Інструктори з такмеду почнуть заробляти більше: пояснюємо, чому це важливо

4 липня набув чинності наказ “Про затвердження змін до переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад”. Згідно з наказом, підвищується тарифний розряд для інструкторів з тактичної медицини з 6-го на 8-й. 

Вперше за весь період повномасштабного вторгнення вдалося досягти нормативного рішення, яке частково компенсує системну недооцінку цього напрямку. Керівниця напрямку тактичної медицини Фонду “Повернись живим” Людмила Паутець пояснює, що це означає та яку участь у цьому процесі брала її команда.

Що означає підвищення тарифного розряду?

Як і в цивільних професіях, у війську розряд визначається рівнем кваліфікації військовослужбовця та складністю виконуваних ним обов’язків. Розряд впливає на грошове забезпечення: чим він вищий, тим вища зарплата. Відповідно, інструктори з тактичної медицини тепер офіційно переведені з 6-го на 8-й тарифний розряд — наразі це максимально можливий рівень, який дозволяє чинна тарифна сітка. Це результат тривалої роботи, спрямованої на те, щоб урівняти умови оплати праці інструкторів з такмеду з інструкторами інших напрямів бойової підготовки.

Це важливий проміжний крок, який створює основу для подальшого професійного розвитку та визнання інструкторів з тактичної медицини в структурі ЗСУ.

Що не так із 6-м розрядом?

Його замало. Це рішення є важливим, оскільки дозволяє частково виправити дисбаланс у нормативному статусі інструкторів з тактичної медицини в межах системи бойової підготовки. До цього часу інструктори з такмеду перебували на 6-му тарифному розряді, що не відповідало ані рівню складності завдань, які вони виконують, ані професійним вимогам до цієї категорії фахівців. Для порівняння, інструктор з рукопашного бою або фізичної підготовки та спорту перебувають на 11-му розряді. Втім, щоб підняти розряд інструктора з такмеду до 11-го розряду, потрібно змінювати Статут ЗСУ, а на це потрібен час. Тож це нововведення — лише перший крок на шляху до справедливого ставлення до інструкторів з тактичної медицини.

Чому сталася ця несправедливість? Бо на початку повномасштабної війни тактична медицина не мала чіткого місця у структурі підготовки особового складу. Інструктори з такмеду тривалий час діяли у межах волонтерських ініціатив або на посадових позиціях, які не мали окремої тарифікації. 

На відміну від інструкторів з вогневої, інженерної чи фізичної підготовки, діяльність інструкторів з тактичної медицини не була належно закріплена у відповідних нормативних документах Міністерства оборони та Генерального штабу. Це призвело до того, що навіть висококваліфіковані інструктори, які навчали за стандартами TCCC (Tactical Combat Casualty Care — документ, розроблений Міноборони США, який регулює надання медичної допомоги пораненим військовим на полі бою), не мали належного визнання у межах кадрової та фінансової політики. Врегулювання тарифного розряду є першим етапом на шляху до повного інституційного визнання цієї професії у структурі сил оборони України.

Як до цього долучився Фонд?

Напрям тактичної медицини Фонду “Повернись живим” ініціював цей процес. Наша робота не обмежується лише тим, щоб забезпечити навчальний процес матеріальною базою. Для нас пріоритетно підвищувати якість підготовки та покращувати умови праці інструкторів, які виконують критично важливу функцію в системі бойової підготовки.

Вперше ми підняли це питання під час однієї з нарад в Офісі президента у квітні 2025 року, коли ми обговорювали діяльність школи тактичної медицини Командування Медичних сил ЗСУ. Після цього ми підготували обґрунтування та провели аналіз тарифікації інструкторських посад інших напрямів бойової підготовки.

Чому це важливо?

Інструктори з тактичної медицини — це ключова ланка в системі підготовки військових до бойових дій. Вони не лише навчають виживанню поранених на полі бою, а й формують загальну культуру поводження з пораненим у підрозділах, що безпосередньо впливає на бойову ефективність частин.

В умовах повномасштабної війни попит на якісну підготовку з тактичної медицини виріс у рази. Водночас в Україні досі існує дефіцит кваліфікованих інструкторів, які мають реальний практичний досвід (зокрема бойовий), педагогічну підготовку та здатність системно працювати з особовим складом, знання сучасних протоколів і вміння оперативно адаптувати їх до українських реалій. Через це хороший інструктор з такмеду — рідкісна цінність.

Низька оплата праці, перевантаження, брак регулювання в нормативній базі та відсутність можливостей для професійного розвитку призводять до втрати фахівців. Частина з них переходить у цивільний сектор, деякі переходять на бойові посади, бо там більша зарплата, а інколи навіть і легші та зрозуміліші умови праці, де їх більше цінують і вони краще відчувають важливість своєї роботи. Інші просто емоційно вигорають і через це не можуть якісно виконувати свою роботу.

Мотивація інструктора — це інвестиція в життя військовослужбовця. Без якісного навчання підрозділи не готові до реальності фронту. Саме тому потрібно забезпечити належну оплату праці та соціальні гарантії, створити умови для постійного підвищення кваліфікації, обміну досвідом та офіційно визнати цю спеціалізацію як стратегічно важливу в структурі підготовки сил оборони.

Повага, ресурсна підтримка й нормативне визнання інструкторів з тактичної медицини — це питання не лише справедливості, а й обороноздатності країни.