Україна купує тридцять САУ «Dana-М2» – чи потрібні вони ЗСУ?

Україна купує тридцять САУ «Dana-М2» – чи потрібні вони ЗСУ?


Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ухвалив зміни до Державного оборонного замовлення на 2020 рік та передбачив у ньому закупівлю 30 одиниць чеської САУ "Dana-М2", повідомив напередодні журналіст Юрій Бутусов. 

Він називає таке рішення свідченням корупції під час формування ДОЗу, а саму САУ – застарілою та непотрібною українським збройним силам через свої бойові показники та технічні параметри. "Повернись живим" вирішив також придивитися до даної покупки та з'ясувати: чи потрібна українським Збройним Силам така самохідка. 

Як повідомляє "Мілітарний", раніше артилерійська установка "Dana-M2" демонструвалась в Україні на Міжнародній виставці "Зброя та безпека" у 2018 році.

САУ DANA-M2 на «Зброя та безпека - 2018»

САУ 152mm SpGH "DANA М2"

До українського війська машини мають відправлятися зі складу чеських підрозділів, але при цьому вони повинні пройти технічне обслуговування та модернізацію до версії "Dana-M2".

Сама САУ не нова – vz. 77 Dana була розроблена наприкінці 70-х років у колишній Чехословаччині. Окрім власне країни-розробника їх експортували й в інші країни соцтабору: Польщу та СРСР, останній ними так і не скористався, а згодом установки були утилізовані.

Операторами vz. 77 Dana у різних її модифікаціях на цей час виступають Польща, Азербайджан та Грузія, також серед покупців називають Кіпр та Лівію.

У матеріалі "Мілітарного" зазначається, що після розпаду Чехословаччини, Чехія та Словаччина успадкували значну кількість цих артилерійських установок, які реалізовують зацікавленим країнам, а для власної армії розглядають закупівлю продукції стандартизованої з країнами НАТО, як то робить Чехія з придбанням французьких САУ CAESAR.

Приклад Чехії закликає наслідувати і Юрій Бутусов. "Повернись живим" коротко наводить тези з його публікації

  • Чехія зняла з озброєння САУ "Dana" у 2018 році та переходить з радянського на стандарт НАТО, а залишок установок хоче продати Україні й таким чином позбутися їх. 
  • vz. 77 Dana застаріла і не здатна протистояти навіть основній САУ армії РФ "Мста-М" 1983 року розробки у контрбатарейній боротьбі через меншу дальність польоту снаряду (20 та 24 км відповідно). 
  • В України немає запасів снаряду радянського зразка у 152-мм для "Dana", купити в РФ його наразі неможливо, а у світі його ціна порівняна з натівським калібром 155-мм. Тому раціональніше та економічно вигідніше купувати одразу снаряди калібру 155-мм і відповідно підбирати САУ до них. 
  • Є французька САУ CAESAR, яка забезпечить вогневу перевагу над росіянами, має калібр 155-мм та прийнятну ціну. Іншим варіантом можна розглядати словацьку модифікацію САУ "Dana" – "Zuzana-2" з гарматою під натівський калібр. 
  • Міністерство оборони навмисне зривало контракти з вітчизняними виробниками зброї та вирішило закупити застарілу, не потрібну ЗСУ техніку, тому в цьому є ознаки корупції або відсутності стратегічного бачення розвитку армії. 

Своєю чергою підполковник ЗС України у відставці Олексій Зінченко у своєму матеріалі також порівняв позитивні та негативні характеристики САУ "Dana" та дійшов більш оптимістичних висновків. Їх ми теж наведемо тезово: 

Переваги

Недоліки

1. Значно більший ресурс шасі в порівнянні з гусеничними гаубицями 2С19 ("Мста-С") та 2С3 ("Акація") та більшу мобільність.

1. Достатньо високий рівень складності експлуатації, що потребує високої кваліфікації розрахунку і обслуговуючого персоналу.

2. Зручність роботи розрахунку.

2. Наявність іноземного шасі, що здорощує процес експлуатації

3. Високий рівень автоматизації процесів заняття вогневої позиції, наведення, заряджання та здійснення пострілу.

3. Гірша прохідність шасі в порівнянні з гусеничними аналогами на бездоріжжі.

4. Велика скорострільність та темп стрільби.

 

У висновку Олексій Зінченко зазначає, що за своїми бойовими можливостями й рівнем автоматизації САУ "Dana М2" є на рівні радянської 2С19 "Мста-С", прийнятої на озброєння у 1989 році, яких у Збройних силах є одиниці, а за умови правильної організації навчання екіпажів, дбайливій експлуатації та грамотному використанні на полі бою, вона є грізною зброєю, значно кращою за застарілі радянські 2С3М "Акація" (прийнята на озброєння у СРСР у 1971 році, знята з виробництва у 1993 році) чи буксирувані артилерійські системи.

Український офіцер-артилерист розповів Фонду своє професійне ставлення до закупки даної самохідки та навів можливі альтернативи vz. 77 Dana, які могли б застосовуватися у ЗСУ. 

"Ця САУ 70-80-х років – вона непогана: має бронювання, має гарне шасі 8х8, має механізм заряджання, який максимально автоматизує роботу розрахунку – в цьому сенсі все в неї добре. Звісно, що вона не може змагатися за прохідністю з установками на гусеничній базі, але з точки зору заміни буксируваних артилерійських систем на «Dana» – це безперечний плюс. Є одне «але»: балістика тієї модифікації САУ «Dana», яку ми купуємо, застаріла, вона копіює радянський зразок 152-мм калібру – гаубицю Д-20. У них однакова дальність звичайним снарядом, трошки більша дальність під час стрільби активно-реактивним снарядом – десь на кілометр, а наразі це вже замалі показники для нас", – офіцер-артилерист. 

На його думку, САУ "Dana" має іншу, якіснішу й сучаснішу версію, яка оснащена іншою гарматою та за своїми тактико-технічними характеристиками відповідає потребам Збройних Сил. 

"В цієї системи «Dana» є інша модифікація «Zuzana 2» під 155 калібр з довжиною ствола 52 калібри. Ця система «закидає» звичайний осколково-фугасний снаряд на 30 км, а активно-реактивний – на 40 км – це вже рівень найкращих зразків такого озброєння. При цьому вона зберігає всі свої позитивні якості: це і бронювання, і маневровість, і т.і. Якби ми закупали цю модифікацію, то так, це був би крок вперед, а те, що ми зараз закупаємо запропонований нам зразок – це «шило на мило», ми нічого не змінюємо. До того, з'явилася інформація, що «Dan'ою» хочуть замінити 2С3 «Акація» – це теж робити не потрібно, тому що друга має гусеничну базу і за такої погоди на Сході ми як заїдемо на «Dan'і"» в чорнозем, так там і сядемо. Тому треба мати САУ і з однією, і з іншою базою – маневр «Dan'ою»: по шляхах і більш-менш прохідних ділянках, а там, де потрібно виходити на вогневу позицію, де є болото, то треба розраховувати на гусеничне шасі", – офіцер-артилерист. 

САУ 155mm SpGH "ZUZANA-2"

САУ 155mm SpGH "ZUZANA-2"

Питання, над яким офіцер ЗСУ пропонує замислитися: концепція застосування нового озброєння. Військовослужбовець відзначає, що поки РФ та країни НАТО рухаються в бік уніфікації калібрів артилерії, українська армія й далі використовує концепцію її ешелонування, коли кожен тип гармат застосовується для ураження певної ланки оборони супротивника: передній край "обробляють" 2С1"Гвоздика" або гаубиця Д-30 калібром 122-мм, на глибину оборони батальйону "працюють" 2С3 "Акація" 152-мм, а по тилах, шляхах підвозу матеріальних засобів, боєприпасів та пального "працюють" калібром 152-мм, але такі САУ як 2С19 "Мста-С" або гармата 2А36 "Гіацинт-Б". 

"Ще один момент – боєприпаси до неї. Це наші звичайні радянські ОФ-462, «Dana» ними стріляє, балістика прорахована, є таблиці стрільби під цей боєприпас, він був уніфікованим у країнах «Варшавського договору». По-перше, в нас їх лишилося обмаль, наші арсенали підривалися і на складах їх небагато. Виробництво ми можемо налагодити, але завод «Артем» майже на стадії банкрутства. Знову таки, доведеться ці снаряди купувати або в Болгарії, або в Чехії чи Польщі їхні старі запаси. Тому в нас немає чіткої концепції: що ми хочемо отримати від цієї артилерії? Попереднє командування Збройних сил хотіло перейти на 155-й калібр, йти в ногу з усім світом, уніфікувати це все діло під натівський боєприпас, щоб був один калібр і т.і. Ці хлопці прийшли й знову «шарахають» нас, відтягують по концепції застосування артилерії назад. Тому під концепцію того, що вони собі хочуть, так – це непогано користуватися 152-м калібром, під передову концепцію – звісно, що це «зрада» з закупкою цих артилерійських систем. Хай визначаться, чого вони хочуть: вперед чи назад?", – офіцер-артилерист.

З його точки зору, САУ "Dana-M2" українським Збройним Силам не потрібна, оскільки систем з аналогічною гарматою Д-20 у військах достатньо і вони ще мають запас міцності приблизно на 5 років, за які можна провести оновлення озброєння артилерійських частин і забезпечити підрозділи передовими зразками натівського штибу. 

"Моя особиста думка – вони нам не потрібні, у нас достатньо гармат Д-20 на тій самій 2С3 «Акація» і ще 5 років ми можемо добивати їх до ручки, а ці 5 років треба або визначитися з закупкою нормальної гармати. Хай це буде та ж "Dana" – вона не погана, я вважаю, що ця САУ може посперечатися з такими системами, як шведська «Archer» – навіть американці розглядають закупку «Archer'ів», але давайте тоді закупати модифікацію «Zuzana-2» під 155-й калібр з довжиною ствола 52 калібри під натівський боєприпас. Запускаємо власне виробництво боєприпасів і вперед.  «Dana-M2» Збройним Силам не потрібні – це марно витрачені кошти, так само як торік ми купили 2С1«Гвоздика», БМП-1 нам привозили – весь цей мотлох є марним витрачанням грошей", –  офіцер-артилерист.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


САУ FH77 BW L52 "Archer"

САУ FH77 BW L52 "Archer"

Офіцер ЗСУ пропонує переозброювати артилерійські бригади по черзі, оновлюючи їхній парк новими зразками озброєння, які відповідають стандартам НАТО та мають відповідний калібр. 

Останні матеріали:

Переглядів: 31884

Останні новини