Критичний елемент: чому Україні так необхідна реформа оборонних закупівель?
Влітку 2020-го року в Україні був прийнятий Закон “Про оборонні закупівлі”. Ця подія мала дати старт запровадженню прозорих механізмів та конкуренції на ринку закупівель в інтересах оборони України.
Суть змін, які мали відбутися після прийняття закону, полягає у переведенні оборонних закупівель на тендерну процедуру. Однією зі складових цього процесу має стати створення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державного оборонного замовлення. Створення реєстру 一 серцевина та ключовий компонент реформи оборонних закупівель.
Подібно до загальновизнаної системи державних закупівель “Prozorro”, новий реєстр повинен змінити саму суть правил гри щодо формування та виконання державного оборонного замовлення. Підхід виглядає правильним та послідовним кроком для протидії корупції в оборонній сфері. Враховуючи скандали в українському ВПК останніх років, зокрема закупівля за корупційними схемами російських запчастин для військової техніки тощо, ця реформа давно очікувана та має вирішити основні ризики, що пов’язані з закритими закупівлями.
Попри те, що закон прийнятий понад рік тому і повинен був запрацювати з 1 січня 2021 року, імплементацію його положень відтермінували. А це створює цілу низку проблем та загроз для обороноздатності України.
Нові правила гри
В Україні де-факто працює радянська система оборонного замовлення, яка за роки незалежності ставала тільки більш бюрократизована, а від того й менш прозора. Цивільний нагляд за процесом оборонних закупівель, як це, наприклад, відбувається у країнах НАТО, наразі неможливий. ДОЗ залишається практично похований під нормативно-правовими актами Кабміну, МОУ та, віднедавна, Мінстратегпрому.
Щобільше, частина елементів циклу оборонних закупівель лежить у полі виконавчої влади, що створює прецеденти зміни стратегій та програм розвитку різних видів/родів військ/сил ЗСУ та інших військових формувань.
Яскравим прикладом є ситуація зі стратегією розвитку Військово-Морських Сил, де акцент робиться на розбудові “москітного” флоту. Що це означає? Що на першому етапі розвитку ВМС, контроль акваторії має здійснюватися за допомогою великої кількості артилерійських та ракетних катерів. Проте у грудні 2020-го року міністр оборони Андрій Таран підписав угоди з турецькими компаніями, які зокрема передбачають і будівництво для ВМС двох корветів класу Ada, а з початку 2021-го року йде дискусія про добудову “Володимира Великого”, корвету проєкту 58250.
Варто розуміти, що оборонні закупівлі 一 це лише перша складова циклу управління ланцюгами постачання. Сам по собі цикл постачання охоплює розробку системи закупівель, закупівлі, логістику тощо. По суті цикл постачання — це те, як забезпечують оснащення будь-якої організації, а в нашому випадку 一 армії.
Саме тому, реформа оборонних закупівель 一 спусковий гачок старту реформі всієї системи постачання в секторі безпеки та оборони.
Імплементація норм закону “Про оборонні закупівлі” дозволить створити 3-річне планування закупівель та збільшить парламентський контроль над виконанням державного оборонного замовлення. А головне, процес оборонних закупівель має відбуватися за тендерними процедурами, відкритими для всіх виробників і постачальників, які зареєструвалися в системі.
Це дозволить створити якісно новий рівень конкуренції у військово-промисловому секторі та відкриє наразі напівсекретний та незрозумілий процес виконання оборонного замовлення.
Попри те, що це не вирішить одночасно всіх проблем з фінансування та планування розвитку ЗСУ, це все ж перший якір до нормалізації системи, її підконтрольності, публічності та збалансування впливу гілок влади.
Що пішло не так?
Отже, 1 січня поточного року мав запрацювати електронний реєстр. Створювати та адмініструвати реєстр має державне підприємство Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки (ДНДІІМЕ), який, своєю чергою, перебував у підпорядкуванні Мінекономіки, але мав бути переданий до Мінстратегпрому. Але цього не сталося. Реєстр створено, але за запевненнями Мінстратегпрому він працює тільки у тестовому режимі.
Відповідно, оскільки реєстр не працює, державне оборонне замовлення не може реалізуватися за новою процедурою. А саме оборонне замовлення на 2021 рік регламентується постановою КМУ №614, яка була прийнята лише у червні, тобто фактично в середині року. До того, фактично 614 постанова продовжує дію до кінця 2021 року процедур оборонних закупівель, які діяли до прийняття закону “Про оборонні закупівлі”.
Поштовх до безпекової інтеграції з ЄС та НАТО
Отримавши статус партнера НАТО з розширеними можливостями, Україна отримала можливість купувати продукцію оборонного призначення, зокрема і летальне озброєння, через Агентство підтримки та закупівель НАТО (NSPA). По суті NSPA це система, через яку проводяться всі оборонні закупівлі в межах Альянсу.
Окрім права закупівель, статус партнера з розширеними можливостями дає змогу українським виробникам брати участь у тендерах НАТО. Для цього важливим питанням є відповідність української номенклатури продукції оборонного призначення тій, яка є у країнах-членах Альянсу. Тобто Україна має “розмовляти однією мовою” з західними виробниками.
В електронному Реєстрі передбачене використання кодифікації НАТО для участі в тендері. Це зобов’яже виробників та замовників використовувати номенклатуру Альянсу, що, своєю чергу, суттєво спростить взаємодію України з союзниками в плані закупівель.
Ще й надто, сумісна кодифікація товарів є частиною зобов’язань України щодо Асоціації з ЄС. Тобто це не лише про можливості, але й частина наших міжнародних зобов’язань.
Найбільшою перевагою сумісної кодифікації є можливість інтеграції у євроатлантичні ланцюги постачання оборонної продукції. Це не лише може покращити конкурентоздатність українського ВПК, але й спростить доступ до необхідних запчастин, техніки та озброєння, закритих для зовнішніх країн поза ЄС та НАТО.
Не лише про прозорість
Створення електронного реєстру та запровадження відкритих тендерних процедур в оборонних закупівлях це не лише про захист від корупції чи прозорість. Перш за все, йдеться про обороноздатність України. Запровадження відкритих тендерних процедур дозволить розуміти як, за якими вимогами та куди спрямовуються й так обмежені ресурси країни.
Нова система закупівель має створити конкурентні умови в оборонних закупівлях. Фактично йдеться про створення ринку оборонних закупівель в Україні. Ринку, учасниками якого можуть стати ті виробники і постачальники, кому цікава участь в оборонних закупівлях, а не лише ті, кого призначили. Прозора система закупівель є нашим квитком до залучення у виконання ДОЗ військово-промислового комплексу союзників, особливо у сферах, де українське виробництво відсутнє, або суттєво програє світовим розробкам. Зрештою, це є зобов‘язанням України на шляху до євроатлантичної інтеграції. Тому реформа оборонних закупівель це не тільки про боротьбу з корупцією. Це про адекватність та ефективність оборони України.