Понад три тисячі збитих дронів і 8 мільярдів збитків для ворога: «Дронопаду» виповнився рік
Рік тому, 7 серпня 2025 року, Фонд «Повернись живим» запустив один із наймасштабніших проєктів — «Дронопад». За цей час він став не просто відповіддю на атаки з неба, а й окремою еволюційною гілкою FPV-технологій у Силах оборони. Нині на лічильнику проєкту понад три тисячі збитих безпілотників, а крім розвідувальних дронів, екіпажі почали збивати і ударні БПЛА, зокрема «Шахеди».
«Дронопад» у багатьох сенсах став викликом для команди Фонду. Проєкт мав амбітну ціль, яка не була стандартною сумою збору коштів. Натомість рік тому Фонд вирішив збирати на збиття тисячі російських розвідувальних безпілотників. Так сталося зокрема й через те, що технологія FPV-перехоплювачів швидко розвивалося, а для якісної роботи підрозділів Сил оборони, що збивають БПЛА, крім самих перехоплювачів, потрібно було багато супутнього майна.
«Ризик був у тому, що ми до кінця не розуміли, як люди сприймуть збір без конкретної грошової мети. Результатом, який показав би ефективність проєкту на першому етапі, була тисяча збитих розвідувальних безпілотників. Перші відгуки аудиторії дали розуміння, що ми зробили правильний проєкт у правильний момент. За першу добу від старту вдалося зібрати близько 20 мільйонів гривень. Наша ідея спрацювала», — згадує директор «Повернись живим» Тарас Чмут.
Більше про те, як команда Фонду разом з військовими шукала дешеві способи збивати російські БПЛА, ми розповідаємо у нашому відео.
Вже за кілька місяців екіпажам, які отримували майно у межах «Дронопаду», вдалося досягти першої цілі проєкту. Тому її розширили до 1500, а потім до трьох тисяч збитих безпілотників. Минулого тижня, коли цифра на лічильнику перевалила за три тисячі, Фонд поставив наступну мету: тепер нам потрібно п’ять тисяч знищених російських БПЛА.
Значні зусилля у забезпеченні екіпажів FPV-перехоплювачів сприяли розвитку галузі в Україні. Все більше підрозділів почали долучатися до спільної справи, організовуючи роботу подібних екіпажів по всій передовій. Виробники ж постійно вдосконалюють технологію — відтак військовим тепер вдається протидіяти не тільки розвідувальним, але і ударним дронам, які росіяни запускають на нашу землю.
«Я вважаю, що ми відіграли значну (якщо не ключову) роль у розвитку всієї галузі. Тому що, на жаль, держава не така гнучка, щоб закуповувати саме те, що є ефективним сьогодні або буде ефективним завтра. Своєю чергою фонди на кшталт “Повернись живим” можуть це робити швидко, ефективно, бути дуже гнучкими. Якщо якийсь засіб не підходить, ми можемо більше його не закуповувати. Тобто, з одного боку, ми спрямовуємо їх до розвитку, з іншого — підтримуємо велику кількість виробників», — пояснює консультант Фонду та координатор «Дронопаду» Тарас Тимочко.
«Дронопад» відрізнявся від інших проєктів «Повернись живим» ще й тим, що розпочався без участі великого партнера, що міг би задонатити великий внесок та допомагати збирати кошти. Втім, у березні 2025 року до «Дронопаду» долучилася мережа АЗС «ОККО». Разом з «ОККО» Фонд запустив «Лігу Дронопаду» — такий собі «проєкт у проєкті», що покликаний щомісяця відзначати і дякувати найефективнішим підрозділам.
«Протягом місяця ми збираємо статистику — хто, скільки і яких безпілотників збив. Трьом найкращим підрозділам надсилаємо подяки у вигляді бонусу від “ОККО”. Це ще й фактор мотивації, тому що кожен хоче бути в цьому топ-3. Ми зі свого боку намагаємося це зробити таким чином, щоб зацікавити і військових, і цивільних, які слідкують за “Дронопадом”. Щоб ця історія була максимально публічною, щоб демонструвати, що кожна вкладена гривня принесла результат», — говорить Тарас Тимочко.
За словами Тараса Чмута, «Дронопад» — один із найефективніших проєктів «Повернись живим», адже на 1 вкладену гривню приносить ворогу 15 гривень збитків. У цій статистиці враховується виключно вартість збитих дронів, без оцінки збитків та життів, які ці дрони могли б принести.
Ми пишаємося, що маємо змогу робити разом із вами важливу для фронту справу — підсилювати сили оборони та робити українське небо чистішим. Підтримуйте «Дронопад».
