Реформа чи "латання дірок" — що означає ухвалення закону про призов резевістів без мобілізації

Реформа чи "латання дірок" — що означає ухвалення закону про призов резевістів без мобілізації


У вівторок, 30 березня, на позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати ухвалили в другому читанні та в цілому законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку”. 

За документ, запропонований парламенту президентом Володимиром Зеленським ще у травні 2020 року, проголосувало 256 народних депутатів.

Норми законодавчого акту передбачають надання президенту права одноосібно призивати усіх резервістів, незалежно від черги оперативного резерву, без мобілізації або воєнного стану. Строк служби за призовом буде встановлюватися винятково рішенням Президента України.

Інший блок норм стосується реформування місцевих органів військового управління – військкоматів – шляхом створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі районних (об’єднаних районних), міських (об’єднаних міських) військових комісаріатів, військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Правники організації “Юридична сотня” проаналізували цей документ і заявили, що законопроєкт “не сприятиме системному розв’язанню проблем в армії”.

“Отже, проєкт, як і раніше, не передбачає чітких підстав для проведення такого призову, окрім існування особливого періоду, що суперечить інтересам ветеранів та сповільнює можливість повернення до мирного життя”, – висновок громадської організації “Юридична сотня”.

Голова аналітичного відділу Фонду "Повернись Живим" Іван Науменко певен, що ідея з переформатуванням військових комісаріатів у свого роду соціальні центри має право на життя, однак є питання до того, яким чином ці перетворення відбудуться й якими будуть їх наслідки. 

"Одна з новел цього законопроєкту перетворення військкоматів на центри комплектування та соціальної підтримки. Якщо дуже спрощувати, зі старих військових комісарів намагатимуться зробити соціальних працівників, які опікуватимуться житловими питаннями військовослужбовців й тд. Теоретично це хороша ідея, однак тут все залежить від її реалізації, оскільки історія з реформою військкоматів може завершитися зміною табличок й косметичними перетвореннями, а не зміною самої суті", - голова аналітичного відділу Фонду "Повернись Живим" Іван Науменко. 

Директор Фонду Тарас Чмут відзначає корисність законопроєкту з точки зору цифровізації  обліку і контролю особового складуоднак ставить під сумнів можливість держави захистити цю інформацію від витоку.

"Ми бачили минулого тижня витік баз даних по вакцинації щодо людей, які записувалися для проходження процедури щеплення, які вільно розійшлися по країні. Тут завжди є дві сторони медалі", - директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. 

Значно більше занепокоєння у аналітиків організації викликає ряд положень про запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, порядку його організації та проведення.

"Призов без мобілізації, тільки за рішенням президента це свідчення того, що на сьогодні Збройні Сили втратили свої позиції на ринку праці, як би армійські чиновники не намагалися виправдати чи приховати цей факт. Коли Руслан Хомчак прийшов на посаду, він заявляв про переорієнтацію війська на людиноцентричність, базовість задовлення потреб військовослужбовців в системі пріоритетів командування. Ухвалення цього законопроєкту свідчить, що станом на зараз Збройні Сили мають серйозні проблеми з комплектністю підрозділів й замість реформування системи, командування намагається розв'язати це завдання мобілізацією без відсутності мобілізації", - голова аналітичного відділу Фонду "Повернись Живим" Іван Науменко. 

В той самий час, як говорить Тарас Чмут, в Збройних Силах продовжують скорочувати штати у військових частин. 

"Це наслідок слабкої кадрової політики і Міністерства оборони, і Генерального штабу, що призвело до такої ситуації, коли при укомплектованій армії, у нас великий некомплект у військових частинах, в декілька етапів відбувається скорочення штатів. Тобто батальйон, чисельність якого умовно 700 осіб, стає батальйоном на 400 людей, батарея, у складі якої було 300 військовослужбовців стає підрозділом,  у якому проходять службу 240", - директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

Він певен, що подібні ініціативи, в тому числі й законодавчі, є нічим іншим ніж спробою боротися з наслідками проблем у армії, а не з їх причинами. 

"На жаль, це негативні тенденції, які відбуваються проміжок часу часу й є наслідками неефективної державної політики у сфері національної безпеки і оборони. Це намагання закривати дірки, а не розв'язувати проблему", - директор Фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

 


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


 

З закликом до президента України ветувати ухвалений парламентом законопроєкт звернулася й громадська організація "Український мілітарний центр". Її представники вважають, що нормативний акт є несправедливим стосовно ветеранів й створює у суспільстві соціальну напругу, а також є демотивуючим фактором для учасників бойових дій. 

"Громадська організація “Український мілітарний центр” закликає главу держави ветувати даний Закон. Реалізація такого нормативно-правового акту на практиці створить умови для вражаючої соціальної несправедливості. Адже виявляється, що ті, хто вже виконав свій військовий обов’язок перед Україною і далі “залишаються в боргу” на невизначений час. Натомість ті, хто не долучався до лав Збройних сил – зможуть залишатися у цивільному житті доки не вичерпаються всі ресурси резервів першої та другої черги", - заява громадської організації "Український мілітарний центр".

Як йдеться у зверненні до президента, ветерани війни з Росією на цей момент і так позбавленні достатніх соціальних гарантій та турботи держави, а перспектива бути призваним у будь-який момент та на невизначений термін позбавляє таких можливостей, як: створювати і піклуватися про родини, планувати кар’єру, вести підприємницьку діяльність тощо.

"Накладаючи на людей, завдяки яким Україна встояла в 2014-2015 роках, додаткові обов’язки держава натомість нічого не запропонувала в якості соціальних та економічних гарантій", - заява громадської організації "Український мілітарний центр".

Своєю чергою, народний депутат фракції "Слуга народу", член профільного комітету Мар'яна Безугла стверджує, що норми законопроєкту не будуть застосовуватися у найближчі роки, якщо для цього не буде нагальної потреби. 

“Я прошу уникнути спекуляцій та маніпуляцій. Це рішення президента, сподіваюсь, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії. Тому що воно застосовується тільки тоді, коли парламенту не існує, наприклад, його зруйнували”, – народний депутат, фракція "Слуга народу", заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла.

Наразі законопроєкт очікує підпису президента Володимира Зеленського та публікації у газеті "Голос України", після чого він набуде законної сили. 


Переглядів: 12800

Останні новини