Ціна українських успіхів зросла через нерішучість Заходу: огляд аналітики

Воєнні аналітики пишуть про проблеми прийняття рішень у західних столицях і недоліки навчання українських військових за кордоном, оцінюють вплив атак дронів на росію і участь іноземних підрозділів у війні на боці України.

Старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг вважає, що війна в Україні відкрила слабкі місця у механізмі прийняття рішень західних урядів.

Хоча оптимістичний наратив західних політиків про те, як Україна завдяки їхній допомозі ефективно знищує російські військові спроможності частково виправданий, війна показала багато слабких місць, які потрібно виправити, щоб підготувати Альянс до майбутніх загроз. Ці слабкі місця проявляються у сьогоднішньому українському контрнаступі.

Ще з квітня 2022 року було зрозуміло, що Україні потрібні наступальні спроможності. У вересні склали чіткий список. Проте рішення про їх передачу прийняли лише цьогоріч у січні, а обладнання почало прибувати у березні-квітні. Якби рішення про передачу прийняли восени, відвойовувати окуповані території було б легше. Українці могли б скористатися хаосом у російських військах після мобілізації та необдуманих наступальних операцій, які проводив начальник генштабу армії рф Герасімов взимку. Також за цей час росіяни встигли побудувати грізну оборонну лінію на Півдні.

Український контрнаступ ще має шанси на успіх. Але його ціна значно зросла через західну летаргію. Це системне явище. Летаргія була і у 2021 році, коли загроза російської агресії наростала, але реальні зусилля із озброєння України почалися лише з 2022-го. Це звузило спектр систем, які можна було передати.

Неспроможність приймати вчасні рішення на Заході буде загрозою для України наступного року

Неспроможність приймати вчасні рішення на Заході буде загрозою для України і наступного року. Нестача боєприпасів була очевидною ще торік у червні, але їх виробництво наростили недостатньо. У Британії під час прийняття і впровадження рішень щодо України було більше суперництва між міністерствами і відомствами, ніж співпраці.

У культурному плані західні уряди мають великий досвід написання довгих стратегій і реагування на короткотермінові виклики на зразок терористичних атак. Схоже, інституційна пам’ять того, як вести оперативний рівень війни, атрофувалася. Цю проблему можна вирішити, але спочатку потрібно прийняти, що вона існує.

Співзасновник Групи із підтримки оборони України Пол Шнайдер для порталу War on the Rocks пише про те, чому українські військові вчаться воювати на Youtube і як це змінити.

З початку повномасштабного вторгнення українська армія зросла з 250 тисяч до мільйона осіб, що значно збільшило вимоги до обсягу підготовки особового складу. Західні союзники за цей час змогли підготувати близько 36 тисяч осіб. Ці цифри показують, що західна допомога не справляється з темпами українських потреб. Військовим доводиться вчитися по відео з Youtube.

Західна допомога не справляється з темпами українських потреб

Тренди на полі бою також розчаровують — український контрнаступ загальмував і ризикує перетворитись на довгу війну на виснаження з великими втратами в особовому складі і техніці. Якщо не змінити підходи до підготовки військових, наступальний потенціал України зменшиться. Адже непідготовлені підрозділи зазнають більших втрат і потребують більшого поповнення, що перетворюється на замкнуте коло. Тому західні країни повинні сфокусуватися на підготовці українських інструкторів, які зможуть передавати мистецтво загальновійськових комбінованих операцій більшій кількості підрозділів.

Підхід «натренуй тренера», зокрема в Силах спеціальних операцій, приносить найкращі результати. Навчання, яке пропонують зараз країни НАТО, менш ефективне. По-перше, воно триває лише три тижні. Потрібно збільшити хоча б до 30 днів для того, щоб давати повнішу підготовку. По-друге, через значні втрати підрозділів на фронті, набуті знання і навички втрачаються уже під час першої ротації.

Без системи підготовки для проведення загальновійськових операцій, українські військові змушені читати застарілі американські посібники, повертатись до радянської тактики або переглядати відео в Інтернеті.

Українці навчаються за різними програмами в різних країнах Альянсу, що ускладнює взаємодію між підрозділами

Також потрібно розуміти проблеми загальної воєнної доктрини і старих правил, які не дають можливості однаково застосовувати навички, отримані під час навчання у країнах НАТО. Українці навчаються за різними програмами в різних країнах Альянсу, що ускладнює взаємодію між підрозділами.

Значна частина програм підготовки до ведення загальновійськових операцій не адаптована до реалій поля бою в Україні. Наприклад, інструктори можуть навчити українських військових протоколів і комунікації під час медичної евакуації. Але вони не працюватимуть, якщо інші військові не знатимуть їх або банально не вистачатиме транспорту для евакуації, як це є в реальності.

Також в навчаннях брали участь здебільшого солдати, адже офіцери не могли залишити свої підрозділи через перевантаженість і нестачу сержантського складу. Це означає, що командири не отримали підготовку і методологію. 

З огляду на всі ці проблеми, українська армія здебільшого відійшла від тактики загальновійськових операцій в стилі НАТО і адаптується до викликів поля бою в ході важкого контрнаступу.

Полковник Армії США у відставці та науковий співробітник Інституту дослідження зовнішньої політики (FPRI) Роберт Хемілтон описує війни дронів над Москвою. 

БПЛА неодноразово атакували урядові будівлі в центрі Москви. Україна відповідає росії на атаки українських міст. У той час, коли жодна зі сторін не досягає проривного успіху на полі бою, вони намагаються завдати болю противнику іншими способами.

Останні удари не були початком української кампанії, а її продовженням. Цьогоріч зафіксовано понад 120 атак проти цілей на території рф, включаючи військові частини, нафтобази та інфраструктурні об’єкти. Хоча більшість дронів збивають, їхнє використання зростатиме, адже залишається дешевим і ефективним, завдаючи шкоди інфраструктурі противника. 

Удари по Москві підривають легітимність російської влади

Україна пообіцяла Заходу не бити по росії поставленою зброєю, тому робить це за допомогою БПЛА власного виробництва. Удари по Москві також підривають легітимність російської влади, яка неспроможна захистити власне населення від наслідків війни, яку сама почала.

Україна все більше інвестує у виробництво дронів, зокрема морських, які після серії атак на початку серпня змогли уразити російський корабель «Оленегорский горняк». Незважаючи на користь дронів, їхнє застосування не принесе вирішальної переваги жодній зі сторін. Україна виробляє якісніші, але росія має перевагу в кількості та великий потенціал для ескалації конфлікту. 

Війна закінчиться за столом переговорів, але це відбудеться лише тоді, коли обидві сторони вважатимуть, що отримають там кращі результати, ніж на полі бою

Поки не видно жодного військового вирішення цієї війни. Вона закінчиться за столом переговорів, але це відбудеться лише тоді, коли обидві сторони вважатимуть, що отримають там кращі результати, ніж на полі бою. Поки це не так, і навряд дрони змінять ситуацію.

Безпековий аналітик RAND Corporation Ерік Мюллер пише про вплив російсько-української війни на посилення мережі недержавних гравців, які воюють на боці України. 

Російська агресія дала Україні право стати прихистком для організацій, які прагнуть поразки Москви та її союзників. Ці групи воювали на боці України після 2014 року, але ще більше активізувалися торік. До них входить демократичний Легіон «Свобода росії», націоналістичний «Російський національний корпус», чеченські підрозділи на зразок батальйонів Джохара Дудаєва і Шейха Мансура, а також білоруський полк Кастуся Каліновського. 

Ймовірним прикладом для підготовки і озброєння таких груп стала підтримка росією сепаратистів на Донбасі. Ці групи не лише дають Україні додаткову бойову міць, а й дозволяють проєктувати її інтереси за кордоном. Україна уже підтримує рейди російських підрозділів на територію росії. Можливо, заохочуватиме чеченські організації також почати збройну боротьбу на Кавказі. Якщо Білорусь зважиться на пряму залученість своїх військ в Україні, полк Кастуся Каліновського може стати основним підрозділом для проведення рейдів на білоруській території.

Для більшості подібних груп поразка росії є кроком на шляху до досягнення власних цілей — ослаблення рф, відсторонення Путіна від влади, відокремлення Чечні і усунення Рамзана Кадирова, демократизація Білорусі без Лукашенка.

Репутація Києва може постраждати через співпрацю з екстремістськими групами

Але підтримка з боку України також несе певні ризики. Наприклад, «Російський національний корпус» співпрацює з неонацистськими угрупуваннями в Німеччині, США, Польщі та інших країнах, що може стати проблемою для партнерів України за кордоном. Подальші рейди на територію росії можуть спричинити ескалацію конфлікту. Київ можуть звинуватити, якщо ці підрозділи вчинятимуть воєнні злочини за допомогою зброї, яку здобули під час бойових дій на боці України. Репутація Києва може постраждати через співпрацю з екстремістськими групами, особливо з огляду на те, що росія виправдовувала свою агресію неонацизмом в Україні.

Хоча співпраця з національними підрозділами має переваги для України в короткостроковій перспективі, потрібно бути обережними, адже вони можуть у будь-який момент направити зброю проти колишніх союзників, якщо їхні інтереси зміняться.