Знищити не можна залишити, – що чекає на підприємства "Укроборонпрому"

Знищити не можна залишити, – що чекає на підприємства "Укроборонпрому"


Генеральний директор Державного концерну "Укроборонпром" Юрій Гусєв у своєму матеріалі для "Економічної правди" розповів подробиці стратегії реформування ДК. Вона передбачає корпоратизацію концерну шляхом утворення шести галузевих холдингів та зосередження на виробництві стратегічних оборонних платформ. 

Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут ознайомився з планом гендиректора держконцерну й надав оцінку ряду його положень. 

Як розповідає Гусєв, протягом 2020 року в "Укроборонпромі" було здійснено дослідження й аналіз усіх 137 підприємств, що входять до його складу (21 з них знаходиться на окупованій РФ території - ред.). В результаті у ДК констатували, що 98% його виторгу приносять 28 заводів, а решта мають багаторічні проблеми з фінансуванням, борги та заборгованості по заробітних платах співробітників. 

Вітчизняний ОПК, за даними генерального директора концерну, наразі може виготовляти 24 тисячі різних найменувань озброєння, військової техніки (ОВТ) та комплектуючих, однак у такій кількості просто немає потреби, адже не всі зразки застосовуються. 

"На сьогодні підприємства "Укроборонпрому" можуть виготовляти 24 тисячі різних одиниць ОВТ та комплектуючих. Втім, сенсу виготовляти усю продуктову лінійку немає, адже далеко не все має застосування. Приміром, у контурі "Укроборонпрому" є підприємства, які виробляють комплектуючі для радянських підводних човнів. От тільки цих човнів у нас немає. Саме тому у процесі трансформації Концерну важливо відсікти те, що нам не потрібно, та сфокусуватися виключно на тому, що становить вагу та цінність для обороноздатності країни", - Генеральний директор Державного концерну "Укроборонпром" Юрій Гусєв.

Замість теперішнього стану речей, нове керівництво держконцерну пропонує зосередитися на 14 ланцюжках виробництва, які сьогодні має "Укроборонпром" та розподілити їх за галузевим принципом між 6 профільними холдингами. До складу цих компаній мають увійти 65 підприємств, а решту планують або відправити на приватизацію, бо вони виготовляють продукцію невійськового призначення, або закрити. 

"Потреба в структуризації й наведенні порядку на підприємствах "Укроборонпрому була багато років. Дійсно, в нас є декілька активних, "живих" підприємств, які виготовляють відносно конкурентну продукцію, продають її на світових ринках й приносять більшість прибутку концерну. При цьому ж у нас є величезна кількість пострадянських заводів, які 30-50 років тому виготовляли певну продукцію. Можливо вона була хорошою для радянської армії, під радянські стандарти, озброєння й системи, але наразі ці підприємства "мертві". Вони можуть щось робити, випускати чи ремонтувати, але фактично вони безперспективні й ми їх тримаємо тільки через те, що не вистачає сили волі їх закрити й визнати, що Україна не може підтримувати весь радянський спадок ОПК, які мінімум бо нам не все з цього потрібне, як максимум бо ми економічно не здатні вкладати кошти в розвиток всього ОПК: від авіації до кораблебудування, від стрлецьокої зброї до виробництва танків. Тому ми маємо акцентувати наші ресурси в першу чергу на тих підприємствах та виробах, які є перспективними і конкурентними на світових ринках - тобто там, де ми є сильними. В перспективі з нарощенням виробничих потужностей й розгортанням нових напрямів", - керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. 

Він відзначає, що умовне виробництво ракети чи танку залучає декілька десятків інших підприємств: як приватних, так і державних, контрі займаються виготовленням комплектуючих. З часом Україна може поступово замінювати частину складових на вітчизняні й таким чином посилювати свої можливості. 

Відповідаючи на запитання, які одиниці ОВТ купуватимуть і Збройні Сили України, й іноземний замовник, в "Укроборонпромі" визначили стратегічні продуктові платформи майбутнього оборонного холдингу:

  • ракетний комплекс "Нептун" та ракетна система "Вільха" виробництва Київського конструкторського бюро "Луч";
  • тактична бойова колісна машина "Дозор-Б" виробництва Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ);
  • БТР-4 та БТР-3 виробництва ХКБМ та Київського бронетанкового заводу;
  • танк "Оплот" та двигун 6ТД-2/3 виробництва Заводу імені В.О. Малишева;
  • радари РЛС та РЄБ виробництва Науково-виробничого комплексу "Іскра";
  • турбіни UTG32000/5000 виробництва Науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря"- "Машпроект".

Наше незалежне медіа існує завдяки вашій підтримці. Допоможіть нам робити більше, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні. 


Як пише Гусєв, відповідь на це запитання дозволила "підсвітити" підприємства "Укроборонпрому", які залучені саме у виробництві згаданих одиниць ОВТ та обсяги держоборонзамовлення, які на них припадають. 

"Озвучений перелік  це ті вироби, які або вже серійні, або ті, які "в металі" та вже десь обкатані й мають якісь подальші перспективи. Найбільш перспективними тут виглядають система "Вільха", радіолокаційні станції, бронетехніка та газотрубінні устрановки від "Зорі"-"Машпроекту" й танкові двигуни. "Дозор" розробка, якій вже близько 20 років, ця тема тягнеться десь з початку 2000-х. На сьогодні, Збройні Сили отримали декілька десятків одиниць цієї машини, які досить довго й тяжко доводилися до якого обкатаного вигляду, до них було дуже багато питань. Наскільки це перспективна машина я не готовий сказати, якщо "Укроборонпром" в цьому впевнений можливо це дійсно так", - керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. 

На його думку, оцінити корпоратизацію "Укроборонпрому" шляхом перетворення держконцерну на 6 галузевих холдингів, до складу яких увійдуть відібрані 65 підприємств, можна буде лише за результатами роботи, а не на етапі планування та презентації концепції.

"Правильним чи неправильним є даний підхід ми зможемо оцінити тільки через певний час, коли матимемо результати його роботи. В Україні будь-яка, навіть найкраща модель або реформа може зруйнуватися через бездарну реалізацію. "Укроборонпром" реформується фактично весь час незалежності України: щось кудись передається, дещо змінюється, нове створюється чи розформовується й так по колу. Ключове це наявність заводів та підприємств, які здатні виготовляти сучасну, конкурентну продукцію, яка купується на внутрішніх та зовнішніх ринках", - керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. 

 


Переглядів: 2029

Останні новини