонні сприятливі погодні умови, особливо на ділянці лінії розмежування Кряківка — Трьохізбенка — Лопаскине — Старий Айдар — Щастя — Піщане — Станиця Луганська.

1. Особливості місцевості

Позиції регулярних військ України та російських військ на вищевказаній ділянці фронту розділені річкою Сіверський Донець. Це значно знижує можливість перекидання осередків пожеж з нашої території на територію, тимчасово підконтрольну противнику. Тому створюючи такі пожежі, російські окупаційні війська фактично нічим не ризикують. 

Власне ліси присутні лише на лівому (північному) березі річки Сіверський Донець, який контролюється саме регулярними військами України. Простіше кажучи — там є чому горіти. Ліси вздовж ріки є змішаними, але ті, що розташовані трохи вище — переважно соснові, які є дуже сухими й схильні до швидкого розповсюдження вогню.

2. Вітри

Для південно-східних районів України характерні високі швидкості вітру,  в тому числі, в районі Донецької височини, яка знаходиться в межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей.

Донецька височина на мапі України

Згідно з метеорологічними даними, протягом усього вересня 2020 року в районі поточних пожеж зберігалися східні панівні вітри. Саме вони дозволили пожежі швидко поширитися далі на захід у бік Сєвєродонецька.

Заміри здіснено за допомогою сервісу meteo.farm в районі н.п. Кряківка (де був один з осередків займання). На діаграмі вказано звідки дув вітер (зі сходу), та його інтенсивність за вказаний період

Планування таких операцій противнику також полегшують і сучасні метеорологічні онлайн-сервіси у відкритому доступі (такі як windy.com). Такі портали дозволяють отримати доволі точний прогноз на декілька днів, зокрема за напрямком і силою вітру. Цього достатньо, щоб підібрати вдалий час для організації направлених пожеж.

3. Вологість

Гідротермічний коефіцієнт зволоження в місцях поточних пожеж вказує на те, що у регіоні фактично панує сильна посуха.

Заміри здіснено за допомогою сервісу meteo.farm в районі н.п. Кряківка (де був один з осередків займання) в період з 01 березня до 01 жовтня 2020 року

Така ситуація виникла через низьку кількість опадів на Луганщині впродовж весни-літа 2020 року. Про це свідчать дані гідрометцентру: в середньому за період з березня по вересень (включно) в районі міста Луганськ випадає 297 мм опадів.

Статистичні дані гідрометцентру в районі міста Луганськ, в період з 01 березня до 01 жовтня 2020 року (обрано Луганськ, оскільки там була одна з найближчих станцій, з якої ведеться спостереження  з 1899 року)

За даними сервісу meteo.farm за період з березня по вересень (включно) у цьому році тут випало лише 190 мм опадів, що на 36% менше середнього показника.

4. Режим «припинення вогню»

Напередодні оголошення чинного режиму «припинення вогню», протягом липня 2020 року, Україна зазнала бойових втрат через обстріли російських окупаційних військ, а отже, фактичних передумов для припинення вогню не було.

Доцільність запровадження режиму «припинення вогню» в його чинній редакції ставиться під сумнів у суспільстві та в самій армії. Через комплекс заходів з його дотримання Збройними Силами України, військовослужбовці не можуть давати відповідь на «неприцільні» обстріли противника. Тобто фіксуючи вогонь противника трасувальними кулями в бік порожнього поля або лісу, наші війська не можуть відкривати вогонь у відповідь, хоча і знають, що мета цього обстрілу — утворення осередку пожежі. Так само, як не можуть відкрити вогонь на ураження по членах російських збройних формувань, які в повний зріст використовують запалювальну суміш, аби розпочати пожежу в «сірій зоні».

5. Інше

Українські військовослужбовці не спроможні оперативно гасити створені противником осередки займання трави або лісу, особливо коли пожежа виникає на лінії зіткнення. Головна проблема не в тому, що бійці не мають спеціальних засобів для гасіння, а в безпосередній близькості противника та наявності в «сірій зоні» інженерних загороджень. Це означає, що при спробі гасіння існує великий ризик отримати мінно-вибухову травму або вийти на лінію вогню противника. Водночас, на бойових позиціях з-поміж засобів гасіння пожеж зазвичай є декілька лопат, ломів, сокир, відер та ящик з піском (або невелика бочка з водою). 

Тому більш-менш ефективно гасити пожежі на передовій можуть хіба в межах опорнго пункту, але не поза ним. Це означає, що вогонь легко розповсюджується вздовж лінії розмежування або далі в тил.

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

Чого досягає противник, утворюючи направлені пожежі на території України

Створити осередок пожежі за сприятливих погодних умов надзвичайно просто та дешево. З точки зору відношення досягнутих результатів та витрачених ресурсів цей метод гібридного впливу на наші війська є надзвичайно ефективним, тому вкрай важливо бути готовими до того, що він триватиме.

Українська сторона не використовує цей метод ведення війни з низки причин:

  • ми цінуємо життя цивільного населення;

  • направлені пожежі фактично є зброєю невибіркової дії;

  • крім цивільного населення, пожежі знищують флору та фауну (в тому числі, врожай та худобу), що може призвести до принаймні часткової продовольчої кризи.

Російська Федерація неодноразово порушувала правила ведення війни: здійснювала артилерійські обстріли України з власної території, вела вогонь по населених пунктах, організовувала репресії та тортури цивільного населення у Криму та на Донбасі, збила борт MH-17 над Україною тощо — тому вона ймовірно й далі використовуватиме пожежі як метод впливу на Україну.

Направлені пожежі у зоні бойових дій допомагають противнику досягти таких цілей:

  • завдання фінансових, ресурсних та репутаційних збитків державі та її керівництву, зокрема керівництву ООС;

  • військовослужбовці можуть бути вимушені на певний час покидати займані позиції, що призводить до часткової або повної втрати обороноздатності підрозділу;

  • у штабів та інших підрозділів управління й забезпечення військових частин України може виникнути необхідність здійснити термінове одночасне переміщення з займаного району, що може призвести до тимчасової втрати управління і дезорганізації підпорядкованих бойових підрозділів;

  • полум`я може фізично знищувати:

    • особовий склад та цивільне населення;

    • озброєння та військову техніку;

    • дерев`яні та дерево-земляні фортифікаційні споруди,  а також наметові містечка та інші пункти дислокації військових частин та підрозділів;

    • дроти зв`язку та силові дроти, що може призвести до втрати керованості та зниження інтенсивності застосування технічних засобів розвідки та іншого обладнання;

    • мінні та інші інженерні загородження;

    • особисте та військове майно, продовольчі запаси, запаси паливно-мастильних матеріалів та води;

    • лісові насадження, що значно знижує рівень маскування частин та підрозділів, що дислокуються в регіоні пожежі (надалі це виключає можливість прихованого переміщення військової техніки та особового складу).

«Тільки внаслідок двох пожеж в липні та жовтні 2020 року з-поміж допомоги Фонду у військових підрозділах було знищено силові кабелі, обладнання декількох камер спостереження (які безпосередньо допомагають фіксувати порушення режиму «припинення вогню» російською стороною), один квадрокоптер та декілька тепловізійних прицілів», — наголошує Андрій Римарук. Вочевидь втрати військового майна та озброєння в рази більші.

  • виникає потреба у застосуванні військовослужбовців не за призначенням (до гасіння пожеж у зоні ООС можуть залучати більше ніж 1000 військовослужбовців та сотні одиниць військової техніки), внаслідок чого зростає рівень небойових втрат (наприклад, випадкові підриви на мінних загородженнях) та знижується рівень бойової готовності залучених підрозділів;

  • техніка (в т.ч. авіаційна), залучена до гасіння та ліквідації наслідків пожеж, витрачає багато паливно-мастильних матеріалів та використовує свій моторесурс, а отже функціонуватиме менше;

  • погіршують якість повітря, що може значно ускладнити дихання особового складу та його стан здоров`я загалом;

  • можуть виконувати маскувальну функцію (як і димові завіси);

  • деморалізують особовий склад тощо.

Направлені пожежі поза зоною бойових дій допомагають противнику досягти таких цілей:

  • завдання фінансових, ресурсних та репутаційних збитків нашій державі та її керівництву;

  • шкода навколишньому середовищу;

  • вплив на морально-психологічний стан населення;

  • зміщення акцентів уваги населення в інформаційному просторі тощо.

Підсумки

Російська Федерація використовує поточний  режим «припинення вогню» та сприятливі погодні умови для організації направлених лісових пожеж. У разі відсутності адекватної реакції вищого військово-політичного керівництва України, Кремль продовжуватиме аналогічну та іншу підривну діяльність як на лінії зіткнення, так і поза зоною бойових дій. 

Аби противник принаймні знизив інтенсивність створення осередків пожеж, українській владі доцільно:

  • визнати очевидні факти участі російських окупаційних військ у процесі утворення направлених пожеж і публічно звинуватити їх у цьому;

  • дозволити українським військовослужбовцям у зоні проведення ООС  відкривати вогонь на ураження після кожного обстрілу противником,  включно з  «неприцільними»;

  • прирівнювати навмисне створення пожеж до прямого прояву агресії проти України, в тому числі, поза зоною бойових дій.

Автор дослідження: Антон Шевченко, аналітичний відділ ГО «Повернись живим»

Останні матеріали:


Переглядів: 2177

Останні новини