Як працюють НРК на фронті й чому важливо вкладатися в навчання операторів
Війна постійно змінюється і стає все більше технологічною. Кілзона сягає понад 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення, і все, що там рухається, постійно перебуває під ураженням дронами. Тож ротація особового складу, доставка боєприпасів чи евакуація поранених стають смертельно небезпечними. Однією з відповідей на цей виклик стали наземні роботизовані комплекси (НРК), які дають змогу виконувати деякі завдання дистанційно та зменшувати ризик для життя військових. Тому забезпечення війська НРК та навчання операторів — один з пріоритетних напрямів роботи Фонду «Повернись живим».
«Коли ми минулого року оцінювали потребу в НРК на 2026 рік, говорили про 15 тисяч одиниць. Однак станом на червень держава вже законтрактувала 23 тисячі лише на перші пів року. І ця цифра не враховує прямих закупівель військових частин, благодійних фондів тощо. За оцінками “Повернись живим”, потреба фронту становить від 7 до 10 тисяч НРК на місяць. Це актуально на всіх ділянках, де є ворог, а також загроза атак FPV та мідлстрайків», — розповідає Павло Тетеря, проєктний менеджер Фонду «Повернись живим».
На фронті військові використовують НРК для різних цілей — забезпечення логістики, евакуація поранених, мінування, виконання бойових місій (як дрон-камікадзе) тощо.
Різновиди НРК у Школі НРК «Варан»
Безпілотна логістика до лінії фронту
Здійснення логістики на передній край — зараз одна з основних функцій НРК. За допомогою наземних дронів військовослужбовці доставляють на передній край їжу, боєприпаси, зброю, а також обладнання та матеріали, наприклад, для спорудження укриттів.
«НРК можуть перевозити 500 кг вантажу. Щоб доставити таку вагу без використання транспорту, потрібно 25 осіб і багато часу. До того ж ця група людей або кожен окремо має пересуватися в зоні бойових дій, що дуже небезпечно. Значно ефективніше спланувати для цього операцію з використанням одного НРК і реалізувати її орієнтовно за 2 години. Це і швидше, і без ризику для життя військових», — пояснює керівник військового відділу «Повернись живим» Владислав Урубков.
НРК уже змінюють підхід до розподілу людських ресурсів на лінії бойового зіткнення. На передніх позиціях залишається дуже мало людей, більшість переміщується в так звані логістичні хаби.
«У 2022 році на позиції могли перебувати 10–12 осіб. Але відтоді війна дуже змінилася. Зараз складно забезпечити логістику для такої кількості людей, і вони постійно перебувають у зоні ураження FPV-дронів. Тому можна, наприклад, залишити в окопі кількох бійців, а решта буде задіяна у плануванні операцій НРК і забезпеченні логістики цих та інших позицій», — додає Владислав.
Медевакуація поранених за допомогою НРК
За сьогоднішніх умов просто неможлива стандартна евакуація, яка була в перші роки повномасштабної війни. У цьому контексті НРК мають стратегічне значення, адже дають змогу рятувати людей і значно збільшувати їхні шанси на виживання.
Для медичної евакуації поранених призначений, зокрема, комплекс «Мауль». Він створений на базі квадроцикла й обладнаний спеціальною захисною капсулою, куди поміщають пораненого бійця. Фонд «Повернись живим» підтримує Перший медичний батальйон, який використовує для евакуації НРК «Мауль». У батальйоні навіть є окремий взвод НРК, бійці якого дистанційно здійснюють евакуаційні операції.
НРК «Мауль»
Прийняти запит про евакуацію, зібрати всю потрібну інформацію для проведення операції, продумати залучення додаткових засобів (РЕБ, дрони тощо), спланувати й узгодити маршрут і пробувати евакуювати пораненого — це звичний алгоритм роботи командира взводу НРК 1-го окремого медичного батальйону з позивним Деві. Він розповідає, що часом уже в ході операції доводиться змінювати маршрут НРК, що наземний дрон може наїжджати на міни, але переважно продовжує рух і доставляє пораненого до місця евакуації.
Серед викликів у роботі з НРК Ігор, заступник командира Першого медичного батальйону, називає мінування, постійну загрозу FPV-дронів, дронів на оптоволокні, скидів і навіть артилерійських обстрілів, які можуть відбуватися під час місій. Але додає: «Ми маємо боротися за кожне життя. Одне врятоване життя українського військового коштує набагато більше, ніж усі збитки, завдані ворогу».
Ефективність роботи НРК «Мауль» яскраво ілюструє статистика здійснених евакуацій. Фонд «Повернись живим» придбав і передав Першому медичному батальйону 12 таких НРК. Вони забезпечили 30 успішних евакуаційних операцій і частина з них працює далі. Якісь комплекси були знищені швидше, інші виконали по кілька операцій. Але в середньому на один НРК припадає від однієї до чотирьох успішних евакуаційних операцій.
Фонд закуповує для війська НРК, зокрема, завдяки допомозі благодійників. Так, мережа молодіжних просторів «Твори» у Львові зібрала кошти на 6 НРК «Мауль» для Першого медичного батальйону. Кошти збирали під час подій у Львівській політехніці та онлайн за посиланням. За донат від 300 грн розігрували автомобіль «Тесла». До збору також долучилися до 60 шкіл Львова, які проводили благодійні ярмарки на день міста.
Мінування та інші операції з використанням НРК
Окрім логістики та евакуації поранених, одним із напрямів застосування НРК є дистанційне мінування територій. Українські військові вже використовують для цього як наземні роботизовані платформи, так і важкі безпілотники-бомбери.
Cпектр бойових функцій НРК поступово буде розширюватися. На фронті вже є роботизовані платформи, оснащені вибухівкою для виконання ролі камікадзе, а також комплекси з установленими кулеметами чи іншими засобами ураження. Утім, такі рішення поки що набули такого поширення, як використання НРК для логістики й евакуації.
Наразі більшість наземних роботизованих комплексів, які мають на озброєнні українські військові, працює в межах зони ураження поблизу лінії зіткнення. Вони рідко проникають вглиб території противника.
Підготовка операторів НРК у школі «Варан»
Найближчим часом галузь НРК буде лише розвиватися: цих комплексів ставатиме більше, а перелік їхніх функцій розширюватиметься. Відповідно зростатиме попит на операторів цих дронів, а також на інженерів та спеціалістів, які вміють обслуговувати ці комплекси.
Навчання у Школі НРК «Варан»
Щоб обслуговувати НРК, потрібно приблизно 6–7 осіб. Це пілоти, технічний персонал, розвідувальні групи та інші.
«НРК потрібно обслуговувати після кожної місії. Слід його почистити, зняти оптоволокно, яке намотується на колеса, зробити дрібний ремонт або й серйозно полагодити, якщо комплекс підірвався на міні або потрапив під удар FPV-дрона. Це можуть робити фахівці, які знаються і на механіці, так і електроніці. Таких спеціалістів потрібно багато», — додає Павло Тетеря.
«Повернись живим» підтримує Школу НРК «Варан», де готують операторів НРК і технічний персонал тощо. Школу створили восени 2024 року як підрозділ одного з навчальних центрів Сухопутних військ.
Для ефективного навчання у школі недостатньо мати лише певну кількість НРК — важливо розбудувати навколо них відповідну інфраструктуру. Тож Фонд забезпечує школу засобами зв’язку та управління для НРК, вкладається в ремонт приміщень для проживання курсантів, будує і оснащує підземні аудиторії та укриття, закуповує транспорт для перевезення НРК і симулятори управління наземними безпілотниками тощо.
Курсанти вчаться працювати як штурмани НРК й керувати роботизованою платформою, супроводжувати комплекс за допомогою коптера, використовувати НРК в комплексі зі зброєю та іншим обладнанням, а також обслуговувати та здійснювати поточний ремонт тощо.
Інструктори школи «Варан» мають бойовий досвід і постійно їздять на бойові завдання як оператори НРК у спеціалізованих підрозділах Сил Оборони України.
У планах Фонду — розширити потужності школи, аби у війську працювало більше кваліфікованих операторів НРК. Адже якою б технологічною не була війна, люди — її головний актив і геймчейнджер.
Підтримати розвиток школи операторів НРК «Варан» можна за посиланням.
