Ударні дрони: чи матиме Україна армію майбутнього?

Ударні дрони: чи матиме Україна армію майбутнього?


Безпілотні апарати здатні ефективно вирішувати широкий спектр питань: від розвідки до ураження. Аналізуючи досвід локальних війн та збройних конфліктів, можна впевнено стверджувати, що безпілотна авіація стала повноправною складовою бойових дій.

Загальний інтерес до військових дронів помітно зріс після ефективного застосування у Сирії та Лівії, а згодом — і у карабаському конфлікті, де перевага Азербайджану великою мірою була зумовлена безпілотною авіацією. А чи готова Україна до війни дронів?

Які є безпілотні апарати

Є багато ознак, за якими поділяють БПЛА. Основні: за специфікою завдань, що вони повинні вирішувати, за тривалістю польоту, за масою, за практичною стелею польоту, за базуванням та за використанням. Робота з БПЛА — це ціла шахова гра, в якій дрони відіграють потужну роль. Розвідка — наведення — радіоелектронна боротьба — удар. І перемога.

Є дрони ближнього, малого, середнього та дальнього радіуса дії. За практичною стелею польоту: низької висоти польоту, середньої висоти, висотні та стратосферні. На ці апарати можна монтувати різноманітне озброєння. Як саме використовуються безпілотники залежить від місцевості та власне можливостей моделей БПЛА в наявності. Бувають і зовсім велетенські зразки на кшталт американського RQ-4 Global Hawk. Його злітна вага майже 15 тонн, він здатен вести безперервне патрулювання протягом 30 годин на висоті до 18 000 метрів. Правда, і година польоту апарату коштує $31 тис.


RQ-4 Global Hawk, злітна маса — 15 000 кг

“Взагалі, БПЛА можна поділити на мікро, міні та «крило». Це — наймасовіший клас в Україні. Дальність польоту перших — до 10 км, тривалість — до 1 год, максимальна висота — 250-500 м. Їх використовують для розвідки, спостереження, цілевказання, ретрансляції зв'язку. В основному, це окто- (вісім гвинтів), гекса- (шість гвинтів) і квадрокоптери (чотири гвинти). Все інше, тобто з дальністю польоту у 100, наприклад, або більше кілометрів, ми називаємо «крило», тому що вони схожі на звичний нам літак”, — розповів керівник військового відділу фонду “Повернись живим”, ветеран Андрій Римарук.

керівник військового відділу фонду “Повернись живим”, ветеран Андрій Римарук

Призначення БПЛА:

Для розвідки та цілевказання. Розвідка — ключове у кожній війні. Цілевказання ж дозволяє провести коригування вогню у режимі реального часу. Завдяки цій “опції” не треба довго пристрілюватися та проводити масивний обстріл, ефективність зростає у рази. Так само цей тип БПЛА може виконувати лазерну підсвітку для наведення високоточного озброєння.

Завдання ударів. Виявлення та ураження наземних та надводних об'єктів ворога ракетами чи авіаційними бомбами. Це може бути власне ударний БПЛА чи дрони-“камікадзе”, які ще називають баражуючі боєприпаси. Вони не стріляють по цілі, а підлітають до неї, падають й вибухають. Завдання зрозуміле — наблизитись й вдарити.

Контроль бою. Інформаційне забезпечення наземного бою.

Радіоелектронна боротьба й радіотехнічна розвідка. Дрони можуть вести радіоелектронну боротьбу із противником.

Ретрансляція зв'язку. Дрони використовуються для збільшення дальності дії засобів наземного радіозв'язку.

БПЛА можуть бути залучені й для РХБ-розвідки. Використання дронів не обмежується авіацією. Так, широко використовуються дистанційно керовані апарати для виявлення морських та піхотних мін. Окрема категорія — наземні бойові дрони.

Які військові БПЛА є в України

В ЗСУ на початок війни у нас був окремий полк дистанційно керованих апаратів, де на озброєнні були РВ-2 та РВ-3. Їх активно застосовували в АТО в 2014-15 роках. Але це була радянська застаріла техніка.

На допомогу тоді прийшли волонтери. Вони привозили здебільшого, БПЛА класу міні та мікро, частіше — дрони цивільного призначення після певної модифікації. Наразі українська армія має близько 20 моделей БПЛА різного призначення та на різних стадіях розробки, виробництва чи прийняття на озброєння. Ними ЗСУ здатні знищувати ворога.

На озброєнні української армії перебуває шість одиниць турецьких БПЛА Bayraktar TB-2. В цьому році очікується постачання другої партії комплексів. Bayraktar знаходиться на озброєнні 383-го окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів безпілотної авіації.

Також у межах програми “Ініціативи з відновлення довіри в Європі” (ERI) американське оборонне відомство 2016 року передало Збройним Силам України 24 комплекти (72 апарати) тактичних розвідувальних БПЛА RQ-11B Analog Raven Systems виробництва AeroVironment Inc. загальною вартістю понад 12 млн доларів США.

Це розвідувальні БПЛА швидкого розгортання, призначені для ведення розвідки на малих висотах вдень та вночі.

В комплект RQ-11B Raven входять три безпілотних апарати, запасна батарея і зарядний пристрій з живленням від бортової мережі автомобіля HMMWV. Транспортування комплексу здійснюється у трьох контейнерах.

RQ-11B Raven має злітну вагу 1,9 кг, його максимальна висота польоту — 5000 м, крейсерська швидкість — 32-81 км/год, практична стеля (максимальна висота польоту) — 4300 м. У повітрі може знаходитися 1-1,5 год. Радіус дії становить 10 км.

Однак, досвід бойового застосування виявив слабкі сторони застарілої, «аналогової» модифікації. За відгуками українських та американських військових на умовах анонімності аналоговий канал управління зробив безпілотні апарати вразливими до радіопридушення або перехоплення відео, завдяки чому літальні апарати могли розкривати позиції українських військових. На додачу, нетривалий час роботи від батареї зробив літальні апарати непридатними до виконання основного покладеного на них завдання: розвідку ворожих артилерійських позицій.

RQ-11 Raven UAV

“Найбільше хочеться сказати спасибі ентузіастам та волонтерам, які взялися за моделювання, проєктування та виробництво БПЛА різного призначення. Наймасовіший та найуспішніший наразі проєкт — БПЛА “Лелека-100” виробництва компанії “DeViRo” з Дніпра. Вже є його різні типи та модифікації, цю модель постійно вдосконалюють. Є гарний безпілотний літак для розвідки та коригування вогню артилерії “Мара 2-М”, — сказав Андрій Римарук.

“Лелека-100” має злітну вагу 5+/-0,5 кг, його максимальна висота польоту — 1500 м, максимальна швидкість — 120 км/год, глибина розвідки — 100 км. У повітрі може знаходитися 2-2,5 год. Радіус дії Лелеки-100 становить 30-50 км. Має системи автопілоту та може бути запрограмований за супутниковими мапами. Призначений для розвідки.


“Лелека-100”, фото: defence-ua.com

Волонтер відзначає “People's Drone” PD-1 і PD-2 як БПЛА, що добре себе показали у війні на Донбасі. Ці дрони наразі випускає UkrSpecSystems, а перші примірники збирали за гроші волонтерів та небайдужих. PD-1 з розмахом крила 3 м може знаходитися у повітрі до 10 годин. Порожнім він важить 16 кг, максимальна злітна маса — 40 кг. Маса корисного навантаження: 10 кг
Макс. швидкість — 140 км/год. Діапазон телеметрії зв’язку — 95 км

PD-1. Фото: Вікіпедія

Окремий клас — “літаки-камікадзе”, або баражуючі боєприпаси. Вони вражають ціль, знищуючи себе та ворога.

Триває розробка й нових зразків баражуючих боєприпасів. Українська компанія A.Drones провела льотні випробування безпілотного літака-снаряда “Пілум”. Вага апарату — до 10 кг. Вага корисного навантаження — до 7 кг. Він може використовуватися в складі рою дронів для прориву системи ППО супротивника. Радіус дії — 50 км, макс. висота— 2000 м. У жовтні 2020 року Науково-виробниче підприємство “Атлон-Авіа” показало презентацію дрону-камікадзе ST-35 “Грім”

Розвідник та коригувальник “Фурія” виробництва київського НВП “Атлон Авіа”. Дальність польоту цього БПЛА — 200 км, оперативний радіус — 50 км, тривалість польоту — до 3 год, максимальна швидкість — 130 км/год, практична стеля — 2500 м.

“Фурія”, фото: “Атлон Авіа”

Створення БпАК ASU-1 “Валькірія” (ТОВ “Авіаційні системи України”, Київ) починалося як волонтерський проєкт. Максимальна злітна вага дрона — 3,5 кг, радіус дії до — 34 км, час польоту за нормальних метеоумов — 120 хв, макс. шв. — 108 км/год, практична стеля — 2000 метрів.

Це лише деякі розповсюджені зразки військових БПЛА в українській армії.

БпАК ASU-1 “Валькірія”

Дрони з магазину та фронтові модифікації

У війні на Донбасі також широко використовують і дрони класу міні та мікро – невеликі коптери вертикального зльоту. Вони незамінні для українських підрозділів, які, за словами ветеранів, були б без них майже сліпими. Зазвичай це БПЛА цивільного призначення, в основному — китайської DJI. Ці апарати здатні працювати на відстані 5-6 км. Їх постачають до армії волонтери, зокрема, й Фонд “Повернись живим”.

Одна з останніх розробок — перероблення радянського кумулятивного боєприпасу РКГ-3 для скидання з безпілотників на позиції ворога. Модифікацією боєприпасів займається завод “Маяк”.

“Воюють квадрокоптерами, які несуть модифіковані – з оперенням – боєприпаси, наприклад, ВОГ-17, на скидах, надрукованих на 3D принтерах. Хлопці купують 3D принтер, потім на китайські БПЛА вартістю $1 тисячу чіпляється надрукований скид і гранати прямують просто на голови ворогу. Але такі заходи й до перемир'я не були масовими, адже це все ж самопальна історія”, — розповів керівник аналітичного відділу Фонду “Повернись живим” Іван Науменко.

Іноземний досвід використання БПЛА

Ефективність ударної авіації можна було спостерігати під час конфлікту у Нагірному Карабасі між Вірменією та Азербайджаном, де останній мав беззаперечну перевагу великою мірою й завдяки БПЛА. Міністерство оборони Азербайджану викладало десятки відео зі знищенням техніки та живої сили противника. ЗМІ охрестили цей 44-денний конфлікт “війною дронів”.

“Технічно Азербайджан був на десять голів вище в питанні оснащення та використання різних видів БПЛА. В основному це були БПЛА турецького та ізраїльського виробництва. Це були й розвідники, у тому числі й глибокої розвідки — до 50-80 км. Так само особливості рельєфу потребували набирати чималу висоту. Розвідник у режимі реального часу передавав координати, а ударний БПЛА знищував ціль”, — розповідає Андрій Римарук.

Азербайджан використовував Bayraktar TB2, який належить до апаратів класу MALE ("medium altitude, long endurance" — середня висота, велика тривалість польоту) та дрони-камікадзе. Безпілотники, які несуть вибухівку і пікірують на цілі, назвали "Iti qovan". У перекладі з азербайджанської це означає "Гнати псів". Взагалі, дрони класу MALE вважаються найпопулярнішими у сучасних війнах.

У глобальному сенсі цей конфлікт продемонстрував, що наземна техніка стає дедалі вразливішою.

Ці самі дрони — Bayraktar TB2 — Туреччина використовувала в Сирії проти сил Башара Асада, а в Лівії проти військ фельдмаршала Халіфи Хафтара. Вивчивши уроки війни у Нагірному Карабасі, Міністерство оборони Великої Британії теж зацікавилося дешевшими дронами. Причина — британське військове міністерство використовує Protector RG Mk 1 — це британська версія американського БПЛА MQ-9B SkyGuardian виробництва компанії General Atomics. Водночас той самий Bayraktar TB2 коштує ледь не вдесятеро дешевше ($1-2 млн) за Protector ($20 млн).

MQ-9B SkyGuardian

Армія Халіфи Хафтара в Лівії, підтримувана Єгиптом, Саудівською Аравією, Росією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, використовувала отримані за допомогою ОАЕ китайські БПЛА Wing Loong II. Wing Loong I та Wing Loong IІ (теж клас MALE) закуповують у Китаю для своїх армій ціла низка країн, які з тих чи інших причин не можуть придбати ізраїльські чи американські військові дрони. Цей БПЛА має максимальну злітну вагу 4200 кг, може нести до 12 бомб чи ракет, радіус його дії сягає 1500 км, час у повітрі — до 32 годин, практична стеля — 9900 м. Китай продає їх здебільшого країнам, що беруть участь в інфраструктурному проєкті “Один пояс — один шлях”. Так, Саудівська Аравія вже придбала 70 китайських бойових БПЛА, Єгипет – 60, ОАЕ – 40, Ірак і М'янма – по 12, Пакистан – 75.

Сполучені Штати знаходяться серед лідерів у розробці бойових безпілотників. Їхнє використання було найактивнішим у військових операціях в Іраку та Афганістані. Штати використовували БПЛА для ліквідації керівництва “Аль-Каїди”, “Талібану” та інших терористичних організацій.

Проблеми БПЛА в Збройних Силах

Зараз військові БПЛА заборонені для використання на лінії зіткнення на Донбасі через домовленості про припинення вогню, досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020.

“Справжніх військових БПЛА нашого виробництва у нас достатньо. Проблема, чому їх не використовують, ширша. У ЗСУ немає системного бачення використання безпілотної авіації. Через це й виробники не знають, що запропонувати армії. Як тільки у ЗСУ з'явиться стратегія використання, виробники розпочнуть створення згідно з нею. А зараз це здебільшого робиться у ручному режимі”, — розповів керівник аналітичного відділу Фонду “Повернись живим” Іван Науменко.

За словами аналітика, у ЗСУ є дефіцит кадрів, адже оператор БПЛА — це висококваліфікований персонал, який у цивільному житті може заробляти у рази більше, ніж у Збройних Силах. Є й бюрократичні перепони. Наприклад, до пілотів БПЛА вимоги такі ж, як і до пілотів звичайних літаків. Ось фото висновку від стоматолога, в якому військовослужбовець визнаний непридатним до керування БПЛА через карієс.

Фото висновку від стоматолога, в якому військовослужбовець визнаний непридатним до керування БПЛА через карієс.

Чим протидіяти безпілотникам: РЕБ, рушниці та надувні війська

Російські окупаційні війська та колабораціоністи активно використовують БПЛА проти ЗСУ. Поміж них — і перероблення “магазинних дронів”.

Ударним БПЛА можна протистояти.

ЗСУ активно використовує системи протидії безпілотникам. Так, нещодавно компанія "Трител" розширила можливості своєї відомої системи протидії безпілотникам "Нота". Цю систему активно застосовують у зоні ООС та для захисту стратегічних об’єктів у тилу. Серед оновлень — багатофункціональна радіолокаційна станція з цифровою антенною решіткою від київського "Арсеналу". Ворожі БПЛА, які не можна придушити, знищуються засобами ППО.

Але використовувати можна й елементарні засоби. У карабаському конфлікті добре себе зарекомендували вірменські “надувні війська” — обманні мішені чи то пак, пневмопідпірні макети справжньої військової техніки, якими можна дурити противника. Оператори азербайджанських дронів витратили достатньо боєприпасів, зокрема, баражуючих, знищуючи надувні танки та БТРи.

Російський надувний ракетний комплекс

В Росії є спеціальні підрозділи, які відповідають за надувні війська. За словами Івана Науменка, в Україні такі теж є. Але основна боротьба з БПЛА ведеться РЕБ-засобами, які залишають без управління та перехоплюють ворожі дрони. Вони є різних видів: від громіздкого устаткування до радіоелектронних рушниць. Останні Україна придбала у Литви й очікує на них найближчим часом.

РЕБ-рушниця

“Ось ще одна добра новина, дуже скоро у наших воїнів на передовій будуть радіоелектронні рушниці іноземного виробництва для ефективної боротьби з ворожими БПЛА. Шкода, що нині про масове переозброєння війська, про повне переозброєння бригад, на жаль, ще не йдеться”, — сказав у грудні головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


 


Переглядів: 5923

Останні новини