Загострення між Вірменією й Азербайджаном та мігрантська криза на кордоні Польщі й Білорусі: новини тижня, які ви могли пропустити

Загострення між Вірменією й Азербайджаном та мігрантська криза на кордоні Польщі й Білорусі: новини тижня, які ви могли пропустити


  • 14 листопада США передали Україні приблизно 80 тисяч кілограмів боєприпасів. Це було четверте постачання Сполученими Штатами в рамках додаткової безпекової допомоги в розмірі 60 мільйонів доларів США. 

  • Контррозвідники СБУ затримали у Харкові іноземця, який знаходиться у міжнародному розшуку Інтерполу через причетність до терористичної організації "ісламська держава". 29-річний громадянин однієї з країн Середньої Азії незаконно прибув на територію України у 2021 році. Головна мета переїзду в нашу державу – спроба уникнути кримінальної відповідальності на батьківщині.

  • У понеділок, 15 листопада, президент Франції Емануель Макрон провів телефонну розмову із президентом країни-агресора Володимиром Путіним. Телефонна розмова Макрона та Путіна тривала 1 год. 45 хв. Президент Франції висловив Путіну сильне занепокоєння та готовність захищати територіальну цілісність України через розгортання на українському кордоні російських військ. Натомість президент країни-агресорки лише повторив Макрону, що “переговори будуть ускладненими через позицію української влади”.

  • Президент України Володимир Зеленський надав патрульному катеру класу Island (Р194) ім’я Героя України прапорщика-морпіха В’ячеслава Кубрака.

  • 16 листопада в районі проведення Операції об’єднаних сил засобами радіоелектронної боротьби було примушено до посадки російський БПЛА типу "Орлан-10", який перетнув лінію фронту на Донеччині. 

  • Контррозвідники Служби безпеки України викрили та припинили функціонування каналу незаконного переправлення за кордон авіаційних комплектуючих військового призначення.

  • Росію звинуватили у причетності до пошкодження підводних кабелів біля узбережжя Північної Норвегії. Підводні датчики біля узбережжя Норвегії, які серед іншого можуть збирати дані про проходження підводних човнів, були виведені з ладу. Повідомляється, що Росія цілком могла перерізати та відвезти для досліджень ці фрагменти спеціальних кабелів довжиною 4,3 км із 66-кілометрової мережі, що призвело до відключення безлічі датчиків на одній із важливих ділянок.

  • СБУ запобігла викраденню деталей, призначених для ремонту військової техніки з району Операція об’єднаних сил. Нестача таких запчастин могла завдати шкоди обороноздатності України в умовах війни з РФ. Зловмисники, зловживаючи службовим становищем, вносили неправдиві відомості до товарно-супровідної документації. Вартість усіх запчастин становила майже 500 тис. грн.

  • У Луганській області українські військові затримали на передовій бойовика так званої "ЛНР". Зазначається, що найманця окупаційних сил Росії було затримано прямо на лінії фронту у зоні ООС. Зі спорядженим магазином від автомата він рухався в сторону українських позицій. Затриманим виявився Лопушняк Олександр Сергійович. Після затримання бойовика українські військовослужбовці передали його контррозвідникам Служби безпеки України.

  • Судно розмагнічування "Балта" ВМС ЗС України стало мінним загороджувачем. Нещодавно "Балта" в умовах шторму отримало пробоїну біля острова Зміїний та після відновлення має знову стати бойовою одиницею національного флоту, але вже в новому статусі. 

  • Військово-Морські Сили ЗС України почали формування екіпажів для тральщиків Sandown, які передасть Велика Британія. Перевага для проходження служби за контрактом, надається кандидатам віком до 40 років із знанням англійської мови. Проте зазначається, що рішення стосовно кандидатів приймаються індивідуально, в залежності від рівня підготовки. Після формування екіпажів передбачено курс мовної підготовки та направлення на навчання до Великої Британії.

  • Українські контррозвідники викрили агента російської спецслужби, який під прикриттям посадовця міської ради збирав розвідувальну інформацію про військові об’єкти на Харківщині. За версією слідства, завідувач сектору цивільного захисту, оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами однієї з міськрад Харківщини був завербований псевдочиновником так званої "ДНР".

  • Міністерство оборони Росії підтвердило, що супутник "Целина-Д" був збитий під час випробувань протисупутниикового комплексу. Імовірно, саме 15 листопада було проведено перше практичне випробування ракети протисупутникового перехоплення перспективного комплексу протиракетної та протикосмічної оборони "Нудоль".

  • 19 листопада на фронті від кульового поранення загинув воїн 8 полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій Уберт Мрачковський. 

  • Дві антиснайперські системи від підприємства "Archer" передані спецпідрозділу Міністерства оборони України. Ці системи проти ворожих снайперів мають охолоджувані тепловізори СИЧ М30. Системи розроблені для ведення розвідки та спостереження за будь-яких погодних умов вдень і вночі (детекція, супровід, координати цілі).

  • СБУ затримала колишнього ватажка так званого спецпідрозділу "МГБ ЛНР". Відомо, що він брав участь у захоплені Луганського аеропорту та перебував у розшуку за участь у незаконних збройних формуваннях. Також бойовик брав особисту участь у збройному супротиві українським військам, як командир "бойової тактичної групи бригади спецпризначення "Одеса" "МГБ ДНР". 

  • Головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний провів зустріч з Гендиректором турецької компанії Baykar Халюком Байрактаром. Сторони обговорили питання створення постійної робочої групи з питань безпілотної авіації у Збройних Силах України. 

  • На Закарпатті зловмисники намагалися викрасти та пошкодити кабельну лінію урядового звʼязку. У Держспецзв'язку заявляють, що телекомунікаційні мережі урядового звʼязку страждають від крадіжок та навмисних пошкоджень. За минулий рік підрозділами ДССЗЗІ зафіксовано 190 таких випадків; збитки сягнули понад 1,8 мільйона гривень.Протягом трьох квартали цього року вже зафіксовано 71 випадок крадіжок та умисних пошкоджень мереж. Найбільше – у Дніпропетровській, Харківській, Закарпатській, Запорізькій та Одеській областях.
  • Станом на 20 листопада в Україні за час пандемії зафіксовано 3 322 308 заслаблих від COVID-19 (18 250 нових за добу), з них 80 895 померли, 2 748 500 пацієнтів одужали. Від початку вакцинальної кампанії 12 755 986 людей щеплені, з них отримали 1 дозу – 12 755 984 особи, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 9 661 304 особа. Щодо ЗСУ, то там станом на суботу хворіє 2 008 військових (за добу зареєстровано 108 нових заслаблих), загалом за час пандемії одужали 30 214 військовослужбовці ЗСУ, зафіксовано 107 померлих. Від початку вакцинальної кампанії у Збройних Силах України 236 524 особи отримали 1 дозу вакцини. 2 дози вакцини отримали 220 236 осіб. 

Важливі військові новини тижня, що минає, – у традиційному дайджесті "Повернись живим".

Вірменія та Азербайджан відновили бойові дії

Напруженість на кордоні Вірменії та Азербайджану зросла  – збройні сили країн обмінялися ударами з різних типів озброєння. Про це повідомляють міністерства оборони обох кавказьких країн. Ситуація загострилася 13 листопада, коли невідомим було кинуто гранату у бік азербайджанського блок-поста поблизу міста Шуша. Потім Азербайджан заявив про обстріл з боку ЗС Вірменії позицій у Кельбаджарському районі на кордоні, який перейшов під його контроль у 2020 році. Далі уже вірменська сторона заявила про відкритий по її позиціям вогонь у напрямку Ґегаркунікської області, який був діями у відповідь.

У Баку відзначили зосередження особового складу та техніки ЗС Вірменії на кордоні, але з боку Єревана ці заяви поспішили спростувати. При цьому вірменська сторона уточнювала, що азербайджанські сили увійшли на територію Вірменії, а в їхньому оточенні опинилися чотири опорні бойові пункти армії Єревана.

Після переговорів, згідно з повідомленням вірменської Ради безпеки, азербайджанські сили залишили вірменську територію, але оскільки ЗС Вірменії залишили свої позиції, дії військовослужбовців тепер перевіряє генпрокуратура країни. МЗС Азербайджану ж підкреслило, що сили республіки виконували службові обов’язки на своїй території, а їхнє переміщення було лише відповіддю на концентрацію вірменських сил на лачинському напрямку та обстріл у Кельбаджарському районі.

Пік протистояння прийшовся на 15-16 листопада. У Єревані стверджують, що армія країни втратила два бойові пости внаслідок наступу Азербайджану. Вірменська сторона заявляє про використання з боку Баку артилерії, бронетехніки та вогнепальної зброї різного калібру, а також про знищення азербайджанської бронетехніки на території Вірменії. 

Голова Радбезу Вірменії Вірмен Григорян заявив, що країна звернулася до Росії та ОДКБ із закликом захистити територіальну цілісність їх держави.

З іншого боку, у Баку повідомили, що протягом 15-16 листопада підрозділи вірменських Збройних сил відкрили інтенсивний вогонь з різнокаліберної стрілецької зброї по позиціях військових Азербайджану. Військові країни розповідають, що бої розпочалися проти їх сил дислокованих на території Лачинського району.

Також повідомлено, про знищення мінометної позиції сил Вірменії та про відбиття контратаки підрозділів Збройних сил Вірменії. Президент Азербайджану Ільхам Алієв у ході переговорів із головою Європейської ради Шарлем Мішелем поклав на Вірменію відповідальність за загострення ситуації на кордоні між двома країнами.

В результаті загострення поранення отримали 10 військовослужбовців ЗС Азербайджану, ще 7 – загинули. Своє чергою, вірменське Міноборони повідомило, що має одного загиблого військового та 13 полонених військовослужбовців. У ході бойових дій було втрачено зв’язок ще з 24 вірменськими військовими, їхня доля наразі невідома.

Нині домовленість Вірменії та Азербайджану про дотримання режиму припинення вогню на східному напрямку переважно дотримується, ситуація залишається відносно стабільною.


Допомогти команді Фонду "Повернись живим" реалізовувати більше нових проєктів ви можете за посиланням


Україна попросила у США протикорабельні ракети Harpoon, – ЗМІ

Як пише видання "Дзеркало тижня", влада України звернулася до США з проханням про постачання протикорабельних ракет Harpoon. Ще на початку 2020 року повідомлялося, що у Міноборони були плани купити у Сполучених Штатів Америки протикорабельні ракети Harpoon разом з береговими ракетними комплексами.

У серпні цього року "Радіо Свобода" повідомляло, що українські корвети матимуть західне озброєння – протикорабельні ракети, артилерійські установки, зенітний ракетний комплекс, тощо. Ударною ракетною зброєю корабля має стати протикорабельний ракетний комплекс Harpoon виробництва США.

Harpoon – протикорабельна ракета, розроблена і виготовлена McDonnell Douglas (нині Boeing Defense, Space & Security). Ракета Standoff Land Attack Missile є варіантом наземного нападу.

Ракета може бути запущена з:

  • Літака з нерухомим крилом (AGM-84, ракета без твердопаливного ракетного прискорювача);
  • Корабля (RGM-84, ракета оснащена твердопаливним ракетним прискорювачем, який відчепляється, щоб дозволити основному турбореактивному двигуну ракети підтримувати політ);
  • Підводного човна (UGM-84, ракета оснащена твердопаливним ракетним прискорювачем для забезпечення підводного запуску через торпедний апарат);
  • Батареї берегової оборони.

Велика Британія та Швеція готові відправити в Україну військових

Велика Британія готова перекинути в Україну до 600 своїх військовослужбовців через загрозу вторгнення Росії. Як пише видання The Mirror. військових Сил спеціальних операцій Британської Армії та десантників попередили, що їх може бути відправлено до України протягом кількох годин. 

Оперативна група до 600 британських військовослужбовців готова розвернутися в Україні в стислий термін. Це відбувається на тлі побоювання військового вторгнення Російської Федерації на територію України. Як пишуть журналісти, підготовка почалася після того, як керівники оборонних відомств та британської розвідки MI-6 повідомили, що президент Росії Володимир Путін становить явну та реальну небезпеку для України та Заходу в цілому. 

На даний момент створюється зведена група з представників сил спеціальних операцій, спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів та зв’язківців. До групи увійдуть 400 десантників 16 повітряно-штурмової бригади.

Також міністр оборони Швеції Петер Гультквіст допустив відправлення шведського військового контингенту в Україну в рамках навчальної місії під керівництвом ЄС. Про це він заявив програмі шведського радіо Ekot, повідомляє "Європейська правда".

Голова шведського оборонного відомства підтримує пропозицію в рамках ЄС, яка надійшла від країн Балтії, щодо навчальної місії в Україні.

"Ми вважаємо дуже важливим відзначити амбіції ЄС зробити свій внесок у безпеку та суверенітет України", - Міністр оборони Швеції Петер Гультквіст. 

Гультквіст сказав, що у цьому контексті Швеція хоче з’ясувати, яким чином може зробити свій вклад.

"Зараз усі погляди прикуті до Польщі і до того, що відбувається на кордоні, а це може означати, що Україна буде трохи в тіні. Україна завжди актуальна, наша солідарність завжди має бути дуже чіткою", - зауважив міністр.

У жовтні в Європейському Союзі підтвердили, що розглядають питання започаткування нової військово-навчальної місії в Україні. ЄС наразі створив дві цивільні місії в Україні, найбільша з яких – Консультативна місія Європейського Союзу, у якій працюють 300 осіб у Києві та чотирьох інших містах України з завданням реформувати сектор цивільної безпеки.


Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Bellingcat оприлюднив розслідування щодо перебігу спецоперації ГУР МОУ

Команда журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила результати свого розслідування подій довкола операції Головного управління розвідки Міноборони та Служби безпеки з затримання бойовиків російської так званої ПВК Вагнера. 

Як пише "Мілітарний", розслідування Bellingcat та The Insider, яке зайняло рік, встановило, що операція, яка у липні 2020 року призвела до затримання в Білорусі 33 найманців, була складною схемою Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ), яка проводилася за підтримки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (СБУ).

Метою операції було підставним шляхом завербувати найманців. Її об’єктами стали десятки громадян України, Росії та Білорусі, які, як вважає українська влада, скоїли серйозні злочини, воюючи на боці незаконних збройних формувань на сході України, що підтримуються Росією.

Операція розпочалася ще у 2018 році як звичайний збір розвідданих, а у 2019 році була продовжена і отримала кодову назву "Авеню".

Для вербування найманців українська розвідка створила “віртуальну” підставну приватну військову компанію під назвою "МАР". Ця назва збігалася з назвою ПВК, що реально існувала в минулому, але пізніше припинила свою діяльність. Потім розвідники почали від імені "МАР" набирати працівників для “відрядження” до Сирії. Пізніше бійцям повідомили, що плани змінюються і працювати доведеться у Венесуелі. Як пишуть журналісти, загальна схема операції виглядала так:

Найманці, яких планували затримати, мали виїхати з Москви до Мінська (комерційні авіарейси з Росії тоді не виконувались через коронавірусні обмеження), а звідти вилетіти до Стамбула.

28 хвилин, які літак мав провести у повітряному просторі України, мали стати вирішальними: саме у цей час літак, за задумом спецслужб, треба було посадити в аеропорту “Бориспіль”.

Посилаючись на дані з розмови з колишніми працівниками української військової розвідки, Bellingcat стверджує, що Володимиру Зеленському доповіли про підготовку операції 15 червня 2020 року під час його щотижневої наради з керівництвом української розвідки. Співрозмовники Bellingcat кажуть, що 26 червня Зеленський схвалив проведення операції і попросив її конкретний план, який був підготований і затверджений тодішнім міністром оборони України Андрієм Тараном 1 липня того ж року. Відтоді, президент Зеленський регулярно отримував інформацію про підготовку до операції "Авеню".

Колишній керівник військової розвідки Василь Бурба та колишній перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький інформували українського президента щодо цього.  Розслідувачі пишуть, що Баранецький і Бурба, прибули до офісу президента напередодні самої операції, запланованої на 25 липня 2020 року, для останнього звіту щодо операції. З посиланням на слова Василя Бурби повідомляється, що президент не зміг прийняти їх, оскільки був зайнятий.

Бурба розповів журналістам, що Єрмак запропонував їм відкласти спецоперацію на тиждень. Напередодні Володимир Зеленський домовився про початок “великого перемир’я” на Донбасі – воно мало розпочатися 27 липня. "Захоплення “вагнерівців” у Києві зірве перемир’я ще до його початку", – звучала аргументація президентського офісу.

Бурба нібито відповів, що така затримка неминуче насторожить як “вагнерівців”, так і спецслужби Росії й Білорусі.

Тоді, за словами Бурби, не названі у звіті представники офісу президента, які зустрічалися з представниками українських спецслужб, намагаючись піти їм назустріч, запропонували відкласти операцію хоча б на чотири дні, щоб перемир’я на Донбасі бодай формально розпочалося.

Керівники спецслужб припустили, що знайти нові квитки з Мінська до Стамбула може бути складно, “але пообіцяли подивитися, що можна зробити”. Вже наступного ранку, коли “вагнерівці” виїжджали з Москви, українським розвідникам вдалося забронювати 33 нові квитки на 30 липня. Тоді Василь Бурба нібито доповів в офіс президента, що все йде за планом, хоч і з п’ятиденною затримкою.

Звіт Bellingcat констатує: вранці 29 липня 2020 року всіх “вагнерівців”, що чекали на свій відкладений рейс до Венесуели, заарештували білоруські правоохоронці.

У затриманих “вагнерівців” на допитах білоруські силовики запитували, чи знайомі вони з Сергієм Тихановським та Миколою Статкевичем – відомими діячами білоруської опозиції. У Білорусі були впевнені, що вони мають справу саме з людьми, які приїхали задля повалення тамтешньої влади Лукашенка. У Росії усвідомили, що мають справу зі спецоперацією Києва лише за тиждень: саме тоді російські спецслужби змогли відстежити українські IP-адреси, з яких розміщували оголошення про пошук охочих попрацювати у ПВК.

У звіті Bellingcat не згадується участь в операції будь-яких спецслужб третіх країн: з тексту випливає, що її розробили та реалізовували виключно співробітники головного управління розвідки українського міноборони та департаменту контррозвідки СБУ.

Мігрантська криза на білоруських кордонах загострилася

Білоруський режим самопроголошеного президента Лукашенка озброїв мігрантів, що атакують кордон Республіки Польща спецзасобами. На відео, що розмістило польське Міністерство оборони країни видно і чути вибухи гранат, ймовірно, з світло-шумовою дією. Мігранти, що намагаються прорвати кордон з Європейським союзом, також застосовують повалені дерева, рештки інженерних споруд прикордонного пункту пропуску та каміння. Серед нападників є ті, хто озброївся рогатками.

Migranci zostali wyposażeni przez białoruskie służby w granaty hukowe i obrzucili polskich żołnierzy i funkcjonariuszy pic.twitter.com/BwAQaK5TKL

— Ministerstwo Obrony Narodowej 🇵🇱 (@MON_GOV_PL) November 16, 2021

Дії людей, що атакують кордон підтримують та заохочують білоруські силовики. На відео російського урядового медіа RUPTLY потрапив кордон білоруських військових, які стоять за спинами мігрантів. Не виключено, що їх роль – блокувати тих людей, які вирішать припинити атаки і захочуть повернутися вглиб білоруської території.

19-го листопада на польсько-білоруському відрізку кордону, який захищається прикордонним відділом у Дубичах Церковних, сталося декілька спроб силового прориву кордону. Польські прикордонники розповіли, що найбільша група мігрантів становила близько 200 іноземців, решта – по кількадесят осіб.

Своє чергою, ці незаконні спроби порушити кордон, Білоруське прикордонне відомство називає «Насильницьке витіснення біженців» з боку прикордонників Польщі та Литви та публікує відео зі свого боку.

За заявою Міноборони Польщі, атаки мігрантів очолюють бійці білоруського спецпідрозділу.

 

Білоруські спецпризначенці на польсько-білоруському кордоні. Листопад 2021

Польські БПЛА змушені працювати цілодобово та надавати дані з переміщення скупчень мігрантів. Завдяки даним з безпілотника можна ефективно протидіяти спробам незаконного перетину кордону. Так БПЛА Польщі зафіксував 19-го листопада сотні мігрантів в одному місці, які намагалися перетнути кордон.

Також за повідомленням польської сторони, Білорусь системно залучає свої служби до ескалації міграційної кризи.

"Білоруські служби під прикриттям ночі руйнують паркан, щоб дозволити мігрантам нелегально перетнути кордон", – пресслужба Міністерства оборони Польщі.

На ескалацію конфлікту реагують й балтійські країни та інші партнери Варшави по НАТО. 

На південному сході Латвії в неділю, 14 листопада, розпочалися раніше неоголошені військові навчання Національних збройних сил. У маневрах, які продовжаться до 12 грудня, планується задіяти близько 3000 військовослужбовців збройних сил та підрозділи національної гвардії. Військові тренування назвали Decisive Point (“Вирішальний момент”).

Метою навчань є перевірка можливостей широкомасштабного співробітництва, різних військових та командних структур, а також логістики та мобільності. Міністр оборони Латвії, Артіс Пабрікс підтвердив, що навчання пов’язані із кризою на кордоні Латвії, Литви та Польщі з Білоруссю.

Раніше Литва підвищила готовність підрозділів Збройних сил у зв’язку із ситуацією на кордоні з Білоруссю. Військові мають буди готові надати допомогу установам Міністерства внутрішніх справ. Також частина війська перекинута в інші місця, щоб швидше дістатися потенційних незаконних порушень кордону.

В Естонії резервісти, які викликані на військові навчання під назвою Okas 2021 встановлять тимчасові загородження на кордоні з Росією. Про рішення викликати резервістів на збори за пропозицією командувача Силами оборони в середу, 17 листопада, оголосив уряд Естонії. На додаткові навчальні збори з назвою Okas-2021 ("Шип-2021»), які проходять з 17 по 25 листопада, залучені 1684 військовослужбовці резерву. 

За повідомленням Департаменту поліції та прикордонної охорони, у рамках навчань резервісти, зокрема, почнуть зводити тимчасові загородження на східному кордоні країни довжиною до 40 кілометрів. Загородження з ріжучого дроту буде встановлено не більше ніж у десяти місцях, у яких є найвищий ризик незаконного перетину кордону.

Велика Британія, яка минулого тижня вже відправила військових інженерів на допомогу польським союзникам, заявила про готовність збільшити свій контингент ще на 100 військовослужбовців. 

За даними видання Ouest-France, президенти Франції та РФ – Емануель Макрон і Володимир Путін домовилися про вирішення ситуації з мігрантами на білорусько-польському кордоні.

“Ми сподіваємось на те, що ця довга розмова принесе результати”, – повідомили в Єлисейському палаці.

Україна готується протидіяти загрозі на кордоні з Білоруссю

17 листопада підрозділи бригади швидкого реагування Національної гвардії України вирушили на північний захід країни для посилення охорони державного кордону. Напередодні, у Гостомельській бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука повідомили, що її підрозділи готуються захищати західні рубежі України від нелегальних мігрантів.

“Наші підрозділи вирушили на захід, щоб захистити рубежі нашої держави. На цю хвилину ситуація контрольована, працюємо разом із прикордонниками і зробимо все, щоб українські кордони залишалися недоторканими”, – пресслужба бригади швидкого реагування Національної гвардії України.

Під час робочого візиту 11 листопада, у Волинську область, Денис Монастирський перевірив стан охорони державного кордону з Республікою Білорусь, і повідомив про додаткове залучення близько 8,5 тисяч військовослужбовців та поліцейських.

“Це потужне угрупування складатиметься з: 3 тисячі військослужбовців ДПСУ; 3,5 тисяч – НГУ та 2 тисяч – Нацполіції. Чергуватиме також авіація МВС, зокрема 15 вертольотів, які забезпечать мобільність і, за необхідності, перекидатимуть наші сили на кордон”, – міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський.

Південно-західні рубежі України охороняють також і воїни Збройних Сил. Зокрема, українські військові посилили небезпечні ділянки кордону новітніми комплексами РЕБ "Буковель-AD R4". Цей комплекс призначений для зриву виконання польотних завдань безпілотними літальними апаратами шляхом радіоелектронного впливу на бортові радіоелектронні системи БПЛА. 

Військові Збройних сил України також поділилися з польськими колегами досвідом "придушення" безпілотників використовуючи комплекс EDM4S.


Переглядів: 5397

Останні новини