"Повернись живим" провів Форум підтримки ветеранського бізнесу

"Повернись живим" провів Форум підтримки ветеранського бізнесу


У вівторок, 27 квітня, у Києві за ініціативи Фонду допомоги армії "Повернись живим" відбувся Форум підтримки ветеранського бізнесу за участі урядовців, парламентарів, ветеранів-бізнесменів та профільних експертів.

Як пройшов і яких результатів досяг цей захід — у нашому репортажі.

Ідея розвитку підприємництва у ветеранському середовищі не нова, під час III щорічного Міжнародного волонтерського та ветеранського форуму "Там, де ми – там Україна" наприкінці серпня 2020 року ця тема була однією з центральних. Зокрема на панелях "Ветеранський бізнес: державні та недержавні програми підтримки", "Бізнес-освіта та менторство", "Бізнес-ком’юніті: працює чи ні?" свої думки та досвід презентували ветерани війни на Донбасі, підприємці, бізнес-тренери та громадські діячі. Тоді ж, паралельно під час заходу, працював коворкінг, де всі охочі мали змогу отримати консультації з бізнесу.

Після підбиття підсумків заходу, ветеранський відділ Фонду зосередив свою увагу на реалізації програми допомоги ініціативним учасникам бойових дій у створенні власної справи. Однак діяти у цьому напрямку, не почувши голоси самих захисників України, означало б зменшення її ефективності. Саме тому у грудні 2020 - лютому 2021 року аналітичний відділ "Повернись живим" провів дослідження та з'ясував ключові проблеми та потреби ветеранського середовища, з якими його представники зіштовхуються у побудові та розвитку бізнесу.

Так і з'явилася ідея проведення Форуму підтримки ветеранського бізнесу в рамкаї проєкту V-Corp, ключовою метою якого було актуалізувати питання зайнятості та самореалізації воїнів, що повернулися з фронту. Захід мав об'єднати на одному майданчику чиновників та народних депутатів, які відповідають за формування державної політики стосовно ветеранів та представників їх бізнес-середовища, котрі на власному досвіді знають, чого потребує у цивільному житті спільнота українських захисників для досягнення професійного та підприємницького успіху.

У першому блоці ключовим питанням дискусії була державна підтримка розвитку ветеранського бізнесу, її проблеми та перспективи. Як зазначив у своєму виступі директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут, саме поняття "ветеранський бізнес" для України не нове, воно включене у ряд програмних державних документів, в тому числі "Цілі сталого розвитку України до 2030 року", Національну економічну стратегію України до 2030 року та Держану стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, однак в той самий час воно не є юридичною категорією й не зафіксоване в українському законодавстві попри заяви і президента України Володимира Зеленського й ряду інших чиновників.

"Загалом є певна статистика, що кожен третій ветеран хотів би відкрити власну справу. Те, чому вдається чи ні ми власне й досліджували, а також що держава Україна, а також інші держави Європи, США пропонують своїм учасникам бойових дій після повернення для створення бізнесу. Проаналізувавши те, що є у нас, те, який запит є у ветеранів, те, що є в інших країнах, ми створили певне бачення того, як, на нашу думку, це має бути", - директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

За його словами, учасники бойових дій дійсно потребують підтримки з боку держави у питаннях створення та розвитку власної справи, однак ця допомога має бути справді ефективною й не дискримінувати інших громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.

"Якщо говорити про етапи (державної політики підтримки ветеранського бізнесу — ПЖ), то фактично їх має бути два: забезпечення функціонування розвитку системи підтримки — мова і про нормативну базу й більш концептуальні засади. Й друге, це вже безпосередньо на рівні міжвідомчих робочих груп, створення й визначення конкретних механізмів й конкретних позицій, які держава готова запропонувати (ветеранам — ПЖ)", - директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

Заступник міністерки у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Левчук презентував на Форумі напрямки підтримки підприємницької діяльності, у яких відомство працює на цей час.

"Перше — це законодавче регулювання, але потрібно розібратися з питанням: виокремлення ветеранського бізнесу чи, в першу чергу, здійснювати зміну інструментів для того аби віддати, можливо, якісь привілеї для ветеранів в його започаткуванні, нарощуванні чи модернізації. (...) Друге — це створення державної онлайн-платфоми, де ми зможемо об'єднати бізнесменів-ветеранів, їхні бізнеси, презентувати їхні послуги й ряд іншого функціоналу. Третє — створення Українського ветеранського фонду для того, щоб фінансувати діяльність ветеранів, щоб у нас було звідки брати гроші на реалізацію програм, проєктів. Четверте — це створення методики запровадження регіональних програм сприяння ветеранам, це єдиний механізм, який можна буде використати в кожному регіоні України для того аби спонукати місцеві органи влади на підтримку ветеранів. Наступне — проведення широкої інформаційної кампанії підтримки ветеранів. У спілкуванні з ветеранами ми чуємо: "Нам не так пільги потрібні, говоріть про нас, будь ласка, більше. Підіймайте питання про ветеранів в суспільстві" — це вже також допомога, а тим більше якщо ми будемо роз'яснювати учасникам бойових дій напрямки діяльності, інструменти й т.д.", - заступник міністерки у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Левчук.

Заступник голови Мінвету повідомив, що перші результати вищезазначеної концепції планують запровадити вже до кінця 2021 року, а вказану онлайн-платформу запустять у наступному році. За словами Левчука, вона об'єднає наявні інформаційні ресурси, громадські організації, підприємства для того аби охопити якомога більшу авдиторію.

Зі свого боку, директор Офісу розвитку малого та середнього підприємництва при Міністерстві економіки, торгівлі та сільського господарства Андрій Слабінський відзначає програму кредитування малого та середнього бізнесу "5-7-9%", яка хоч і не є спеціалізованою для ветеранів-підприємців, однак вони в тому числі на загальних правах користувалися нею для старту або розширення власного бізнесу.

Верховну Раду на Форумі розвитку ветеранського бізнесу представляли народні депутати від трьох фракцій: "Батьківщини" (екс-нардеп Олександра Кужель), "Європейської солідарності"(народна депутатка Ірина Геращенко) та "Голосу"(Соломія Бобровська, Андрій Шараскін, Наталія Піпа та Галина Васильченко), решта політсил, в тому числі й правляча партія "Слуга народу" своїх представників на захід не делегували попри офіційне запрошення.

Загалом, ключовими народні депутатки називають потребу у формуванні позитивного іміджу ветерана російсько-української війни в інформаційному просторі, а також допуску бізнесу учасників бойових дій до державних закупівель, в тому числі й в Збройних Силах на пріоритетних засадах. Ірина Геращенко назвала проблемою відсутність у парламенті профільного комітету для розробки законопроєктів, спрямованих на покращення умов життя захисників України.

У другому блоці Форуму експерти, урядовці та ветерани-підприємці зосередили свою увагу на Асоціаціях учасників бойових дій, як інструментах формування бізнес-середовища.

"Ветерани — це потужна бізнесова сила, яка довела свою спроможність працювати у надважких умовах, просто тому, що вони пішли на війну, повернулися з неї й стали займатися бізнесом. На мою думку, підприємництво — це сублімація війни, а ветерани таким чином мають можливість інклюзуватиися, соціалізуватися в суспільстві. Серед ветеранів-підприємців є дуже видатні фахівці, дуже потужні й освічені професіонали високого рівня. (...) На мою думку, ветерани можуть й гідні стати бізнес-елітою в Україні", - голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк.

Близько 100 учасників війни на Донбасі об'єднались в це ком'юніті. Вони створили свою менторську програму, академію для навчання та інвестиційний фонд “Ветеранський бізнес”, який вже складає 100 мільйонів гривень. Фонд працює, як акціонерне товариство й за час свого існування ініціатива Позняка проінвестувала бізнес-проєкти на один мільйон доларів.

Український дипломат Олександр Левченко, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія та Боснії й Герцеговині апелював до хорватського досвіду залучення учасників бойових дій до підприємницької діяльності. Зокрема у законодавстві Хорватії передбачається форма організації бізнесу, як кооператив, у якому співвласниками виступають ветерани або члени їх сімей. Ці підприємства мають преференції у державних закупівлях, а великі компанії, наприклад, у агропромисловому комплексі зобов'язують викуповувати продукцію, яку виробляють ветеранські кооперативи.

Супутнім впливом на ветерана під час створення власної справи є також його реінтеграція у суспільство, у чому велику роль може відіграти підтримка та об'єднання з побратимами. На цьому закцентував аналітик Фонду "Повернись живим" Антон Шевченко.

"Дуже важливо зосередитися на питанні побудови ком'юніті, тобто асоціацій. Це як раз про самодопомогу, а не підтримку держави, це допомога один одному й під час нашого дослідження респонденти неодноразово вказували, що вони хотіли б отримати допомогу від своїх побратимів. Наразі через те, що асоціації, як явище, у нас недорозвинені у ветеранському суспільстві, вони не мають досвіду, не розуміють як це працює, але це можна виправити й в принципі це точка прикладання зусиль", - аналітик Фонду "Повернись живим" Антон Шевченко.

За його словами, наразі в окремих регіонах України об'єднання учасників бойових дій спромоглися налагодити комунікацію з місцевими органами влади й дали старт процесу підтримки ветеранського підприємництва, що може задати вектор розвитку політиці в межах всієї країни.

"Щодо місцевих ініціатив, то здебільшого це спирається на додаткове фінансування для розвитку чи початку власної справи. Це грантова допомога. Якщо я не помиляюся, в Миколаївській області й Миколаєві є спілка, яка займається цим питанням дуже плідно й це приклад здорової комунікації з місцевою владою. Суть програми в тому, що безповоротно виділяються на початок підприємницької діяльності. Мова йде не про шалені кошти: було виділено близько 1 мільйона грн на рік. Це дозволяє профінансувати пару десятків проєктів. Якщо екстраполювати це на всю країну, то це може бути 25 млн грн й 500 профінансованих проєктів, в принципі, для нашої бізнесової спільноти це не так вже й мало, а в розрізі країни це невеликі кошти", - аналітик Фонду "Повернись живим" Антон Шевченко.

Завершальний етап Форуму підтримки ветеранського підприємництва розглянув питання бізнес-освіти для учасників бойових дій, які планують або вже мають власну справу. Президент бізнес-школи Міжнародний інститут менеджменту Ірина Тихомирова відзначає, що у цьому напрямку ключовим є саме бажання учасника вдосконалити свої навички та отримати знання й інструменти, що стануть основою розвитку його справи. В той самий час, на її думку, важливо аби успішні підприємці-ветерани надавали свою допомогу побратимам й таким чином укріплювали цю спільноту.

"Я ще не реалізувався в бізнесі – це лише початок шляху. Я думаю, відповідь полягає в тому, що шлях може бути довгим, а може коротким, може бути тернистим, а може досить прямим. І власне, який інструментарій ми обираємо для себе на цьому шляху, вирішує те, яким сценарієм ми будемо рухатися по життю. І якщо ми вже йдемо в якусь конкретну сферу, як, наприклад бізнес, то ми повинні розуміти, що вже є велосипед, є колесо, і якщо ми не хочемо бути їх винахідниками з нуля, то краще зробити копіпаст і скористатися міжнародно визнаним досвідом. Я займаюся певною діяльністю і по ній вже є сконцентровані знання – це бізнес-школа і сконцентрований досвід, знову ж таки, у бізнес-школі. Якщо задача стоїть покращити бізнес, чи стабілізувати його в час кризи, або вивести його на інший рівень, то якщо не мати в собі зайвої гордині і підійти до тих людей, які насправді в цьому добре розуміються. Це нормальна позиція – бути готовим до прийняття, відкриття, готовим чути і впроваджувати. Я переконаний, що в цьому світі значущі здобутки можливі в синергії з правильними людьми", - член наглядової ради Фонду "Повернись живим", співзасновник і перший заступник генерального директора групи компаній "Алатир-Інвест" Ігор Кравченко.

Підсумовуючи сказане впродовж всього Форуму підтримки ветеранського бізнесу Кравченко зазначив, що найважливіший й найпотужніший поштовх для учасників бойових дій, які реалізують себе у бізнесі — це не так державна підтримка, як самоорганізація й взаємодопомога задля досягнення мети.

"Є два сценарії: перший сценарій – це тоді, коли держава допомагає, і другий – коли держава не заважає. І перший сценарій, коли держава допомагає, я хотів би почати з простої ілюстрації, яка сталася сьогодні. Я б дуже хотів, аби тут були представники правлячої монобільшості. Вочевидь, це натяк для нас, що ми, як і у 2014-му, маємо йти шляхом самоорганізації – коли не держава дбає про своїх громадян, а громадяни захищають свою державу. Мотивація, яка йде зсередини, завжди ефективніша. Мотивація, яка йде зі спільноти однодумців, завжди ефективніша, крутіша. Тож відповідь очевидна – держава повинна нам не заважати щонайменше. А якщо раптом, я сподіваюсь, що сьогодні все ж сталося непорозуміння, держава захоче включитися у процес, то перед цим нехай підійде до тих, хто вже займається цим питанням, почую їхню думку та за можливості впровадить", - член наглядової ради Фонду "Повернись живим", співзасновник і перший заступник генерального директора групи компаній "Алатир-Інвест" Ігор Кравченко.


Переглядів: 1232

Останні новини