Пережити полон — випуск з Євгеном Чуднєцовим

Пережити полон — випуск з Євгеном Чуднєцовим


У відповідь на російське вторгнення та обстріли рідної Макіївки Євген Чуднєцов записався автоматником до "Азову". 14 лютого 2015 року під час боїв за Широкине бійця захопили в полон проросійські бойовики. Внаслідок катувань, нелюдських умов утримання й примусових робіт він втратив більшу частину зубів та схуд на 15 кілограмів. Разом з іншими захопленими бійцями його змушували займатися розмінуванням і розчищенням донецького аеропорту. На маріонетковому суді так звані "прокурори" окупантів вимагали смертного вироку для Чуднєцова, проте зрештою Євгену "присудили" 30 років ув’язнення. Про два роки та дев'ять місяців у заручниках, Макіївську колонію, звільнення та повернення на службу в "Азов" – у сьомому випуску серії подкастів "Пережити полон".

"В Широкиному під час бою не було як такої лінії зіткнення: село кілька разів на день переходило з рук в руки. Наш бронетранспортер підбило танком, двоє поранених було, ми стали відходити до своїх позицій. А в цей час ту частину села вже зайняв ворог. По суті, я прямо до них у двір і забіг. І кілька хвилин ще не могли зрозуміти, хто є хто. А коли вони мою фліску порвали, шукаючи жетон, побачили татуювання: тризуб з орлом, кажуть: «О, укропа взяли». І повезли мене в Саханку. Вирішили зробити сюжет для пропагандистських ЗМІ. Так татуювання врятувало життя", – пригадує Євген.

Перші два дні Чуднєцова тримали в Саханці, далі потрапив у будівлю донецького СБУ. У квітні 2015 перевели в ізолятор тимчасового утримання, а влітку 2017 го – в 32 колонію в Макіївці.

Далі катування та погрози рідним: заради родини Чуднєцов згодився промовити завчений текст про "іноземних найманців в Україні" та "американську зброю" перед російськими ЗМІ.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Під час примусових робіт з іншими полоненими Євген розміновував Донецький аеропорт та займався ексгумацією тіл загиблих.

"Там були зовсім різні люди. І за гасло «за руський мир» воювали ті, хто російською не вміє говорити ладом. Через те, що я був місцевий, з Макіївки, отримував у два рази більше. Я був такою квінтесенцією світового зла дня них: з добробату, місцевий, з татуюванням тризуба", – згадує Євген Чуднєцов.

На показовому "судовому процесі" так званий "прокурор" зажадав вищу міру – смертну кару, яку потім замінили на 30 років ув’язнення. Українська сторона постійно подавала Євгена на обмін, але зі списків його викреслювали 12 разів.

"Я поводився на суді досить зухвало. Мені було б краще, якби вони винесли найвищу міру покарання. Тому що вона у них на той момент була прописана, але невідомо, хто, як її повинен був виконувати. І якби вони мене засудили до смерті, мене б відразу обміняли, тому що це викликало б дуже великий резонанс. Я розумів, що я не буду сидіти всі 30 років", – розповідає Євген Чуднєцов.

Розповідає, що найважче у полоні – моральний тиск: "Коли ти сидиш в СІЗО з мокрими стінами, оптимізму не так багато, звичайно. Але без оптимізму було б дуже складно".

Новину про обмін у грудні 2017 року Євген Чуднєцов почув у карцері й до останнього не вірив у те, що буде звільнений.

Зараз Євген планує і далі служити, перепідписати контракт.

"Мені подобається моя робота, моя служба, я продовжую розвиватися в професійному плані, хочу і далі служити. А тим, хто пережив полон, хочу сказати: не варто впадати у відчай, треба планувати подальше життя та не зациклюватися на поганому".

Повну версію розмови слухайте тут

Розмовляла Тетяна Курманова.

Коллаж: Анна Колеснікова

«Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.»

 

 

 

 


Переглядів: 2148

Останні новини