Валіза без ручки. Що чекає на крейсер «Україна»

Валіза без ручки. Що чекає на крейсер «Україна»


Після російської анексії Криму Військово-морські сили ЗСУ зазнали серйозних втрат – понад 80% матеріальної частини та можливостей. Натомість РФ постійно збільшує свою військову присутність підводними човнами, кораблями, морською авіацією та береговими військами. Зрозуміло, що за таких умов Україні потрібно інтенсивно розвивати Морські сили, поповнюючи флот сучасними кораблями різних класів та новітнім озброєнням.

Ми можемо будувати флот самостійно або купувати бойові кораблі за кордоном. Третій варіант як додатковий: добудувати кораблі, які зараз знаходяться на суднобудівних заводах. Зокрема, крейсер “Україна”, майбутнє якого досі остаточно невідоме. Військові та експерти твердять, що приймати до складу флоту цей корабель недоцільно, натомість президент Володимир Зеленський висловлював жаль з приводу можливої утилізації крейсера. То ж чи потрібна ВМС “Україна” і чи можливо її використати поза флотом?

Обтяжений радянський спадок

Крейсер “Україна” – четвертий і останній корабель проєкту 1164 “Атлант”. Ця серія радянських ракетних крейсерів створювалась у 1970-1980-х роках на Миколаївському Суднобудівному заводі імені 61-го Комунара (сучасна назва – Миколаївський суднобудівний завод). Такі кораблі неофіційно називають “вбивцями авіаносців”, позаяк одним із завдань таких крейсерів є знищення великих надводних кораблів, переважно авіаносців. Так само вони повинні забезпечувати протиповітряну оборону корабельних з'єднань. Варто зазначити, що все це у віддалених районах Світового океану. Так само крейсери проєкту “Атлант” можуть надавати вогневу підтримку морському десанту та завдавати ударів по наземних об'єктах.

На той час крейсери проєкту 1164 були прогресивними: вони випереджали ракетні крейсери проєкту 58 та були економічно вигідніші за атомні крейсери проєкту 1144 – маючи практично зіставне оборонне та наступальне озброєння, вони мали суттєво меншу водотоннажність.

Ракетний крейсер “Україна” був закладений влітку 1984 року, на воду спустили у серпні 1990. У жовтні 1993 року корабель перейшов у власність України, на той час він мав готовність 75%. Тоді Верховна Рада присвоїла йому найменування “Україна”.

Фото: Тарас Чмут

Наступного року було вперше зібрано команду. Екіпаж довелося згодом розпустити з причини нестабільної економічної ситуації. Так само були припинені всі роботи на крейсері. Наступного разу для “України” зібрали команду (яка складалася з приблизно півтисячі чоловік) у 1998 році з подачі тодішнього президента Леоніда Кучми. Тоді готовність крейсера складала 95%. Такою вона лишається і понині.

Екіпаж ніс службу на пришвартованому кораблі, але його спіткала доля попередників – команду розформували за браком коштів. У 2013 році Янукович вирішив продати крейсер Росії за 1 млрд рублів, що на той момент складало близько $30 млн. Для порівняння, у 1995 році корабель оцінювався у $720 млн, тому з боку України це був би швидше подарунок. Відомо, що $30 млн – вартість лише попереднього випробування ходових можливостей крейсера. Продаж так і не відбувся. Дещо раніше розглядався також варіант обміну крейсера "Україна" на кілька російських кораблів класу "тральник" і "корвет" (які Росія побудувала б невідомо коли). Ця ідея теж не була реалізована.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Після початку агресії Росії проти України гроші на добудову та утримання знову перестали виділятися. З того часу гроші знаходить Миколаївський суднобудівний завод. У 2017 році Петро Порошенко підписав наказ про демілітаризацію крейсера. До речі, “Україна” – стара й неактуальна назва. Ще у 2010 році Верховна Рада скасувала постанову про присвоєння цього найменування і з того часу офіційна назва – корабель проєкту 1164 “Атлант”. Це було зроблена у рамках підготовки крейсера до продажу Росії, на догоду покупцю. Але всі по старій пам'яті й досі називають крейсер “Україною”.

Беззахисний “вбивця авіаносців”

Брак коштів – не єдина підстава, чому ракетний крейсер не стали добудовувати та вводити до складу флоту. Основна ж причина – корабель жодним чином не буде корисним сучасному українському флоту. Він будувався як “вбивця авіаносців” для ведення бойових дій в океані. Мав цілком конкретну спеціалізацію – знищення авіаносних ударних з'єднань Сполучених Штатів Америки та флотів НАТО.

Він має і відповідні характеристики: без дозаправляння крейсер може пройти до 7 500 морських миль, дальність стрільби протикорабельними ракетами – понад 700 км. Озброєння складається з протикорабельних ракет “П-1000 Вулкан”, ЗРК С-300Ф “Форт”, ЗРК 4К33 “Оса-МА”, ЗАК АК-630, РБУ-6000 та одного гелікоптера. В Чорному морі для нього немає цілей, а сама акваторія просто замала.

Нещодавно командувач Військово-морських сил ЗСУ контрадмірал Олексій Неїжпапа сказав, що в України немає задач зі знищення авіаносців в океані, тому використовувати його за призначенням наш флот не зможе.

“Нам потрібно знищувати російські кораблі, а у них авіаносців поки що немає. Єдиний їх авіаносний корабель – “Адмірал Кузнєцов”, він знаходиться на ремонті, який може стати вічним. Загалом, авіаносців у Росії немає, тому “вбивця авіаносців” нам не потрібен”, – сказав Олексій Неїжпапа.


Командувач Військово-морських сил ЗСУ контрадмірал Олексій Неїжпапа. Фото: 048.ua

Розробка цього типу кораблів велася ще у 70-х роках, тобто, приблизно 45 років тому. Навіть якби нам доводилося вести бойові дії в океані проти авіаносців, зрозуміло, що корабель проєкту 1164 “Атлант” застарів і технічно, і морально.

“Це корабель радянської епохи, який створювався під певні задачі. Для України у 2021 році цей крейсер не потрібен. Він будувався на радянській базі, під радянське озброєння, з радянськими корабельними системами. Вони всі вже застарілі, деякі – на два-три покоління. Частина з них вже не випускається, а заводи, на яких було налагоджене їх виробництво – давно закрилися. Фактично – це музей 85-го року”, – розповідає ветеран морської піхоти, директор Фонду “Повернись живим” та військовий аналітик Тарас Чмут.

Ба більше, крейсер “Україна” в принципі не здатен виконувати бойові завдання – йому просто нічим вести вогонь – боєприпаси відсутні. Наприклад, зенітно-ракетний комплекс С-300Ф “Форт” навіть не змонтований. 16 пускових установок протикорабельних ракет “П-1000 Вулкан” на крейсері встановлено, але боєприпасів до них немає й не було – ракет цього типу на озброєнні ніколи й не перебувало.

Озброєння крейсеру. Фото: Тарас Чмут

Завеликий та непотрібний

Експерти одностайні у тому, що крейсер “Україна” може принести флоту більше проблем та втрат, ніж користі.

“Крейсер – це великотоннажний корабель. Він будується під якісь конкретні завдання. Корабель такого типу не буде ефективним у Чорному морі, тим паче на фоні розвитку сучасних технологій, таких, наприклад, як зброя спрямованої енергії. Я нині не бачу такі кораблі у нашому флоті, а бачу, наприклад, «Містралі», – сказав “Повернись живим” військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.

Й справді, корабель чималий. Його стандартна водотоннажність – 9 300 т, повна – 11 280 т, довжина складає 186,4 м, ширина – 20,8 м, а осадка – 8,4 м. На повному ході швидкість крейсера становить 32,5 вузлів (~60 км/го – ред), економічного – 18 вузлів (понад 33 км/год – ред).

У державному концерні «Укроборонпром», якому фактично належить крейсер, теж не бачать крейсера у складі Флоту. Там неодноразово заявляли, що добудова «України» недоцільна.

Тієї самої думки тримається й Олексій Неїжпапа. За його словами, існує рішення, що крейсер “Україна” не буде входити у склад Воєнно-морських сил. Контрадмірал наголошує, що аби він вийшов у море, необхідна велика кількість інших кораблів, авіації, відповідного забезпечення. Так само крейсер витрачає стільки пального, що, певно, вистачить на кілька областей.

І навіть якщо крейсер “Україна” модернізувати й встановити сучасне озброєння, до якого в Україні є боєприпаси, він залишатиметься у строю до першого бою. Річ у тім, що, за оцінками військових експертів, у Чорному морі крейсери, та навіть корвети й фрегати – це плавучі мішені. Такі кораблі можна легко пробити й знищити. Ба більше, супротивник матиме чудову нагоду вразити такі кораблі з берега, навіть не виходячи у море.

Є ще одна проблема – базування та допоміжний флот. Річ у тім, що корабель відповідних габаритів потребує відповідного місця для стоянки. Його треба десь знайти. Ті, що вже існують, для крейсерів не призначені. Корабель такого формату повинен обслуговуватися, наприклад, буксирами, які б проводили його з бази в море і назад. Таких буксирів в українському флоті немає.

“Так само ракетний крейсер не може діяти сам. Мають бути танкери. транспорти озброєння, морські буксири, рятувальні судна, які можуть забезпечувати його в далеких походах і яких у нас немає”, – пояснює Тарас Чмут.

Золотий корабель

Та чи є економічна доцільність у модернізації озброєння і корабельних систем? Військовий аналітик Тарас Чмут пояснив, що така модернізація займе багато років і величезну кількість коштів, яких, за його словами, вистачило б на маленький повноцінний самодостатній флот із ракетних катерів, мінно-тральних сил і патрульних катерів.

Кошти потрібні не лише на завершення будівництва та повну модернізацію, а й на утримання. Обслуговування крейсера “Україна” потребує великих грошей. Відносно великий екіпаж – понад 500 людей. Корабель потрібно десь базувати.

Архівні фото крейсеру

Навіть зараз крейсер потребує на своє обслуговування чималих коштів. Влітку 2019 року генеральний директор Миколаївського суднобудівного заводу Валерій Калашніков сказав, що на утримання крейсера “Україна” щороку потрібно близько $1 млн.

Рішення без дії

Минулого року Володимир Зеленський під час відвідин суднобудівного заводу у Миколаєві заявив, що утилізовувати крейсер на брухт не будуть. “Ми розпилювати не дамо. Це неможливо”, – сказав тоді президент.

Але робити щось потрібно. Останні роки Миколаївський суднобудівний завод утримував крейсер власним коштом. Проте в кінці жовтня 2020 року підприємство розпочало процедуру банкрутства. Деякі військові оглядачі занепокоєні загрозою припинення фінансування. Без нього буде неможливим робота помп для періодичного відкачування забортної води та запусків двигунів для прогрівання корпусу. Що своєю чергою може призвести до потоплення, розливу пального й, як наслідок – екологічної катастрофи.

“Вже прийнято рішення, що корабель буде демілітаризовано з подальшою утилізацією. Зброя та корабельні системи, які мають цінність для українських ВМС, будуть встановлені на інші судна, щось буде продано, а все інше – утилізовано”, – розповів Тарас Чмут.

Варто поспішити.


Тарас Чмут

Музей, мішень чи допомога рибалкам

Єдине, про що відомо більш-менш точно – придатне озброєння знімуть з “України” та встановлять на інші кораблі ВМС. Далі демілітаризований крейсер швидше за все утилізують на брухт. Але є й інші пропозиції.

Ініціативна група на чолі з головою міської громадської ради з питань туризму при мерії Миколаєва Олегом Кречуном хоче зробити з крейсера музей та, за можливості, цілий науково-культурний центр. Ця тема обговорюється вже років десять.

“Шансів продати цей крейсер вкрай мало, так само навряд чи ми його добудуємо. Ми пропонуємо зробити на території Миколаївського суднобудівного заводу місто майстрів, де головним експонатом для приваблення туристів та бізнес-партнерів буде крейсер “Україна”. Це інвестиції не лише в місто Миколаїв, але й у весь регіон”, – сказав “Повернись живим” Олег Кречун.

За задумом, частина крейсера передасться під навчальний центр моряків як воєнно-морського, так і цивільного флоту. На крейсері також розмістять торговельно-розважальний та офісний центр і готельний комплекс.

Не всі військові експерти сприймають серйозно такі починання. Тарас Чмут переконаний, що музей на базі крейсера – це фантазії на рівні балачок, адже невідомо, де взяти гроші на облаштування і хто буде його відвідувати. На його думку, максимум, як можна використати корабель окрім утилізації – зробити з нього плавучу мішень для навчань з використанням нових ракет “Нептун”

Ще один варіант альтернативного використання корабля пропонує Ігор Козій: “Використати крейсер “Україна” можна хіба що для супроводу кораблів, наприклад, танкерів, або для підтримки українських риболовецьких суден”.

Москітний флот

Після російської окупації та анексії Криму РФ невпинно нарощує свій мілітарний вплив у Чорному морі. Це бачить Україна, на це реагує НАТО.

“Росія збільшує свою військову присутність (у регіоні Чорного моря), зокрема у Криму. У цьому полягає причина, чому ми повинні й надалі збільшувати свою присутність у регіоні”, – сказав 30 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За таких обставин Україні безумовно потрібно розвивати свої Військово-морські сили. Найбільш доцільно та реалістично зараз виглядає концепція москітного флоту, що складався б з невеликих кораблів, які реально доступні для нашої держави.

Тарас Чмут певен, що в сучасних умовах концепція москітного флоту є найбільш виправданою у фінансовому та часовому плані. Але це лише одна складова, яка не повинна скасовувати інших: авіаційну, берегову, протимінну.

“Це можуть бути авіаційні безпілотники, багатофункціональні ракетні катери, патрульні сили й тральники. Останні будуть не тільки знешкоджувати міни. Використання Україною сучасних мін може знівелювати перевагу Росії на морі”, – сказав Тарас Чмут.

Натомість Головнокомандувач Збройних Сил генерал-полковник Руслан Хомчак нещодавно виступив із критикою цієї концепції, назвавши “москітний” флот “катерами-камікадзе”. На його думку, якщо ВМС йдуть у напрямі запровадження стандартів НАТО, не потрібно зосереджуватися на кораблях, які матимуть “квиток в один кінець”. Водночас Руслан Хомчак вважає за необхідне поповнення флоту корветами.

"Мені потрібен корвет. Мені якомога швидше потрібен сучасний корвет, а далі питання не до мене, а до політиків чи економістів. Мені все одно звідки вони мені дістануть той корвет. Але мені необхідні для флоту чотири корвети”, – сказав генерал-полковник.

Головне фото: Дзеркало тижня


Переглядів: 12773

Останні новини