Підпалена терористами Луганщина та війна за Нагірний Карабах: новини тижня, які ви могли пропустити

Підпалена терористами Луганщина та війна за Нагірний Карабах: новини тижня, які ви могли пропустити


  • 30 вересня Вітольда Фокіна звільнили з посади першого заступника глави української делегації ТКГ у Мінську. Це сталося після того, як 29 вересня під час засідання комітету Верховної Ради з державного будівництва він заявив, що «жодного підтвердження того, що там (на сході України – прим.ПЖ) ведеться війна між Україною та Росією» він не бачить;

 

  • 29 вересня апеляційний суд у Мілані розпочав розгляд справи нацгвардійця Віталія Марківа. Того ж дня під стінами суду українська громада провела акцію на підтримку ув’язненого бійця Нацгвардії #FreeMarkiv. Нагадаємо, 20 червня 2017 року Марківа заарештували в Італії. Слідство заявило, що Марків нібито причетний до вбивства фотокореспондента Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова на Донбасі (вони потрапили під мінометний обстріл поблизу Слов’янська у травні 2014-го). У липні 2019 року українського воїна засудили до 24 років ув’язнення. Під час засідання 1 жовтня суд задовольнив клопотання прокурора обвинувачення (про долучення до справи перекладу запису прослуховування розмови Віталія Марківа зі співкамерником у в’язниці 1 липня 2017 року), але з частковим урахуванням вимог захисту, а саме – проведенням нової експертизи й повного перекладу аудіо, на якому нацгвардієць нібито говорить, про вбивство репортера;

 

  • Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку із призовом РФ на військову службу громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Криму та Севастополя. За даними МЗС, від початку окупації Росія провела вже 11 кампаній, під час яких близько 25 тисяч людей були незаконно призвані у збройні сили РФ;

 

  • У Білорусі тривають акції протесту, продовжуються затримання, арешти журналістів та суди над протестувальниками. Деякі білоруські абоненти отримали смс-повідомлення від імені МВС, у яких їх називають «порушником порядку проведення масових заходів» та закликають «не допускати помилок». Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна після завершення п’ятирічної каденції Олександра Лукашенка офіційно не зазначатиме його посади, а лише ім’я;

 

  • 28 вересня у нідерландському суді, де розглядається справа про катастрофу літака рейсу MH17 у небі над Донбасом влітку 2014-го повідомили, що проведуть наступне засідання 3 листопада. Тим часом громадянин РФ Олег Пулатов – один із чотирьох обвинувачених у причетності до збиття літака та колишній заступник командира військової розвідки так званої «ДНР» – хотів би особисто постати перед судом в Нідерландах і викласти факти, які, на його думку, можуть свідчити про його невинуватість, передає Deutsche Welle;

 

  • Росія і Китай потужно інвестують у новітні технології, щоб тримати під контролем власних громадян та поширювати свій вплив у світі, що вимагає від НАТО та його партнерів скоординованих дій із протидії таким загрозам, зокрема, у кібернетичній сфері, – заявив заступник генерального секретаря НАТО Мірче Джоане, пише Укрінформ;

 

  • Уповноважена з прав людини Людмила Денісова повідомила, що РФ за політичними мотивами переслідує 134 громадянина України, 112 незаконно утримуються у місцях позбавлення волі на території РФ та тимчасово окупованого Криму, 235 українців перебувають у полоні на території тимчасово окупованих Донецької і Луганської областей;

 

  • У компанії Microsoft повідомили, що у 2019 році заблокували понад 13 мільярдів шкідливих і підозрілих листів, з яких понад 1 мільярд містили посилання на підроблені сторінки для отримання облікових даних. При цьому, найбільша частка атак NSN виходять з Росії (52%), 25% – з Ірану, 12% – з Китаю та 11% –з КНДР (11%);

 

  • 30 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про День територіальної оборони України». Згідно з документом, він відзначатиметься щороку в першу неділю жовтня;

 

  • Станом на 2 жовтня в Україні було зафіксовано 217 661 лабораторно підтверджений випадок COVID-19 (4633 нових за добу), із них 4 261 летальний, 96 591 пацієнт одужав. Щодо ЗСУ, то там у п'ятницю повідомили, що на коронавірус хворіють 711 людей, всього за час пандемії одужало 2331 працівник ЗСУ, летальних випадків – 10. Тим часом видання Reuters підрахувало, що у середньому за день від ускладнень через COVID-19 помирає приблизно 5400 людей у всьому світ, тобто, одна людина за кожні 16 секунд та 226 людей за годину.

Важливі новини тижня, що минає, – у дайджесті «Повернись живим».

Війна за Нагірний Карабах. Вранці 27 вересня почалася ескалація військового конфлікту між Азербайджаном та Вірменією у Нагірному Карабасі. Як повідомив «Український міліарний портал», невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» та Азербайджан звинуватили один одного в обстрілах.

«НКР» повідомила, що 27 вересня близько 7:15 сили Азербайджану, застосувавши артилерійське й зенітне озброєння, атакував на лінії зіткнення сил «НКР» і Азербайджану, завдавши удар по населених пунктах, розташованих в тилу, включаючи місто під «НКР» Степанакерт. Своєю чергою, Міністерство оборони Азербайджану заявило, що 27 вересня близько 06:00 озброєні сили Вірменії, здійснивши масштабні провокації, піддали інтенсивному обстрілу позиції Азербайджанської армії уздовж всієї лінії фронту і населені пункти, розташовані в прифронтовій зоні з великокаліберної зброї, мінометів і артилерійських установок різного калібру.

Усі наступні дні і дотепер запеклі бої тривають. І Азербайджан, і Вірменія оголосили мобілізацію. 1 жовтня Азербайджан назвав звільнені села та показав трофеї, що були взяті у результаті взяття під контроль територій у Нагірному Карабасі. Серед взятих під контроль територій села Гараханбейлі, Гервенд, кендо Горадіз, Юхари Абдуррахманли Фізулінського району, а також села Беюк Мерджанли та Нюзгер Джебраїльського району.

Повідомляється про знищення та захоплення позицій противника у напрямку Агдерінського району та на висотах на хребті Муровдага, а також взята під контроль вершина Муров. Також окремо була показана захоплена автотехніка та боєприпаси підконтрольних Вірменії збройних формувань у Нагірному Карабасі.  

Трофейні Урали ЗС Вірменії Фото: apa.az

Тим часом 1 жовтня у межах Мінської Групи ОБСЄ, створеної ще в 1992 році для заохочення мирного переговорного процесу між Азербайджаном, Вірменією та невизнаною «Нагірно-Карабаською Республікою», президенти США, Франції та Росії оприлюднили спільну заяву стосовно Нагірного Карабаху, закликавши причетні сторони негайно зупинити військові дії в регіоні.

Щодо позиції України, то 30 вересня очільник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна закликає сторони конфлікту в Нагірному Карабаху не розпалювати додаткових емоцій і врегулювати конфлікт з дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

«Ми всі уважно спостерігаємо за розвитком цих подій. Війна – це завжди горе, жертви, руйнування. На нашу думку, зараз на Кавказі головне –  це не розпалювати додатково і без того дуже високі емоції. Одним з наріжних каменів української зовнішньої політики є підтримка територіальної цілісності держав. Ми послідовно підтримували територіальну цілісність Азербайджану, так само як Азербайджан підтримував нашу територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах, і цей принцип залишається для нас абсолютно незмінним», – цитує Кулебу Укрінформ.

Нагірний Карабах – регіон на Південному Кавказі, територія Азербайджану. Фактично більша його частина контролюється так званою «Нагірно-Карабаською Республікою» («НКР»), яка підтримується Вірменією. Збройний конфлікт там триває з 1988 року. 

Масштабні пожежі на Луганщині та ситуація на сході. У середу, 30 вересня, в Луганській області спалахнули масштабні пожежі. Станом на п'ятницю, 2 жовтня, боротьба з вогнем тривала. Як повідомили у пресслужбі Держслужби України з надзвичайних ситуацій, найскладніші обставини склалися вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапило 32 населених пункти. Рятувальники виокремили вісім основних осередків гасіння: між селами Піщане, Нижньотепле, Артема, поблизу Трьохізбенки, селищ Вільхове, Болотене, Лобачеве та Геївка, Чмирівка та на околиці селища Смолянинове. 

«За попередніми оцінками орієнтовна площа пройдена вогнем усіх осередків складає понад 19 тисяч гектарів. Внаслідок пожеж загинули вісім людей та 18 осіб госпіталізовано. Під час гасіння пожеж евакуйовано 150 осіб, у тому числі із: сіл Муратове - 35 осіб (розміщено в смт Новоайдар у школі та лікарні), Воронове - 40, Сиротине - 25, Осколонівка – 20, Олександрівка - 30. Всього до гасіння залучено 2505 чоловік та 260 одиниць техніки, зокрема три літаки Ан-32 та три вертольоти», – розповіли у ДСНС.

Крім того, сталася пожежа на КПВВ «Станиця Луганська». Станом на 11:00 1 жовтня 2020 пожежа розповсюдилася до автошляху, по якому люди перетинають КПВВ, а поблизу дороги розпочалась детонація вибухових пристроїв, у зв'язку з цим роботу КПВВ було припинено.

Від військових «Повернись живим» отримав відео, на якому чітко видно, як терорист російсько-окупаційних військ підпалює суху траву неподалік позицій українських бійців. За інформацією фонду, унаслідок пожеж згоріло багато військового майна, зокрема й техніка (квадрокоптери, тепловізори, генератори, монітори, кабель тощо). 

Крім того, у пресслужбі Операції об'єднаних сил заявляли, що окупанти для підпалу сухої трави використовували трасувальні кулі. 

Тим часом, російсько-терористичні війська продовжують обстрілювати позиції українських військових та нарощують свої сили, користуючись режимом «повного та всеосяжного припинення вогню».

«За інформацією Головного управління розвідки, командування оперативного угруповання російсько-окупаційних продовжує використовувати режим припинення вогню для нарощування інженерного обладнання передових позицій майже по всій лінії розмежування. Минулого тижня найбільш інтенсивні заходи зі спорудження окопів і бліндажів противник здійснював на Новоайдарському, Сєверодонецькому, Курахівському, Торезькому та Маріупольському напрямках», – розповіли у Міністерстві оборони 29 вересня.

Крім того, окупанти встановлювали нові та поновлювали наявні мінно-вибухові загородження, зокрема поблизу приватних осель місцевого населення, з використанням протипіхотних мін ОЗМ-72 і ПОМ-2.

«При цьому, противник продовжує втрачати особовий склад внаслідок підривів на власних мінно-вибухових пристроях. Так, 27 вересня у результаті підриву на міні отримав важке поранення з втратою частини нижньої кінцівки один з нещодавно прибулих під час ротації російських офіцерів», – повідомили у Міноборони.

Розслідування авіакатастрофи літака Ан-26. Триває досудове розслідування у справі авіакатастрофи літака Ан-26 у Харківській області, внаслідок якого загинули 26 військових льотчиків та курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

У Держбюро розвідувань розповіли, що станом на 2 жовтня слідчі разом із військовими прокурорами провели низку слідчих та процесуальних дій, зокрема виявили бортовий самописець (чорну скриньку), призначили 26 судово-медичних експертиз, провели виїмку документів у військовій частині А4104 щодо організації та проведення польотів, а також зразків палива, до Печерського районного суду Києва подали 9 клопотань про накладення арешту на майно (документи, речі), вилучені в ході оглядів, та 9 клопотань про тимчасовий доступ до оригіналів документів (в ДП «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес», ДП «Антонов», Командуванні Повітряних Сил України, Міністерстві оборони України, Харківському Університеті Повітряних Сил, військовій частині А4104, Державній аудиторській службі України, Рахунковій палаті України) щодо обслуговування, модернізації, експлуатації літака, витребувано та отримано від ДП «Антонов» документи щодо виготовлення, доопрацювання та подовження призначеного строку служби літака Ан-26 тощо. 

«Крім того, слідчими ініційовано проведення перевірок з аналогічних питань, які стосуються усіх літаків виробництва ДП «Антонов» та які на цей час перебувають на озброєнні у ЗСУ починаючи із 1991 року дотепер» – заявили у ДБР. 

Також 2 жовтня розпочато процедуру видачі тіл родичам загиблих для поховання.

Нагадаємо, 25 вересня о 20:50 в Харківській області неподалік міста Чугуїв під час виконання навчально-тренувального польоту зазнав авіакатастрофи літак АН-26 військової частини А 4104. У Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили, що літак розбився при заході на посадку. На борту перебували 27 людей: семеро членів екіпажу та 20 курсантів Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ (одного курсанта не допустили до виконання польоту). Вижити вдалося лише двом курсантам, однак, один із них, Віталій Вільховий, помер у реанімації 26 вересня унаслідок отриманих 90% опіків тіла. З ним попрощалися у Харкові 29 вересня. 

Поіменний список загиблих «Повернись живим» публікував на своїй сторінці у Facebook.

Нові санкції проти росіян. Європейська рада запровадила санкції проти людей та компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту з Росії до анексованого Криму.

Про це йдеться на сайті Європейської ради.

«Рада додала двох осіб та чотири суб’єкти до переліку тих фізичних та юридичних осіб, на яких застосовуються обмежувальні заходи щодо дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці заходи були прийняті з урахуванням ролі цих людей та утворень у будівництві мосту та залізничних колій, що з'єднують Росію з незаконно анексованим Кримським півостровом через Керченську протоку, та подальшої ізоляції Криму від України», – зазначено у повідомленні.

Санкції, які зараз поширюються на 177 фізичних та 48 юридичних осіб, включають заборону на в’їзд до ЄС та замороження активів, а громадянам ЄС та компаніям заборонено надавати кошти особам, які потрапили до списку.

«Європейський Союз не визнає незаконної анексії Криму та міста Севастополя РФ і продовжує засуджувати порушення міжнародного права Росією. ЄС залишається непохитним у своїй підтримці територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України», – підкреслили у Європейській раді.

Головне фото: Операція об'єднаних сил / Facebook

Останні матеріали:


Переглядів: 2376

Останні новини