Follow our new website →

www.comebackalive.in.ua

Такої тиші на фронті не було від вересня 2020 року, але це тільки затишшя: підсумки січня від керівника військового відділу "Повернись живим" Андрія Римарука

Такої тиші на фронті не було від вересня 2020 року, але це тільки затишшя: підсумки січня від керівника військового відділу "Повернись живим" Андрія Римарука


В січні тихо як ніколи. Про це нам говорить статистика обстрілів. Але за цією "втішною" цифрою ховається активна підготовка ворога до активізації бойових зіткнень, ймовірна тактика дій на різних ділянках в першому півріччі. Чим би там не закінчився черговий раунд переговорів радників, а потім, можливо, й лідерів Нормандської четвірки – війна Росії проти України тільки набирає обертів – доведено історією!

Детальніше про те, яким був січень на фронті – у матеріалі керівника військового відділу Фонду "Повернись живим" Андрія Римарука. 

Домовленості не працювали і не будуть працювати

Про реальну дієвість всіляких режимів тиші ми вже не раз говорили. Тому не хочеться звертати увагу на чергові голослівні заяви перших осіб, очільників державних органів і навіть міжнародних спостерігачів. Час розставить все на свої місця і ця позиція буде змінюватися, знову ж таки – доведено історією.

Січень – найтихіший місяць на фронті від вересня 2020 року – всього 6 обстрілів протягом місяця. Останній раз така низька кількість офіційно зафіксованих обстрілів фіксувалась у вересні 2020 року (60). Тоді був другий місяць так званого всеосяжного режиму припинення вогню, про яке домовились на Тристоронній контактній групі 22 липня 2020 року.

Наслідком такої низької активності з боку російсько-окупаційних військ стали:

  • Досить велика кількість особового складу була й досі залучена в навчаннях та злагодженні підрозділів, які проходять на полігонах тимчасово окупованої території. Як і минулого року величезна увага приділяється злагодженню операторів БПЛА з артилеристами та коригувальниками. Один раз навіть відпрацювали в бойових умовах зі стрільбою по наших позиціях.
  • Частина офіцерського складу регулярної армії РФ відбула на спільні командно-штабні навчання з Білоруссю. Про мотиви такого наказу ми можемо тільки здогадуватись, але однією з причин є кадровий голод так званих "першого та другого армійських корпусів "Л/ДНР". Російські генерали будуть просити собі ще більше людей, ударні групи, бронетехніку.
  • На час відсутності командирів, був відданий наказ не провокувати Збройні Сили та не загострювати ситуацію, поки тривають навчання, відновлюється техніка і не сформується розуміння з відповідними наказами по факту зустрічі радників нормандської четвірки.
  • І навіть коли бажання було – погодні умови були несприятливими. Тим більше в бойовиків вже давно діє наказ – без коригування з БПЛА з ствольної артилерії вогонь не відкривати, тільки в разі критичної необхідності.

Снайпери та мінімум артилерії

Протягом січня ворог застосовував заборонене Мінськими домовленостями озброєння мінімальну кількість разів – 17 разів, що вдвічі менше ніж в грудні і в п’ять разів менше ніж в листопаді. А ствольна артилерія застосовувалась всього один раз – на Луганщині. Так тихо було тільки рівно рік тому, коли не було зафіксовано жодного обстрілу зі ствольної артилерії.

Ще раз хочеться зауважити, що кожне застосування даного озброєння супроводжується роботою російських безпілотних апаратів типу "Орлан-10" – розвідка, підтвердження, коригування. Згадаймо, так було і минулого року, коли піком такої тактики був період з липня по вересень. Цілком прогнозовано, так буде і цього року.

Внаслідок обстрілів протягом січня поранення та бойове травмування отримали дев’ятеро бійців, більша частина з яких внаслідок застосування ворогом коптерів з саморобними або штатними гранатами ВОГ-17. Найбільша активність такої тактики зафіксована в районі між Гранітним та Широкіно: всього 5 разів за минулих 10 днів. Не меншу активність проявляють російські снайпери. В середньому три рази на тиждень фіксувалась їхня робота, одна з яких на превеликий жаль була результативною. 11 січня ворожа куля вразила бійця механізованого батальйону 17-ої танкової бригади в районі населеного пункту Новотошківка.

Паралельно росіяни продовжують тримати в напрузі ділянки розведення. З регулярною активністю продовжують фіксуватись обстріли в районі Станиці Луганської та Золотого-4. Але кожне зло карається. За інформацією наших розвідників "внаслідок необережного поводження зі зброєю і паливо-мастильними матеріалами" та ще ряду невстановлених причин російські війська "недорахувались" 16 бійців, п’ятеро з яких громадяни російської федерації. Ще 19 отримали поранення різного ступеню важкості.

Яким буде на фронті 2022 рік?

Для цього пропоную вам зазирнути в рік попередній. Більш детально ви можете прочитати тут, а поки що прості цифри для розуміння:

  • Січень – 170 обстрілів;
  • Лютий – 180;
  • Березень – 246;
  • Квітень – 320;
  • Травень – 286;
  • Червень – 337;
  • Липень – 283;
  • Серпень – 200;
  • Вересень – 222;
  • Жовтень – 257;
  • Листопад – 228;
  • Грудень – 128.

Приблизно таким самим може бути 2022 рік, якщо не зміниться зовнішньополітична ситуація. Повторюсь, я не вірю, що домовленості радників чи лідерів нормандського формату змінять ситуацію на фронті. Вже проживали – не вийшло.

Чи нападе Росія? Вона вже напала вісім років тому. Чи нападе на новому напрямку? Цілком вірогідно, нас про це вже не попереджає тільки ледачий. От тільки від чинної влади ми чуємо зворотне заспокоєння. Знаєте, мені це нагадує 1941 рік, коли Вінстон Черчиль попереджав СРСР, намагаючись достукатись до тодішнього тирана, прямо кажучи що черговою жертвою буде радянський союз.

Щоб там не сталось, в нас тільки один вихід – ставати сильнішими. Допомагати нашій армії мають не тільки міжнародні партнери, а в першу чергу – ми, українці. Ми це вже робили – завдяки нашій допомозі змінювався хід бойових дій. Ми створювали унікальні технічні засоби, за що отримували подяку від наших захисників. Ворог боїться лише сильного противника.


Переглядів: 6618

Останні новини