Вибухові арсенали. На яких військових складах України розривалися боєприпаси

Вибухові арсенали. На яких військових складах України розривалися боєприпаси


Вночі 9 жовтня жителі населених пунктів Дружба та Августівка (Ічнянський район, Чернігівська область) прокинулися від вибухів. О 03:30 на території складів 6-го арсеналу сталася пожежа та почали розриватися боєприпаси. Оперативно з населених пунктів поблизу почали евакуацію людей. Понад 12 тисяч жителів покинули свої домівки за допомогою рятувальників, ще кілька тисяч – виїхали самостійно.

Внаслідок події ніхто не постраждав, але декілька десятків людей звернулися до лікарів через погане самопочуття через задимлення. Точна кількість пошкоджених будинків встановлюється.

Станом на вечір 10 жовтня на території арсеналу спостерігаються поодинокі вибухи, а спеціалісти проводять розмінування.

На момент події в сховищах арсеналу було 69,5 тисяч тонн боєприпасів, з них у боєготовності 43 тис. тонн. На постраждалих складах зберігалися 120-мм мінометні міни, 122-мм гаубичні снаряди, 125-мм танкові снаряди та 122-мм реактивні снаряди «Град».

Розслідування триває, слідство вважає основною версією пожежі на військовому арсеналі дії російської диверсійної групи. Як повідомили у Генштабі, пожежі передували майже одночасні вибухи у чотирьох місцях арсеналу.

«Повернись живим» пригадав, які ще арсенали вибухали в Україні.

Найгучнішою за роки незалежності була історія арсеналу у Новобогданівці (Запорізька область), який горів тричі: 6 травня 2004 року, 23 липня 2005 та 19 серпня 2006 року. Загалом постраждали близько 100 людей, загинули семеро. У всіх випадках причиною стала службова недбалість. Потім всі снаряди з арсеналу вивезли та утилізували. Через ці події свої посади втратили начальник Генштабу ЗСУ Олександр Затинайко та головнокомандувач Сухопутних військ Петро Шуляк. На шість років позбавили волі колишнього начальника Новобогданівської військової частини Сергія Лілова та рядового Олега Селіні.

27 серпня 2008 року пожежа сталася на території військової частини у Лозовій (Харківська область). З вогнем боролися три дні. Унаслідок цього постраждала одна людина – охоронець одного зі складів. Хоча офіційною версією назвали спеку, на лаву підсудних потрапив командир військової частини.

20 березня 2014 року загорілися військові склади з танками у Кривому Розі, ніхто, на щастя, не постраждав. 22 вересня 2017 року сталася пожежа у селищі Новоянісоль (Донецька область). Тоді також обійшлося без людських жертв, а осколками посікло лише 14 будівель.

Надзвичайна подія на арсеналі у Ічнівському районі – четвертий масштабний випадок за період війни на сході та проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

Сватове, Луганська область

Фото з сайта rbc.ua

20 жовтня 2015 року близько 19.30 сталася пожежа на арсеналі у прифронтовому Сватовому. Осколки від розірваних боєприпасів розліталися у радіусі кілька кілометрів. При цьому, до найближчих житлових будинків від складу було близько 300 метрів. Тоді у місті оголосили евакуацію, до Сватового їхали автівки волонтерів, які везли теплі речі та клейонку, щоб закрити вибите скло у вікнах. Унаслідок надзвичайної події були пошкоджені понад 600 багатоповерхівок та приватних будинків й 21 об’єкт соціальної сфери. На відновлення Кабінет Міністрів виділив 52,65 мільйонів гривень.

Під час вибухів загинули три військовослужбовці та одна цивільна жінка.

За даними Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, на арсеналі зберігалося близько 3,5 тон різних боєприпасів. Спочатку СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею «терористичний акт». Пізніше головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявляв, що причиною пожежі на складі боєприпасів в Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема, начальника складу майора ЗСУ Олександра Литвиненко. Як з’ясувалося під час судового засідання, військового лише командирували до міста на Луганщині для прийому та видачі боєприпасів. Достатніх підстав для взяття Литвиненко під варту у прокурора не знайшлося.

За словами міністра оборони Степана Полторака, після цих подій звільнили заступника начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Володимра Хижія.

«Було залучені до відповідальності і оголошено службову невідповідність шести генералам і 46 офіцерам», – наголосив міністр оборони.

Балаклія, Харківська область

Фото з сайта unian.net

Пожежа сталася 23 березня 2017 року близько 03.00. Тоді місцеві жителі почули вибухи та самотужки почали виїжджати з міста, через кілька годин евакуацію розпочали рятувальники. По обіді місто майже спорожніло, деколи зустрічалися поодинокі випадки мародерства. Під час подій загинула одна цивільна жінка – її знайшли у власній квартирі на території військової частини, де, власне, був розташований арсенал.

Від вибухів постраждали понад 300 багатоповерхових та приватних будинків. На ремонт держава виділила 145 мільйонів гривень.

За даними військової прокуратури, на цьому арсеналі зберігалися близько 138 тон боєприпасів. Повністю загасити пожежу вдалося тільки через три дні, 26 березня. Ще протягом місяця сапери проводили розмінування прилеглої до арсеналу території.

До речі, склад в Балаклії вже намагалися підірвати 26 грудня 2015 року. За словами військових, тоді з квадрокоптера терористи скинули кілька запалів на сховище пального на території арсеналу, та пожежі вдалося уникнути.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що слідство встановило переліт через російсько-український кордон безпілотного літального апарату, який скинув термобаричні заряди, що стали причиною вибуху на арсеналі у Балаклії. За думкою Луценко, всі останні вибухи складів з боєприпасами в Україні – частина російських військових дій РФ.

«За підсумками роботи в Балаклії до дисциплінарної відповідальності було притягнуто близько 80 осіб. Різні міри покарання, починаючи від звільнення і закінчуючи зняттям з посади, розжалування і зниженням посад», – звітував Степан Полторак.

Начальника арсеналу, якому висували підозру, 5 жовтня цього року суд поновив на посаді.

Калинівка, Вінницька область

Фото з сайта fakty.com.ua

26 вересня 2017 року близько 22.00 загорівся та почав вибухати 48-й арсенал у населеному пункті Калинівка (Вінницька область). На ранок 27 вересня з міста та сусідніх населених пунктів евакуювали понад 30 тисяч жителів.

Відомо про двох постраждалих жінок з вибуховими травмами, у цілому, до лікарні потрапили близько 200 чоловік.

На складі було 68 тон боєприпасів, готових до застосування, серед них – ракети «Смерчу», «Урагану» та «Граду».

У цілому було виділено 105 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків вибухів.
За версією Генпрокурора Юрія Луценка, причиною пожежі міг стати закладений російськими диверсантами детонатор. Військова прокуратура висунула версію про диверсію, за якою розслідується кримінальна справа. Також було складено протоколи на декількох військових, а також на начальника режимної служби військової частини у Калинівці – за службову недбалість майор сплатив штраф.


Переглядів: 124

Останні новини